СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/72/25
ун. № 759/8291/25
23 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову до подачі позову до суду шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:814:0006.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 11.11.2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися, на момент реєстрації шлюбу на ім'я ОСОБА_2 була оформлена земельна ділянка за № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:75:814:0006. Перебуваючи у шлюбі у 2012 році на вищевказаній земельній ділянці заявник побудував п'яти кімнатний житловий будинок з підвалом площею у 144,44 м2. 05.02.2022 року відповідачка укладає договір дарування земельної ділянки, де знаходиться будинок побудований заявником, зі своєю матерію ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 587. Згідно вказаного договору дарування сторони зазначили, що на даній земельній ділянці не розташовано будь яких будівель та споруд. Відповідно до рішення від 30.06.2022 року, яке набрало законної сили 27.01.2023 року, Дніпровського районного суду м. Києва, справа № 755/1704/22 шлюб між сторонами було розірвано. Враховуючи, що на зазначеній земельній ділянці побудований житловий будинок, про що достеменно було відомо як дарувальнику так і обдарованій, та те що їхні дії направлені на незаконне заволодіння житловим будинком, який побудував ОСОБА_1 , заявник має намір звернутися до суду із позовом про стягнення компенсації в рахунок одної другої частини вартості житлового будинку, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності та визнання права особистої власності, та стягнути компенсацію в рахунок одної другої частини вартості житлового будинку, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 року вищевказана заява надійшла в провадження судді Горбенко Н.О.
У відповідності до ч. 4 ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликались.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Перевіривши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заяви про забезпечення позову, надані документи, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Разом з цим, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Дослідивши матеріали справи на відповідність їх нормам матеріального права, що регулюють порядок забезпечення позову, суд вважає обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову з урахуванням майбутнього предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене, вище та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 152 ЦПК України суд роз'яснює, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
На підставі вище викладеного та керуючись: ст. ст. 149- 153, 157, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:814:0006 (площа (га) 0.0582) та житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд роз'яснює, що у відповідності до частини 4 статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити сторонам та до відповідних компетентних органів.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 23 квітня 2025 року.
Суддя Н.О. Горбенко