Справа № 541/1243/25
Номер провадження3/541/474/2025
23 квітня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 березня 2025 року серії ВАД №399254, 11.03.2025 о 12 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 12.02.2025 його відраховано з навчального закладу, мав 180 годин пропусків занять без поважних причин, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала. Разом з тим пояснила, що її син ОСОБА_2 самовільно прийняв рішення закінчити навчання у ВСП «Миргородський фаховий коледж імені Миколи Гоголя» та перевестись до ПТУ №44 м. Миргорода. Зазначила, що він хотів забрати документи з навчального закладу, однак йому було відмовлено в цьому, у зв'язку з чим її син прийняв рішення не відвідувати ВСП «Миргородський фаховий коледж імені Миколи Гоголя». Повідомила, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, допомагає батькам, працює та заробляє гроші.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Стаття 184 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, №2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Крім того, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ОСОБА_2 , не маючи наміру продовжувати навчання в закладі освіти, не відвідував навчання, у зв'язку зі своїм бажанням перевестись до іншого навчального закладу. У свою чергу, ОСОБА_1 ухилилася від виконання покладених на неї як на матір батьківських обов'язків, адже вона не вчинила жодних дій для вчасного повернення її неповнолітнього сина до навчання.
Вина ОСОБА_1 повністю і об'єктивно підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.03.2022 року серії ВАД №399254 (а.с. 1), копією листа ВСП «Миргородський фаховий коледж імені Миколи Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» від 14.02.2025 №105 (а.с. 2), копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 (а.с. 4) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у виді попередження у межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки це стягнення за встановлених обставин є необхідним і достатнім для перевиховання правопорушниці та попередження вчиненню нових подібних правопорушень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 184, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський