22 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 669/911/24
Провадження № 22-ц/820/667/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Дубова М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 669/911/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 січня 2025 року, у складі судді Вишневського В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Ізяславський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зменшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просив змінити розмір аліментів, визначених судовим наказом Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року у цивільній справі №669/365/24 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням і до досягнення повноліття старших синів, або змінити спосіб стягнення аліментів на користь відповідача, стягнувши їх в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням і до досягнення повноліття старшим сином.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що судовим наказом Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року у цивільній справі №669/365/24 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання трьох неповнолітніх синів у розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу). Про судовий наказ та розмір аліментів, які стягнуто на утримання дітей, позивач дізнався після розірвання шлюбу, у літку 2024 року. 05 червня 2024 року державним виконавцем Ізяславського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вищевказаного судового наказу. Розмір щомісячних нарахувань по аліментах на дітей становить 8500 грн. Щомісячне нарахування та сплата аліментів в такому розмірі є надмірним тягарем, оскільки він не отримує відповідних доходів та такий розмір аліментів значно перевищує мінімально гарантований рівень аліментів на дітей віком від 6 до 18 років. Позивач офіційно не отримує стабільного доходу. Протягом останніх років він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 та вони виховують малолітню дочку, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якої є позивач. Не зважаючи на це, позивач бере активну участь в утриманні дітей та їх матеріальному забезпеченні, перераховуючи їм кошти на банківську картку. Вважає, що ОСОБА_2 , знаючи про народження у нього четвертої дитини, умисно не повідомила про це суд. Позивач не має можливості нести витрати на дітей у визначених судовим наказом розмірах, оскільки витрати на молодшу дочку і майбутню дружину зростають, тому просив суд зменшити розмір аліментів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перебування на утриманні позивача іншої дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки позивач, як платник аліментів, зобов'язаний підтвердити належними та допустимими доказами погіршення свого майнового стану. Позивачем не надано доказів про суттєву зміну майнового або сімейного стану, про погіршення його майнового становища або погіршення стану здоров'я, а тому відсутні підстави для зменшення розміру аліментів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що за своїм матеріальним станом і станом здоров'я ОСОБА_1 не має змоги сплачувати відповідачці аліменти на утримання дітей у визначеному судом розмірі. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та справу призначено до судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апелянт ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, апеляційну скаргу підтримує.
Відповідачка ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась. Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_8 подала заяву про розгляд справу без участі відповідачки та її представника.
Представник третьої особи- Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що з 20 червня 2008 рокусторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2024 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Судовим наказом Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року у справі № 669/365/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 квітня 2024 року до досягнення дітьми повноліття, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідач ОСОБА_1 також є батьком неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14 лютого 2024 року.
Постановою головного державного виконавця Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.06.2024 відкрито виконавче провадження щодо виконання судового наказу №669/365/24, виданого 24.04.2024, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей на користь ОСОБА_2 .
Згідно із довідкою Хмельницького обласного центру зайнятості від 20.09.2024 № 1655 вбачається, що ОСОБА_1 , за інформацією Єдиної інформаційної аналітичної системи Державної служби зайнятості України станом на 20.09.2024 у пошуках роботи до Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості не звертався.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (пункт 3 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (пункт 1 частини перша та друга статті 274 ЦПК України).
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).
Отже, справи у спорах про зменшення розміру аліментів мають розглядатися судом за правилами загального позовного провадження.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22-ц та у постанові від 24 січня 2024 року в справі №752/1058/23.
Враховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а тому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно з частиною 1 пункту 4 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За приписами частини 7 статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що крім трьох неповнолітніх синів на його утриманні знаходяться ще донька ОСОБА_7 , 2024 року народження, та майбутня дружина, яка зайнята доглядом за дочкою.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22.
Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обґрунтування позивачем наявності на його утриманні ще однієї малолітньої дитини, що не було враховано при видачі судового наказу, саме по собі не свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів.
Установивши, що змінився сімейний стан ОСОБА_1 , а саме народилася дочка ОСОБА_10 , на утримання якої позивач теж несе витрати, колегія суддів вважає, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на дітей на користь ОСОБА_1 з 1/2 на 3/8 частин всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. При цьому буде дотримано баланс рівності прав дітей ОСОБА_1 на матеріальне забезпечення.
При вирішенні спору суд першої інстанції застосував неправильно норми матеріального права та зробив помилковий висновок про необґрунтованість позовних вимог, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року у справі №669/365/24.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 3/8 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 квітня 2025 року.
Судді : Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук А.М. Костенко