Справа № 464/8304/24 Головуючий у 1 інстанції: Жила В. С.
Провадження № 33/811/369/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
22 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Півня О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою матеріали справ про адміністративне правопорушення № 464/8304/24 (пр. №3/464/187/25) та 464/8316/24 (пр. №3/464/188/25) - об'єднанов одне провадження під № 464/8304/24 (пр. №3/464/187/25).
ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 (змінила прізвище на « ОСОБА_3 » згідно свідоцтва про шлюб від 02.11.2013) 26.11.2024 о 21:44 год. на вул. Зелена, 238 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «BMW», н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не слідкувала за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміни, рухаючись заднім ходом, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустила зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги пунктів 2.3 б, п. 10.9 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_2 26.11.2024 о 21:44 год. на вул. Зелена, 238 у м. Львові, керувала транспортним засобом марки «BMW», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.9 а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Півень О.М. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом не зафіксовано відеозаписом. Долучені відеозаписи є неповними, не відображають всіх обставин справи, тому не можуть бути належними доказами.
Також у протоколі не вписано та не зафіксовано результат тесту газоаналізатора, такий зафіксовано виключно в рапорті поліцейського.
Вважає, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази керування ОСОБА_4 транспортним засобом, тому справа підлягає закриттю.
ОСОБА_1 , захисники Півень О.М., Барбадин-Костенюк Н.М. в судове засідання не прибули, причини своєї неявки апеляційному суд не повідомили та клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
Так судове засідання призначалось судом апеляційної інстанції на 14:20 год. 31 березня 2025 року але ОСОБА_1 , захисник ОСОБА_5 у судове засідання не прибули. Натомість захисник Барбадин-Костенюк Н.М. подала клопотання про відкладення розгляду справи зазначивши, що у зв'язку із вступом її як нового захисника необхідно ознайомитись з матеріалами справи. Клопотання захисника було задоволено, судове засідання відкладено на 15:10 год. 09 квітня 2025 року.
Однак, 09.04.2025 ні ОСОБА_1 , ні захисники Півень О.М., ОСОБА_6 , у судове засідання не прибули. Захисник Барбадин-Костенюк Н.М подала повторне клопотання про відкладення розслід справи, яке було задоволено, судове засідання відкладено на 14:15 год. 22 квітня 2025 року.
Проте 22.04.2025 ні ОСОБА_1 , ні захисники Півень О.М., ОСОБА_6 , у судове засідання не прибули, причини неявки апеляційному суду не повідомили та клопотання про відкладення розгляду справи не подали.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , захисники Півень О.М., Барбадин-Костенюк Н.М., не виявили належної зацікавленості у розгляді справи та протягом тривалого часу не з'являлись до апеляційного суду. Незацікавленість з розгляду своєї апеляційної скарги свідчить про зловживання учасником справи процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адмінправопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд апеляційної без участі ОСОБА_1 , захисників Півень О.М., Барбадин-Костенюк Н.М., не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, тому що суд розцінює їх дії, як зловживання учасником справи процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги, ці вимоги закону суддею суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2024 року серії ЕПР1 №182839 (а.с. 1), ОСОБА_2 26.11.2024 о 21:44 год. на вул. Зелена, 238 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не слідкувала за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміни, рухаючись заднім ходом, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустила зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги пунктів 2.3 б, п. 10.9 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно з долученою до протоколу схемою місця ДТП (а.с. 2), яка сталася 26.11.2024 о 21:44 год. у м. Львові на вул. Зеленій, 238 транспортний засіб марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП отримав пошкодження: царапина заднього бампера; транспортний засіб марки «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження внаслідок ДТП: царапина на передньому бампері з лівої сторони.
Вказану схему місця ДТП ОСОБА_1 підписала.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції прибули на місце ДТП. ОСОБА_1 розповіла обставини ДТП та як відбувались події, а саме зазначила, що на зустріч їй рухався мужчина на електросамокаті, вона змушена була здавати назад, щоб його пропустити, і відбуло зіткнення з припаркованим автомобілем. Під час спілкування із ОСОБА_1 працівники поліції виявили у неї ознаки алкогольного сп'яніння, тому пред'явили вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погодилась, за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'янінні, 1,69%о. Також працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 право проходження огляду в медичному закладі у випадку незгоди з результатами огляду. Незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 не висловлювала, тому працівники поліції роз'яснили, що відносно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Здійснивши аналіз наявних у справі доказів, які у своїй сукупності взаємоузгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог ПДР спричинили дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої автомобілі BMW», номерний знак НОМЕР_1 та «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження.
Поза всяким розумним сумнівом встановлено, що зіткнення відбулося внаслідок неуважності водія автомобіля BMW», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яка не слідкувала за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміни, рухаючись заднім ходом, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустила зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 .
Щодо заперечення захисником факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, з якого слідує, що остання погодився пройти та пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Drager Alcotest». Відповідно до роздруківки приладу за результатом проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп'яніння 1,69‰, та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. З результатом 1,69‰ ОСОБА_1 погодилась, про що розписалась у відповідній графі акта. Жодних зауважень з приводу проходження огляду, його результатів не висловлювала, про те, що транспортним засобом не керувала не зазначала.
На переконання апеляційного суду, наведені докази у їх сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Твердження про те, що остання не керувала автомобілем жодними доказами не підтверджені та суперечать іншим матеріалам справи, в тому числі поясненням, наданим ОСОБА_1 у ході спілкування з працівниками поліції на місці події. Позиція апелянта розцінюється апеляційним судом як обраний останнім спосіб захисту, який не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять покликання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
При прийнятті рішення суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Суддя суду першої інстанції, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та в силу вимог ст. 36 КУпАП наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, при цьому врахувавши характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотань сторони захисту, залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Півня О.М. в інтересах останньої - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк