Справа № 683/437/25
1-кп/683/184/2025
22 квітня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів Хмельницької області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Орлинці Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця ЗСУ, солдата, механіка радіомаркетного пункту групи радіонавігації та посадки літаків редіотехнічної системи роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не cудимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
встановив:
ОСОБА_5 з 27.02.2022 року, перебуває на військовій службі в ЗСУ, військова частина НОМЕР_1 на посаді механіка радіомаркетного пункту групи радіонавігації та посадки літаків редіотехнічної системи роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення, у військовому звані «солдат».
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдатом, ОСОБА_5 , повинен поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, згідно яких людина, її життя і здоров'я честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; кожна людина має право на особисту недоторканість; кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей; ст. 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно яких військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Разом з тим, у порушення вимог вищевказаного законодавства, 24 травня 2024 року близько 20:00 год., військовослужбовець ЗСУ, солдат, механік радіомаркетного пункту групи радіонавігації та посадки літаків редіотехнічної системи роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , в порушення вимог п.п. 2.1 (а), п.п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, а саме не маючи права керування категорії «А», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (не менше ніж - 1,954 проміле), керуючи технічно справним мотоциклом марки «KAWASAKI Z750» VINJKAZR750JJA0144393 (не зареєстрованому в передбаченому законом порядку), пасажиром якого був ОСОБА_4 , рухаючись у смузі руху проїзної частини автодороги Т-2324 в с. Малий Чернятин, Хмельницького району, Хмельницької області, зі сторони с. Великі Орлинці, в напрямку руху с. Великий Чернятин, в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, діючи недбало та необережно, не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, маючи об'єктивну можливість в умовах необмеженої видимості спостерігати за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість руху керованого мотоцикла, втратив контроль в управлінні мотоциклом, що призвело до втрати курсової стійкості та подальшого виїзду на ліве узбіччя та зіткненням із бетонною плитою та подальшим перекиданням керованого мотоцикла.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення вимог Правил дорожнього руху, водієм ОСОБА_5 , пасажиру ОСОБА_4 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани м'яких тканин обличчя, закритого скалкового перелому обох кісток лівої гомілки в їх середній третині, забійної рани м'яких тканин лівого стегна, саден шкіри тіла за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинив тривалий розлад здоров'я (більше 21 доби).
Своїми діями ОСОБА_5 , порушив вимоги п.п. 2.1 (а), п.п. 2.9. (а) та п. 12.1 Правил дорожнього руху, зміст яких полягає у наступному:
- п. 2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- п. 2.9 Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вищевказані порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 , знаходяться у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 ..
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкодження.
22 квітня 2025 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах: - обвинувачений зобов'язується під час судового розгляду беззастережно визнати обставини вчинення кримінального правопорушення, щиро розкаявся, примирився з потерпілим; - сторони погодили призначити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, який відповідно до ст.12 цього ж Кодексу є нетяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні
злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення. Позицію обвинуваченого підтримав його захисник.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.2 КПК України, та просить затвердити угоду, оскільки примирився із обвинуваченим і будь-яких претензій до нього немає.
Прокурор проти затвердження угоди про примирення не заперечує.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч.7 ст.474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.
Узгоджена потерпілим і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема враховано, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, примирився із потерпілим та добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілому та що пом'якшує йому покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проходження служби, на обліку лікаря психіатра або нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, є учасником бойових дій (згідно посвідчення серії УБД № 677097 від 29.11.2024 року) та брав безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, внаслідок чого отримав тяжке поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд дійшов висновку укладену між потерпілим і обвинуваченим угоду про примирення затвердити та призначити останньому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.69 КК України до основного покарання у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.
Судові витрати добровільно сплачені обвинуваченим.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд
Укладену 22 квітня 2025 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про примирення - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України до основного покарання, у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Скасувати арешт накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року на мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» VINJKAZR750JJA0144393.
Речовий доказ мотоцикл марки «KAWASAKI Z750», який перебуває на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів при ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області по вул. Авіаторів, 2 в м. Старокостянтинів Хмельницької області, повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6,7 статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя