Єдиний унікальний номер 719/230/25
Номер провадження 1-в/719/6/25
23 квітня 2025 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області подання начальника Дністровського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 про приведення вироку Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.11.2019р. у відповідність до вимог закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024р. №3886-ІХ відносно громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодністровськ Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, засудженого 18.11.2019 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік з встановленими для нього обов'язками, -
18 березня 2025 року начальник Дністровського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням від 12.03.2025р., в якому просить на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ч. 2 ст. 74 КК України привести вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.11.2019р. у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024р. №3886-ІХ (надалі - Закон від 18.07.2024р. №3886-ІХ) відносно громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування подання вказує, що 03.01.2020 року до Дністровського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області надійшов вирок для виконання відносно ОСОБА_5 , який засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме 19 червня 2019 року біля 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись на території ТзОВ «Енергопром», яка розташована за адресою: м. Новодністровськ, Чернівецької області, через відчинене металопластикове вікно проник всередину приміщення, звідки умисно, протиправно, таємно, намагався викрасти кабель марки ППВ 3X1,5 довжиною 81 метра, вартістю 567 грн., кабель марки RG-6U «ЕUROSAT» довжиною 200 метрів, вартістю 600 грн. та кабель марки ОК-Net довжиною 82 метра, вартістю 492 грн., які зрізав у зазначеному приміщенні за допомогою пласкогубців. Обвинувачений ОСОБА_5 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено, оскільки останній був затриманий працівниками поліції на місці вчинення злочину
Просить звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.11.2019 року, яким ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, в порядку ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, на підставі Закону № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.
Начальника Дністровського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, ОСОБА_4 будучи повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, в таке засідання не з'явилась, проте 28 березня 2025 року від начальника Дністровського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд подання у його відсутності, подання підтримує в повному обсязі і просить задоволити.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання за місцем своєї реєстрації за адресою: кв. АДРЕСА_2 , через військову частину НОМЕР_1 , де засуджений проходить військову службу, та за допомогою оголошення на сайті суду, однак ОСОБА_5 жодних заяв до суду не подав.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Оскільки судом вживались всі можливі заходи для повідомлення засудженого, інших даних про його місце знаходження не надходило, зважаючи на суть подання, яке просить розглянути начальник органу пробації та прокурор, яке покращує становище ОСОБА_5 , строки розгляду даного подання, суд постановив проводити розгляд подання без участі осіб, які належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, за наявними у справі матеріалами.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення подання щодо звільнення засудженого від покарання за ті кримінальні правопорушення, які після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 вже не є кримінально караними діяннями.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, вважає, що таке є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання.
Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України.
Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст.5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Так, згідно з ч. 1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Так, судом встановлено, що вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.11.2019 року визнано винним ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В порядку ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання або роботи.
Згідно розпорядження Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23.12.2019 року вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області 18.11.2019 року набрав законної сили 18.12.2019 року.
Відповідно до мотивувальної частини вироку Сокирянського районного суду Чернівецької області 18.11.2019 року дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, яке мало місце 19.03.2019 року.
Відповідно до положення ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2019 року складав 960,50 грн. (1921 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2019 х на 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 960,50 грн. х 2 = 1921 грн.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.11.2019 року, ОСОБА_5 19.06.2019 року викрав майно на суму 567 грн., 600 грн. та 492 грн., що станом на момент вчинення крадіжок складає суму менше двох неоподатковуваних мінімуму доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги (1921 грн.).
Таким чином, на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На пiдставi ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.369-372, 376, 392, 395, ст.ст.537,539 КПК України, -
Подання начальника Дністровського районного сектору № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )від призначеного покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.11.2019 року, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: