Справа № 636/3316/25 Провадження 3/636/1908/25
Дата 23.04.2025
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант»,
за ч. 3 ст. 17220 КУпАП,-
встановив:
В провадження суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за протоколами А2573 № 8 від 18.04.2025, серії А2573 № 6 від 10.04.2025.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом, справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи те, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 перебувають в провадженні одного судді, призначені на один час та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому зазначені матеріали належить об'єднати в одне провадження.
Згідно наданих протоколів про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , о 20:10 год. 09.04.2025 був виявлений в тимчасовому місці дислокації в/ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду під час виконання обов'язків військової служби, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, про що складений протокол А2573 № 6 від 10.04.2025.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , о 13:07 год. 18.04.2025 був виявлений в тимчасовому місці дислокації в/ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду під час виконання обов'язків військової служби, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, про що складений протокол А2573 № 8 від 18.04.2025.
ОСОБА_1 надав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується належними і допустимими доказами:
- актами від 09.04.2025 та 18.04.2025 згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- копією військового квитка серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 ;
- іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суддя проаналізував письмові докази, що містяться в матеріалах справи, і приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення та його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 17220 КУпАП - відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вважає щире каяття.
Обставини, що обтяжують відповідальність, не встановлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи дані про особу правопорушника та ступінь його вини, наявність відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, характер вчинених правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, і накладає на нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Згідно з п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 278-280, 283-284, 294 КУпАП, суддя, -
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення № 636/3316/25 (провадження № 3/636/1908/24) та № 636/3317/24 (провадження № 3/636/1909/24) про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, об'єднати та присвоїти єдиний номер № 636/3316/25 (провадження № 3/636/1908/24).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та призначити в порядку ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на р/р UA478999980313060106000020651, отримувач коштів ЕУК Харків обл/МТГ Чугуїв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету21081100.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, тобто 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бунін Є.О.