17 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 638/4185/21
провадження № 51- 320км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача - АТ «Трест Житлобуд 1» ОСОБА_6 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 січня 2025 року, постановлені стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обмачево Бахматцького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права виконання робіт з підвищеною небезпекою на строк 2 роки. На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та покладено обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
Цивільний позов ОСОБА_8 - задоволено частково. Стягнуто з АТ «Трест Житлобуд-1», на користь ОСОБА_8 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди - 300 000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_9 - задоволено частково. Стягнуто з АТ «Трест Житлобуд-1», на користь ОСОБА_9 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди - 300 000 грн.
Вирішено питання процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_7 , працюючий машиністом баштового крану в АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», 28 серпня 2020 року приблизно о 15:00 під час виконання робіт, що згідно з п. 101 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, на замовлення АТ «Трест Житлобуд 1» з будівництва житлового комплексу за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 86, вчинив дії, які не відповідали вимогам п. 38 розділу 2 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п. п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції №61 з охорони праці для машиніста баштового крану», в результаті чого муляр АТ «Трест Житлобуд 1» ОСОБА_10 впав з висоти 6-го поверху на підкранові колії та помер на місці від тупої сукупної травми тіла.
Внаслідок неналежного ставлення до виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_7 , грубо порушуючи правила техніки безпеки, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті свого діяння, хоча міг і зобов'язаний був їх передбачити, що спричинило загибель ОСОБА_10 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2025 рокувирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 січня 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зокрема, представник цивільного відповідача не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями в частині задоволеного цивільного позову. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, зазначає про необґрунтованість судових рішень в частині визначення такого виду шкоди як «поміч», відмінного від чітко встановлених видів шкоди - моральної та матеріальної. Оскільки отримані потерпілими грошові кошти в розмірі 60000 грн та 15000 доларів США не обґрунтовані потерпілими, як витрати на матеріальну шкоду, яка безспірно була виплачена на вимогу потерпілих - цивільних позивачів по справі. Тож, на думку представника цивільного відповідача, вирок суду підлягає скасуванню в частині задоволення цивільних позовів, адже відповідно до норм цивільного законодавства моральна шкода може бути сплачена одноразово.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні, не погоджуючись з доводами, викладеними у касаційній скарзі, просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за частиною 2 статті 272 КК, не оспорюється.
Разом з тим у касаційній скарзі ставиться питання щодо правильності вирішення судами першої та апеляційної інстанцій питання цивільного позову.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 5 статті 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За змістом частини 1 статті129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 5 статті 177 ЦПК).
При цьому суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
Приписами частини 1 статті 368, частинами 3, 4 статті 374 КПК передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Цих вимог закону в ході вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 місцевим та апеляційним судами, на переконання колегії суддів, не дотримано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подані цивільні позови від кожного окремо про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у яких просили стягнути шкоду по 500 000 грн солідарно з АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» та АТ «Трест Житлобуд 1» і по 100 000 грн з обвинуваченого ОСОБА_7 (т. 1, а. п. 33- 40).
Заперечуючи проти задоволення цивільних позовів захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_11 та представником АТ «Трест Житлобуд-1» ОСОБА_12 кожним окремо були надані суду копії розписки підписаної ОСОБА_8 , у якій йдеться про те, що він отримав від представника АТ «Трест Житлобуд 1» 02 вересня 2020 року гроші у розмірі 60000 грн та 15000 доларів США допомоги сім'ї (т. 1, а. п. 61-62, 121).
Вирішуючи цивільні позови місцевий суд у своєму рішенні зазначив: «Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з замовника АТ «Трест Житлобуд-1», аналізуючи обставини вчинення злочину, не визнання обвинуваченим та його захисником, та представником цивільних відповідачів позовних вимог потерпілих, часткового відшкодування шкоди, а саме: між представниками цивільного відповідача (він же замовник) АТ «Трест Житлобуд-1» та сім'єю загиблого ОСОБА_10 , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було проведено зустріч та обговорено розмір моральної шкоди, яку АТ «Трест Житлобуд-1» було відшкодовано у розмірі, який погодили сторони, а саме 60000 грн та 15000 доларів США, які отримав ОСОБА_8 , що підтверджується розпискою від 02 вересня 2020 року, але зважаючи на те, що в розписці вказано, що потерпілі отримали саме, як «помочі їх сім'ї» а не відшкодування моральної шкоди, тому суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, на користь потерпілого ОСОБА_8 слід стягнути з АТ «Трест Житлобуд-1» на відшкодування моральної шкоди 300000 грн, і на користь потерпілої ОСОБА_9 слід стягнути з АТ «Трест Житлобуд-1» - 300000 грн, з урахуванням того, що шкоду потерпілим частково відшкодовано АТ «Трест Житлобуд-1».
Колегія суддів вважає викладені мотиви місцевого суду при вирішенні цивільних позовів суперечливими та логічно непослідовними.
З тексту судового рішення не можна зробити однозначного висновку чи вважає суд першої інстанції 60000 грн та 15000 доларів США коштами, які АТ «Трест Житлобуд 1» передав потерпілому ОСОБА_8 , відшкодуванням моральної шкоди, чи ні. Якщо ж не вважає, то чому, визначаючи суму компенсації за моральну шкоду, місцевий суд вказує, що він враховує часткове відшкодування АТ «Трест Житлобуд 1»шкоди.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою цивільного відповідача, залишив вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу цивільного відповідача - без задоволення. При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правомірно трактував їх як допомогу, а не як компенсацію за моральну шкоду.
Натомість колегія суддів не убачає з вироку суду, що він саме так трактував сплачені потерпілому ОСОБА_8 кошти.
Консультативна рада європейських суддів у висновку №11 (2008) звертала увагу на якість судових рішень і зазначала, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані судді матеріали, у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.
У вищенаведеному висновку зазначено, що судове рішення повинно відповідати низці вимог, щодо яких можна визначити деякі загальні принципи незалежно від особливостей окремих судових систем та судової практики в різних державах.
Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а є, насамперед, гарантією проти свавілля.
Це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення і забезпечують його правомірність.
Окрім того, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними та несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, з яких суддя ухвалив рішення.
Цим критеріям судові рішення, ухвалені у цьому провадженні в частині вирішення цивільного позову, не відповідають.
За таких обставин, касаційна скарга представника цивільного відповідача підлягає задоволенню, а вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду у частині вирішення цивільного позову - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, за результатами якого суду слід прийняти законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 січня 2025 року в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до АТ «Трест Житлобуд 1» про відшкодування шкоди скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині судові рішення стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3