23 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 372/385/23
провадження № 61-5029ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І.
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року
та постанову Київськогоапеляційного суду від 18 березня 2025 року у справі
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах
держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області
до ОСОБА_1 про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію,
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року
у задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратуривідмовлено.
Постановою Київськогоапеляційного суду від 18 березня 2025 року (повний текст складено 21 березня 2025 року) апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року залишено без змін.
17 квітня 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
заступником керівника Київської обласної прокуратури подано касаційну скаргу,
в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій
скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції
до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження,
оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору
у встановлених порядку та розмірі.
До касаційної скарги додано акт Верховного Суду від 18 квітня 2025 року про те,
що при відкритті конверта був виявлено відсутність документа, зазначеного
у касаційній скарзі, а саме доказу сплати судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (повернення земельних ділянок), яка подана юридичною особою, ставка судового збору
становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму
для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками,
шляхом скасування рішень про їх державну реєстрацію), яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви
про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору
становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
в розмірі оспорюваної суми.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру
визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Суд не повинен визначати вартість майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19
(провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням
вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
За немайнову вимогу сплата судового збору за дану касаційну скаргу становить
(2 684,00 грн.*7)*200% = 37 576,00 грн).
Зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо
встановити ціну позову за майнову вимогу, тому заявникові необхідно визначити
та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано
ціну позову.
Отже, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази
на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову,
і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання касаційної скарги за майнову та немайнову вимоги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство
України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати
докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу,
а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року
та постанову Київськогоапеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити
без руху.
Надати заступнику керівника Київської обласної прокуратури для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько