Постанова
Іменем України
18 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 446/2980/23
провадження № 61-175св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Буженком Юрієм Сергійовичем , на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 травня 2024 року в складі судді: Котормус Т. І., та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року (повний текст складено 06 грудня 2024 року) в складі колегії: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.
Історія справи
Короткий зміст позову
26 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.
Позов мотивований тим, що 12 листопада 1988 року сторони зареєстрували шлюб. Необхідність укладення шлюбу була обумовлена тією причиною, що для кар'єрного просування по роботі та отримання житла відповідачу необхідний був статус одруженого. Саме з цією метою відповідач надав їй певну суму коштів, щоб вона погодилася формально укласти з ним шлюб без створення сім'ї та спільного проживання. Позивачка на вказані умови погодилась.
Позивачка вказувала, що на цей час вона має намір успадкувати майно свого цивільного чоловіка ОСОБА_4 , з яким прожила більше 15 років за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є необхідність у визнанні шлюбу недійсним.
ОСОБА_1 просила:
визнати недійсним шлюб, зареєстрований 12 листопада 1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
скасувати актовий запис про реєстрацію шлюбу № 4138 від 12 листопада 1988 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 травня 2024 року:
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним відмовлено повністю;
судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,80 грн за подання позовної заяви компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
ухвалою суду від 29 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою суду від 10 травня 2024 року відмовлено відповідачу у прийнятті визнання ним позову позивачки;
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Буженко Ю. С. в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити;
при відмові у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що на підтвердження фіктивності укладеного між сторонами шлюбу не надано суду належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про фіктивність шлюбу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Буженка Ю. С. залишено без задоволення;
рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 травня 2024 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
звертаючись до суду з цим позовом, позивачка ОСОБА_1 вказувала, що шлюб з відповідачем є формальним, такий було укладено для отримання відповідачем статусу «одруженого» та кар'єрного просування, оскільки у радянські часи одружені люди мали кращі перспективи кар'єрного росту. Відповідач ОСОБА_2 визнав такі позовні вимоги та вказав, що йому для професійних здобутків дійсно необхідно було укласти шлюб, на що позивачка погодилася, однак вони ніколи не проживали разом як сім'я. Аналіз доводів сторін свідчить, що сторони вважають укладений ними шлюб недійсним з огляду на його фіктивність, а тому до спірних правовідносин необхідно застосувати норми матеріального права, які регулюють питання фіктивності шлюбу;
суд першої інстанції вважав, що на підтвердження фіктивності укладеного між сторонами шлюбу сторони не надали суду належних та допустимих доказів. З таким висновком суду колегія суддів погодилася повністю, оскільки він відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам. Як убачається з матеріалів справи, шлюб між сторонами було зареєстровано 12 листопада 1988 року, тобто понад 35 років тому, і лише 15 останніх років позивачка проживала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . Зазначене, на думку колегії суддів, не може підтверджувати, що з часу реєстрації шлюбу сторони не проживали як подружжя. Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачала.
Аргументи учасників справи
30 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу, яка підписана представником Буженком Ю. С. , на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року (повне судове рішення складено 06 грудня 2024 року), в якій просила:
оскаржені судові рішення скасувати;
направити справу на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке вбачається у тому, що на останнє судове засідання на 10 травня 2024 року суд не викликав сторону позивача (представника позивача), в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 та представником позивачки судових викликів на 10 травня 2024 року. За відсутності доказів сповіщення позивача, суд не мав права проводити судове засідання і тим більш ухвалювати рішення. Все це призвело до порушення прав сторони позивача на прийняття участі в судовому засіданні, надання відповідних пояснень та - прийняття участі в судових дебатах, а в цілому - на доступ до правосуддя, що є неприпустимим;
судом апеляційної інстанції взагалі не була надана оцінка наведених фактів порушення судом першої інстанції норм процесуального права про відсутність повідомлення сторін на останнє слухання справи (10 травня 2024 року), внаслідок чого, сторони були позбавлені права на прийняття участь в судовому та на виступ в дебатах..., що є проявом неповного розгляду апеляційної скарги з боку апеляційної Інстанції;
згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. У результаті незабезпечення виклику сторін по справі на останню дату судового засідання - 10 травня 2024 року (в матеріалах справи відсутні відомості про судовий виклик та докази отримання позивачем чи представником позивача повідомлень про слухання справи на цю дату) рішення суду першої інстанції, в силу пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, має бути скасовано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2025 року
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовлено;
відкрито касаційне провадження у справі.
08 квітня 2025 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 13 березня 2025 року вказано, що:
наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності не виключає необхідності повідомляти його про дату, час і місце судового засідання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року в справі № 360/375/18 (провадження № 61-1018св19).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).
У справі, що переглядається:
ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 лютого 2024 року ухвалено провести відкрите судове засідання 27 березня 2024 року о 14.00 год (а. с. 40);
27 березня 2024 року позивачка та її представник повідомлені під розписку про наступне судове засідання на 29 квітня 2024 року о 12.00 год (а. с. 50);
29 квітня 2024 року представник позивачки подав до суду першої інстанції заяву про проведення слухання справи без його участі та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с 54);
у довідці секретаря судового засідання вказано, що на судовий розгляд справи № 446/2980/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, який був призначений на 29 квітня 2024 року на 12.00 год викликані особи не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи. У зв?язку з цим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалось (а. с. 55);
у довідці секретаря судового засідання зазначено, що на судовий розгляд справи № 446/2980/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, який був призначений 10 травня 2024 року на 11.00 год викликані особи не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи. У зв?язку з цим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалось (а. с. 56);
в рішенні суду першої інстанції від 10 травня 2024 року вказано, що «представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Буженко Ю. С. в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити» (а. с. 58);
аналіз матеріалів справи свідчить, що повістка про виклик в судове засідання суду першої інстанції на 10 травня 2024 року позивачці не направлялася.Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу у судовому засіданні, призначеному на 10 травня 2024 року, за відсутності учасника справи - позивачки, належним чином не повідомленої про місце, дату та час судового засідання;
в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції позивачказазначала, що на останнє судове засідання на 10 травня 2024 року суд не викликав сторону позивача (представника позивача), в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачкою та представником позивачки судових викликів на 10 травня 2024 року (а. с. 69). Аналіз оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що апеляційний суд не надав відповіді на цей конкретний, доречний та важливий довід позивачки (див.: а. с. 89 - 91);
при залишенні без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов'язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання процесуального права. У зв'язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Буженком Юрієм Сергійовичем , задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко