61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
23.04.2025 Справа №905/146/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, буд.11, вул. Батумська, м. Дніпро, 49074)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Гордєєва Євгена Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості у розмірі 248160,80 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Предмет та підстави позову
На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Фізичної особи-підприємця Гордєєва Євгена Вікторовича про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.79.0000000232 від 25.08.2021 у розмірі 248160,80 грн станом на 10.02.2025, яка складається з наступного: 132877,62 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 48983,18 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 55300,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00 грн - штраф (змінна складова).
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем підписаний кредитний договір №20.79.0000000232 від 25.08.2021. Відповідачем не виконано зобов'язань з повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Заперечення учасників судового процесу
Відзив на позовну заяву
Відповідач відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
Ухвалою суду від 24.02.2025 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/146/25; справу №905/146/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.05.2021 здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Гордєєва Євгена Вікторовича.
Відповідно до витягу, місцезнаходженням відповідача значиться АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 17.03.2025 постановлено: зобов'язати Міністерство соціальної політики України (01601, м. Київ вул. Еспланадна, 8/10; електронна пошта: info@mlsp.gov.ua) надати відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи Гордєєва Євгена Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ у м.Маріуполь ГУ ДМС України в Донецькій області, код РНОКПП НОМЕР_1 ). За умови наявності такої реєстрації на момент отримання цієї ухвали, надати Господарському суду Донецької області відомості про фактичне місце проживання зазначених осіб, адреси за якими може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції та номер телефону.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у відповідача не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.
Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 вбачається, що територія міста Маріуполь тимчасово окупована з 05.03.2022.
Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (із змінами та доповненнями, що набрали законної сили 03.12.2022) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Судом за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" встановлено, що поштове відділення за місцем реєстрації відповідача, тимчасово не функціонує. Отже відправка ухвали суду засобами поштового зв'язку на адресу реєстрації відповідача не можлива.
На виконання вимог вищевказаних нормативних актів, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (25.02.2025) про відкриття провадження у справі.
Крім того, направлення ухвали суду від 24.02.2025 здійснювалось на електронну адресу відповідача (yevgengord@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві.
Відповідно до довідки Господарського суду Донецької області ухвалу від 24.02.2025 не доставлено з повідомленням про помилку.
24.03.2025, на електронну пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики №7521/0/290-25/13 від 21.03.2025 (вх.№01-35/307), в якому повідомлено, що станом на 20.03.2025 інформація про Гордєєва Євгена Вікторовича ІНФОРМАЦІЯ_1 в ЄІБД ВПО відсутня.
За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду позовної заяви повідомлений належним чином.
Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами
25.08.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Гордєєвим Євгеном Вікторовичем (далі - позичальник, відповідач) підписаний кредитний договір №20.79.0000000232 (надалі - договір).
За умовами кредитного договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору термін повернення кредиту зазначений у пункті А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 договору.
Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування" (п.1.3 договору).
Згідно з п.А1 договору вид кредиту -строковий кредит.
Відповідно до п.А2 договору ліміт цього договору: у розмірі 200000,00 грн на фінансування поточної діяльності.
Термін повернення кредиту 23.08.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтеїного платежу;
сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 23.08.2024 (пункт A3 договору).
Згідно з п.А6 договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
Відповідно до п.А7 та А8 договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку передбаченого п.А3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентів ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").
Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежів заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Згідно з п.А10 договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Банк зобов'язується: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у пункті А.4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої пунктом 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.12 цього договору (п.п. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 договору);
Позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору (п. 2.2.1 договору); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору (п. 2.2.2 договору); повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору (п. 2.2.3 договору); сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору (п. 2.2.5 кредитного договору).
Пунктом 2.2.6 договору визначено, що позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також процентів за користування.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.5 договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору.
Згідно з п. 4.7 договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п. 2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.
Погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього договору (пункт 4.8 договору).
Зобов'язання за цим договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього договору не наступив, за умови реалізації банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п. 2.2.13, 2.3.13 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. Остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього договору. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, сторони узгодили дії банку з розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті договору. При цьому сторони узгодили, що додаткових вимог до позичальника, щодо реалізації банком свого права по стягненню неустойки, не потрібні. У разі, якщо банк не реалізує свого права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими сторонами способами телекомунікацій, повідомляє позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від позичальника. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: відповідне повідомлення, ПЗ "А24", СМС-повідомлення (п.4.9 договору).
Згідно з п.4.10 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п.4.11 договору);
Відповідно до п.5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень +5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п.6.1 договору).
Відповідно до п.6.2 договору цей договір у частині 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Договір підписаний керівником відділення Акціонерного товариства "Акцент-Банк" Казаковою О.В., Гордєєвим Євгеном Вікторовичем та скріплений печаткою банку.
Додатком №1 до договору №20.79.0000000232 від 25.08.2021 визначено графік погашення основної суми боргу, суми процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату та сума комісійних винагород, відповідно до якого строк погашення кредиту до 23.08.2024 (включно). Відповідно графіку, позичальник кожного місяця 25 числа починаючи з 25.09.2021 зобов'язаний погашати кредит у розмірі 9135,56 грн (платіж складається з основної суми боргу, суми процентів та комісійних винагород) та повинен повністю сплатити кредит 23.08.2024 у розмірі 9135,49 грн (останній платіж).
Додаток №1 до договору підписано керівником відділення Акціонерного товариства "Акцент-Банк" Казаковою О.В., Гордєєвим Євгеном Вікторовичем та скріплено печаткою банку.
На підтвердження виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи додано меморіальний ордер №TR.18952794.35445.64999 від 25.08.2021 на суму 200000,00 грн з наступним призначенням платежу "видача кредиту згідно договору №20.79.0000000232 від 25.08.2021".
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано банківську виписку з рахунку відповідача за період з 25.08.2021 по 10.02.2025.
З банківської виписки вбачається, що відповідачем, на виконання умов договору, було сплачено заборгованість у загальному розмірі 90060,00 грн, а саме: 23.09.2021 у розмірі 20220,00 грн; 25.10.2021 у розмірі 20220,00 грн; 24.11.2025 у розмірі 20200,00 грн; 24.12.2021 у розмірі 20220,00 грн та 25.01.2022 у розмірі 9200,00 грн.
Відповідно до банківської виписки зі сплачених відповідачем коштів у розмірі 90060,00 грн банком було віднесено 67122,38 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту, 7900,00 грн на погашення заборгованості за комісією та 15037,62 грн на погашення заборгованості за відсотками.
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин повідомлених позивачем та тих, що підтверджуються наявними матеріалами справи.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем порушені зобов'язань за кредитним договором, тому він звернувся до суду з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором №20.79.0000000232 від 25.08.2021 у розмірі 248160,80 грн станом на 10.02.2025, яка складається з наступного: 132877,62 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 48983,18 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 55300,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00 грн - штраф (змінна складова).
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що кредитний договір №20.79.0000000232 від 25.08.2021 за своїм змістом та правовою природою містить елементи кредитного договору, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, позивачем 25.08.2021, на виконання умов договору №20.79.0000000232 від 25.08.2021, надано відповідачу кредит у розмірі 200000,00 грн на період з 25.08.2021 по 23.08.2024, що підтверджується меморіальним ордером №TR.18952794.35445.64999 від 25.08.2021.
Відповідно до умов договору позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів.
Відповідно до Графіку погашення, що є додатком №1 до договору, позичальник повинен був щомісяця в строк до 25 числа місяця вносити платежі у розмірі, погодженому сторонами, кінцевий строк - 23.08.2024.
З банківської виписки вбачається, що позичальник здійснював поточні платежі щомісяця за кредитним договором до 25.01.2022 у загальному розмірі 90060,00 грн, з яких 67122,38 грн були віднесені на погашення заборгованості за тілом кредиту, 7900,00 грн на погашення заборгованості за комісією та 15037,62 грн на погашення заборгованості за відсотками. Після 25.01.2022 відповідач припинив виконання умов договору та внесення щомісячних платежів відповідно до умов договору та графіку погашення заборгованості.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписку/особового рахунку відповідача за період з 25.08.2021 по 10.02.2025, судом встановлено, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 132877,62 грн.
Доказів сплати заборгованості за тілом кредиту у розмірі 132877,62 грн матеріали справи не містять.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 132877,62 грн.
Щодо вимог Акціонерного товариство "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 48983,18 грн, то суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у статті 625 Цивільного кодексу України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов'язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.
Крім того, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем на підставі п.4.1 договору нараховано у розмірі передбаченому п. А6 та заявлено до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитом.
Дослідивши умови договору щодо періоду, підстав та розміру нарахування процентів за користування кредитом, судом встановлено, що сторонами погоджено нарахування процентів за користування кредитом до повного погашення кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п.4.10 договору). Аналогічні положення передбачені п. 4.1 договору, відповідно до якого за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.
При цьому, договір також містить положення про нарахування пені та штрафу за порушення строків виконання будь -якого з грошових зобов'язань (п.А7, 5.8 договору).
Як вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості станом на 10.02.2025, позивач здійснює нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 20,9% за період з 25.01.2022 по 26.11.2024 у загальному розмірі 48983,18 грн.
Проте, суд не погоджується з розрахунком процентів за користуванням кредиту за період з 24.08.2024 по 26.11.2024 оскільки, як встановлено судом вище, строк користування кредитом закінчився 23.08.2024. Отже, після закінчення строку кредитування, позивач має право на нарахування пені та штрафів за прострочення виконання грошового зобов'язання, як це передбачено договором. Зазначення у договорі про те, що проценти за користування кредитом нараховуються до дня погашення кредиту не спростовують того факту, що сторонами погоджено розмір процентів саме за користування кредитом, тобто за правомірне користування кредитом. Тому, у суду відсутні підстави для застосування вказаних вище положень договору до нарахування процентів за неправомірне користування процентів.
За таких обставин, за розрахунком суду здійсненому виходячи із наданого позивачем розрахунку заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 25.01.2022 по 23.08.2024 становить 48538,47 грн, яка і підлягає стягненню.
Щодо вимог Акціонерного товариство "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за винагородою у розмірі 55300,00 грн, то суд виходить з наступного.
Позивач на підставі п.А.10 договору нарахував та заявив до стягнення заборгованість за винагородою, що складає 0,79% від суми кредитного ліміту (200000,00 грн) за період з 28.02.2022 по 31.01.2025.
Відповідно до п. А.10 договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Судом досліджений зміст договору та умови п. А.10 договору та з'ясовано, що останні не містять положень про тлумачення такого виду послуг як кредитне обслуговування. Разом з цим, суд не погоджується з нарахуванням позивачем винагороди за кредитне обслуговування після закінчення строку кредитування, оскільки після цього строку сума кредиту, яка не сплачена у строки передбачені договором переноситься до суми простроченої заборгованості і тому позивач вже не може надавати послуги з кредитного обслуговування.
За таких обставин, за розрахунком суду заборгованість за винагородою за період з 28.02.2022 по 23.08.2024 становить 48980,00 грн, яка і підлягає стягненню.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі: 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 12500,00 грн - штраф (змінна складова), суд зазначає наступне.
Згідно з п. 5.8 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Водночас, згідно з пунктом 8 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, від 17.21.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423 та від 25.04.2023 № 383 за назвами: «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 в Україні встановлений карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Разом з цим, відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В подальшому строк дії воєнного стану не однаразово продовжувався та дії на теперішній час.
Таким чином позивачем відповідно до умов договору нараховані штрафи, проте зважаючи на період дії карантину та воєнного стану відповідач звільняється від нарахованих позивачем штрафів у загальній сумі 11000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1000,00 грн - фіксована складова та 10000,00 грн - змінна складова, задоволенню не підлягають.
Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" підлягають задоволенню частково.
Судові витрати
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплачено судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 13, 73-76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гордєєва Євгена Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, буд.11, вул. Батумська, м. Дніпро, 49074) заборгованість за кредитним договором №20.79.0000000232 від 25.08.2021 на загальну суму 230396 (двісті тридцять тисяч триста дев'яносто шість) грн 09 коп станом на 10.02.2025, яка складається з: 132877 (сто тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн 62 коп - залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 48538 (сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн 47 коп. - залишок заборгованості за процентами; 48980 (сорок вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп - залишок заборгованості за винагородою та судовий збір у розмірі 3456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн 09 коп.
3.В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2025.
Суддя Д.М. Огороднік