61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
23.04.2025р. Справа №905/17/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (код ЄДРПОУ 38039872; 03187, місто Київ, пр.-кт Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315)
до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ" (код ЄДРПОУ 35237310; 84453, Донецька обл., місто Красний Лиман(п), село Щурове(з), вул.Набережна ,буд.40)
про стягнення 30 419,76 грн.
До господарського суду Донецької області, через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ" про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) в загальному розмірі 30 419,76 грн з яких: 11 423,80 грн заборгованості, 2 901,78 грн 3%-річних та 16 094,18 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2025 прийнято позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо строку розгляду справи.
Частиною 1 ст.248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Справа розглянута протягом розумного строку в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, проте з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків (ракетні обстріли, відсутність електропостачання), особливим режимом роботи суду (дистанційний (віддалений) або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Судом встановлено, що відповідач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ", не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 84453, Донецька обл., місто Красний Лиман(п), село Щурове(з), вул.Набережна ,буд.40.
Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну адресу вказану як у позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак поштове відправлення - 0601102440955 (ухвала про відкриття провадження у справі) було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також, суд зазначає, що ТОВ "ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ" не внесено змін щодо своїх відомостей про реєстрацію (місцезнаходження).
Водночас, законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним зареєстрованим місцезнаходженням) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її копії до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.
Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
26 липня 2016 року ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138) переказало на рахунок ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» суму грошових коштів у загальному розмірі 11 423,80 гривні в якості авансування поставки/передачі товару згідно рахунку №25 від 15 червня 2016 року.
Натомість, станом на 04 серпня 2021 року попередньо/завчасно оплачений товар поставка/передача котрого мала бути здійснена в подальшому в рамках виконання ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» зобов'язання у повному обсязі не було фактично виконано.
Вказане підтверджується відповідною доданою бухгалтерськими даними ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138).
У позивача відсутні докази, які підтверджують будь-які договірні правовідносини між ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ».
Позивач стверджує, що у ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» відсутні будь-які розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення цими сторонами договору купівлі-продажу/поставки як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб.
Будь - яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в платіжному дорученні у графі «призначення платежу», як і доказів того, що між ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» був укладений договір, спрямований на настання реальних наслідків, не існує.
Факт перерахування за результатами чого поставка не відбулася або не мала місце.
В свою чергу, банківська виписка від 26 липня 2016 року є письмовим доказом переказу ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «СМК «СТРОІТЕЛЬ» грошових коштів в сумі 11 423,80 гривні.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів укладання між сторонами договору у встановленому законом порядку, перераховані ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» грошові кошти в сумі 11 423,80 гривні, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що 26 липня 2016 року безпідставно набуті ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ», і, як наслідок, із 27 липня 2016 року підлягають поверненню на користь ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО».
За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно доводів Позивача, як станом на 27 липня 2016 року, так і станом на 07.01.2025 (дата звернення з позовом до суду), заборгованість ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» перед ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» щодо неповернення безпідставного набутого майна (грошових коштів) становить 11 423 (одинадцять тисяч чотириста двадцять три) гривні 80 копійок.
ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138), на підставі Постанови Господарського суду Донецької області від 04 березня 2020 року по справі №905/2028/18, перебуває у ліквідаційній процедурі.
Ліквідатором ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» відповідно до Ухвали Господарського суду Донецької області від 20 січня 2021 року по справі №905/2028/18 призначено арбітражного керуючого Бугулян Олену Анатоліївну, яка діє на підставі Свідоцтва Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 19 жовтня 2020 року №1956.
04 серпня 2021 року між ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено акт про придбання майна на аукціоні про наступне, зокрема:
на підставі Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010- 3 від 26 липня 2021 року, Продавець передає у власність Покупцеві наступний об'єкт продажу Банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (85300, Донецька область, місто Покровськ, ВУЛИЦЯ ТОРГІВЕЛЬНА, будинок 106А; Код ЄДРПОУ 35456138):
Лот №2: - право вимоги дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138) до юридичних осіб та фізичної особи, перелік (найменування із ідентифікаційним кодом) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованості, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010-3, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого Покупцем було подано пропозицію - ТОВ «Е-ТЕНДЕР» (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ. «А», код ЄДРПОУ 39484263) https://auction.e- tender.ua/#/tenderDetailes/f22db0a0dd5f4e25b4b1ba3172803e61 Передача документів первинного бухгалтерського обліку (договорів, накладних, актів, рахунків-фактур, платіжних доручень, банківських виписок, тощо), котрі визначають та підтверджують зміст право вимоги дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138) до юридичних осіб та фізичної особи здійснюється одночасно із підписанням даного акту.
Підписанням цього акту Сторони посвідчують передачу ТОВ «СОЦІАЛЬНО- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» права грошової вимоги до юридичних осіб та фізичної особи згідно переліку та визначених відповідних ідентифікуючих даних щодо дебіторської заборгованості на загальну суму у розмірі 1 891 742 (один мільйон вісімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 13 копійок.
Ціна реалізації майна визначена відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010-3 від 26 липня 2021 року про проведення аукціону з продажу майна (дебіторської заборгованості) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (85300, Донецька область, місто Покровськ, ВУЛИЦЯ ТОРГІВЕЛЬНА, будинок 106А; Код ЄДРПОУ 35456138).
Найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено лот в ЕТС: ТОВ «ВЕР-ТАС»
Найменування оператора, через якого переможець електронного аукціону подано цінову пропозицію/найбільшу закриту цінову пропозицію/ставку: Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР».
Адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону:
https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-07-17-000010-3.
Право власності на об'єкт продажу переходить від Продавця до Покупця після підписання сторонами даного Акту.
Вказаний акт підписаний уповноваженими особами та засвідчений печатками Сторін.
На виконання умов даного акту із врахуванням інформації та переліку дебіторів відповідно до додатку до акту про придбання майна на аукціоні, ТОВ «СОЦІАЛЬНО- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» було передано ТОВ «Компанія «НІКО- ТАЙС»» перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» обумовленого грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів.
Позивач вважає, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» є належним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» (84453, Донецька область, Краматорський район, село Щурове, вулиця Набережна, будинок 40; Код ЄДРПОУ 35237310) при виконанні грошового зобов'язання щодо неповернення безпідставного набутого майна (грошових коштів).
Позивач звернув увагу, що досліджуючи питання що нарахування прострочення виконання зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 07 лютого 2024 року по справі №910/3831/22 прийняла рішення про необхідність відступлення від висновків Касаційного цивільного суду щодо застосування статей 625, 1212 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 330/2142/16-ц, про те, що нарахування прострочення виконання зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна здійснюється з урахуванням дати пред'явлення та отримання вимоги про виконання такого зобов'язання відповідно до статті 530 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 07 лютого 2024 року по справі №910/3831/22 дійшла висновку, що у статті 1212 ЦК України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.
З огляду на зазначене, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» стверджує про наявність у Позивача права на отримання від Відповідача виконання зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна із врахуванням дати виникнення обов'язку щодо його повернення, тобто із 27 липня 2016 року.
Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у даній справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача. Отже, Відповідач після отримання 26 липня 2016 року грошових коштів в сумі 11 423,80 гривні, зобов'язаний був одразу їх повернути.
26 жовтня 2023 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» направило на адресу ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» претензію з вимогою в строк, що не перевищує трьох календарних днів із моменту отримання даної вимоги, здійснити перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКОТАЙС»» (п/р № НОМЕР_1 в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984; код ЄДРПОУ 38039872) грошових коштів у розмірі 11 423,80 гривні в якості повернення грошових коштів за не переданий та/або не поставлений товар, попередньо котрі було сплачено/перераховано на підставі платіжного доручення №280 від 26 липня 2016 року.
Проте ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ», вимогу Компанії залишив без уваги, кошти не повернув.
Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», керуючись приписами ст.ст. 509, 512-519, 526, 533, 536, 610, ч.1 ст. 612, 625, 712, 1212 Цивільного кодексу України, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у якому просило стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» 11 423 (одинадцять тисяч чотириста двадцять три) гривні 80 копійок заборгованості, 2 901 (дві тисячі дев'ятсот одна) гривня 78 копійок 3%-річних та 16 094 (шістнадцять тисяч дев'яносто чотири) гривні 18 копійок інфляційних втрат.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Щодо безпідставного набуття ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» коштів ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО».
Договір поставки регулюється загальними нормами Цивільного кодексу України (ЦКУ) про купівлю-продаж, оскільки поставка є окремим видом цього договору. Згідно зі статтею 712 ЦКУ (на яку посилається Позивач обґрунтовуючи доводи своїх вимог), договір поставки передбачає зобов'язання продавця (постачальника) передати у визначений строк у власність покупця (замовника) товари, які використовуються для підприємницької діяльності, якщо інше не встановлено договором або законом. У частині, не врегульованій спеціальними нормами, до договору поставки застосовуються положення глави 54 ЦКУ, яка визначає загальні засади договору купівлі-продажу (статті 655-697 ЦКУ).
За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Таким чином, суд вважає необхідним зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд у своїй постанові від 06.03.2018 року по справі № 910/13814/17.
Судом встановлено, що 26.07.2016 ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138) переказало на рахунок ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» суму грошових коштів у загальному розмірі 11 423,80 гривні в якості авансування поставки/передачі товару згідно рахунку №25 від 15 червня 2016 року.
Станом на 04 серпня 2021 року попередньо/завчасно оплачений товар поставка/передача котрого мала бути здійснена в подальшому в рамках виконання ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» зобов'язання у повному обсязі не було фактично виконано.
Вказане підтверджується відповідною доданою бухгалтерськими даними ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138).
У позивача відсутні докази, які підтверджують будь-які договірні правовідносини між ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ».
Позивач стверджує, що у ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» відсутні будь-які розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення цими сторонами договору купівлі-продажу/поставки як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб.
Будь - яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в платіжному дорученні у графі «призначення платежу», як і доказів того, що між ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» був укладений договір, спрямований на настання реальних наслідків, не існує.
Доводи Позивача в цій частині Відповідачем не спростовані.
Факт переказу 26.07.2016 Товариством «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «СМК «СТРОІТЕЛЬ» грошових коштів в сумі 11 423,80 грн. підтверджується банківською випискою наявною у матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів укладання між сторонами договору у встановленому законом порядку, перераховані ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» грошові кошти в сумі 11 423,80 гривні, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що 26 липня 2016 року безпідставно набуті ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ», і, як наслідок, із 27 липня 2016 року підлягають поверненню на користь ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО».
Щодо набуття Компанією «НІКО-ТАЙС права вимоги до ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ»
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138), на підставі Постанови Господарського суду Донецької області від 04 березня 2020 року по справі №905/2028/18, перебуває у ліквідаційній процедурі.
Ліквідатором ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» відповідно до Ухвали Господарського суду Донецької області від 20 січня 2021 року по справі №905/2028/18 призначено арбітражного керуючого Бугулян Олену Анатоліївну, яка діє на підставі Свідоцтва Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 19 жовтня 2020 року №1956.
04 серпня 2021 року між ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено акт про придбання майна на аукціоні про наступне, зокрема:
на підставі Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010- 3 від 26 липня 2021 року, Продавець передає у власність Покупцеві наступний об'єкт продажу Банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (85300, Донецька область, місто Покровськ, ВУЛИЦЯ ТОРГІВЕЛЬНА, будинок 106А; Код ЄДРПОУ 35456138):
Лот №2: - право вимоги дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138) до юридичних осіб та фізичної особи, перелік (найменування із ідентифікаційним кодом) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованості, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010-3, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого Покупцем було подано пропозицію - ТОВ «Е-ТЕНДЕР» (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ. «А», код ЄДРПОУ 39484263) https://auction.e- tender.ua/#/tenderDetailes/f22db0a0dd5f4e25b4b1ba3172803e61 Передача документів первинного бухгалтерського обліку (договорів, накладних, актів, рахунків-фактур, платіжних доручень, банківських виписок, тощо), котрі визначають та підтверджують зміст право вимоги дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 35456138) до юридичних осіб та фізичної особи здійснюється одночасно із підписанням даного акту.
Підписанням цього акту Сторони посвідчують передачу ТОВ «СОЦІАЛЬНО- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» права грошової вимоги до юридичних осіб та фізичної особи згідно переліку та визначених відповідних ідентифікуючих даних щодо дебіторської заборгованості на загальну суму у розмірі 1 891 742 (один мільйон вісімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 13 копійок.
Ціна реалізації майна визначена відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010-3 від 26 липня 2021 року про проведення аукціону з продажу майна (дебіторської заборгованості) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО».
Право власності на об'єкт продажу переходить від Продавця до Покупця після підписання сторонами даного Акту.
Вказаний акт підписаний уповноваженими особами та засвідчений печатками Сторін.
У матеріалах справи також наявний Акт від « 05» серпня 2021 року приймання-передачі документів підтверджуючих право вимоги відповідно до результатів електронного аукціону №UA-PS-2021-07-l 7-000010-3 та згідно Акту б/н від 04 серпня 2021 року про придбання на аукціоні майна (дебіторської заборгованості) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (85300, Донецька область, місто Покровськ, вул. Торгівельна, будинок 106А; Код ЄДРПОУ 35456138).
Зі змісту цього Акту вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (надалі іменується «ПРОДАВЕЦЬ»), в особі Арбітражного керуючого - Ліквідатора Бугулян Олени Анатоліївни, яка діє на підставі Ухвали Господарського суду Донецької області від 20 січня 2021 року по справі №905/2028/18 та згідно Постанови Господарського суду Донецької області від 04 березня 2020 року по справі №905/2028/18, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (надалі іменується «ПОКУПЕЦЬ»), в особі Директора Мілованової Ольги Михайлівни, яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, (надалі разом-Сторони), підписали даний акт про наступне:
Відповідно до результатів електронного аукціону №UA-PS-2021-07-17-000010-3 та згідно Акту б/н від 04 серпня 2021 року про придбання на аукціоні майна (дебіторської заборгованості) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» (85300, Донецька область, місто Покровськ, вул. Торгівельна, будинок 106А; Код СДРПОУ 35456138):
1. На підтвердження дійсності та достовірності існуючого права вимоги виконання грошових зобов'язань, котрі належні ПРОДАВЦЮ та котрі виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку (цивільно-правових договорів/угод, видаткових накладних, накладних на поставку товарів, актів здачі-прийняття виконаних робіт/послуг, рахунків-фактур, банківських виписок, платіжних доручень, тощо), відносно наведених нижче Боржників, ПРОДАВЕЦЬ передає, а ПОКУПЕЦЬ приймає наступні документи, зокрема:
1.7. ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» (код ЄДРПОУ 35237310) підтвердження суми невиконаного грошового зобов'язання у сумі 16 684,80 грн.: копія виписки АТ «ВТБ БАНК» з особового рахунку ТОВ «СОЦІАЛЬНО_ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» про сплату грошових коштів від 26.07.2016.
Цей акт підписаний уповноваженими особами та засвідчений печатками Сторін.
На виконання умов даних акту із врахуванням інформації та переліку дебіторів відповідно до додатку до акту про придбання майна на аукціоні, ТОВ «СОЦІАЛЬНО- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» було передано ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» обумовленого грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів.
За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника.
Окрім цього, згідно з пунктом 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду №01- 6/1301 від 14 грудня 1993 року «Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу», котрі є чинним на сьогодні, уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону або договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора; до набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання; кредитор не має права залишити за собою основні вимоги за зобов'язанням і уступити іншій особі тільки права, що забезпечують виконання зобов'язання (у тому числі неустойка, штраф, пеня).
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» стало кредитором ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» після придбання права вимоги дебіторської заборгованості на аукціоні в межах ліквідаційної процедури ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО».
Згідно з частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У даному випадку, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» придбало на аукціоні право вимоги до ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ», що підтверджується відповідними документами, зокрема актом про придбання майна на аукціоні від 04 серпня 2021 року.
Щодо природи боргу, слід зазначити, що первісно зобов'язання виникло внаслідок безпідставного отримання ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» грошових коштів від ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» без належної правової підстави, що підпадає під регулювання статті 1212 Цивільного кодексу України.
При відступленні права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання зобов'язання.
Таким чином, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» набуло статусу кредитора ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» з усіма правами та обов'язками, що випливають із первісного зобов'язання, природа якого залишається без змін і кваліфікується як зобов'язання з безпідставного набуття майна.
Отже, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» є належним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» (при виконанні грошового зобов'язання щодо неповернення безпідставного набутого майна (грошових коштів), а також всіма іншими додатковими правами як Кредитора у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням Боржником/Відповідачем відповідного грошового зобов'язання щодо неповернення безпідставного набутого майна (грошових коштів).
Господарським судом встановлено, що грошові кошти в сумі 11 423,80 грн були перераховані ТОВ СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на користь відповідача поза межами їхніх договірних відносин та були безпідставно отримані ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» 26 липня 2016 року, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 ЦК України.
Підсумовуючи вищевикладене, Господарський суд доходить такого висновку:
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (ЦКУ), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно потерпілому. У даному випадку, ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» без достатньої правової підстави отримало грошові кошти від ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО», що створює зобов'язання щодо їх повернення.
Згідно зі статтею 512 ЦКУ, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У результаті проведеного аукціону, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» набуло право вимоги до ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ», ставши новим кредитором у цьому зобов'язанні.
Таким чином, відповідно до статей 1212 та 512 ЦКУ, ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» зобов'язане повернути безпідставно отримані грошові кошти новому кредитору - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Отже, позовна вимога ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про стягнення з ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» коштів у сумі 11 423,80 грн підлягає задоволенню, як правомірна та обґрунтована.
Щодо стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.
У цій справі позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України на суму грошових коштів 11 423,80 грн, що були одержані та збережені відповідачем без достатньої правової підстави.
Факт переказу 26.07.2016 Товариством «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «СМК «СТРОІТЕЛЬ» грошових коштів в сумі 11 423,80 грн. підтверджується банківською випискою наявною у матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів укладання між сторонами договору у встановленому законом порядку, перераховані ТОВ «СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» грошові кошти в сумі 11 423,80 гривні, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що 26 липня 2016 року безпідставно набуті ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» ы знаходяться в його користуванні по теперішній час
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До того ж правомірність стягнення з набувача на користь потерпілого, крім безпідставно одержаних коштів відповідно до статті 1212 ЦК України, також річних та інфляційних втрат за період безпідставного користування такими коштами відповідно до статті 625 ЦК України є усталеною в судовій практиці (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17).
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення у цій справі № 910/3831/22 з метою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм статей 625, 1212 ЦК України,
Досліджуючи питання застосування норм статей 625, 1212 ЦК України, Господарський суд має дати відповідь на питання, з якого моменту у відповідача виникло прострочення виконання зобов'язання з повернення позивачу безпідставно отриманих коштів, а саме з моменту отримання відповідачем безпідставно набутих коштів, як вважає позивач, або з дати, якою встановлений факт безпідставності отримання відповідачем коштів .
Глава 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» знаходиться в підрозділі 2 «Недоговірні зобов'язання» розділу 3 «Окремі види зобов'язань», який входить до книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України.
Згідно із частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
Господарським судом встановлено, що грошові кошти в сумі 11 423,80 грн були перераховані ТОВ СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО «ЕНЕРГО» на користь відповідача поза межами їхніх договірних відносин та були безпідставно отримані ТОВ «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» 26 липня 2016 року, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 ЦК України.
Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на це, Господарський суд погоджується з доводами позивача у справі №905/17/25 про те, що за встановлених обставин безпідставного набуття відповідачем грошових коштів 26.07.2016 року, початком періоду прострочення є 27.07.2016 року, оскільки станом на 07.01.2025 року грошові кошти відповідачем не повернуті.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача. (Такий правовий висновок викладений у постанові Велика Палата Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).
Суд звертає увагу, що обставини, які б свідчили про прострочення кредитора у зобов'язанні з повернення безпідставно набутих коштів, або про обставини, які б перешкоджали боржнику з незалежних від нього причин виконати обов'язок повернути кошти, у цій справі не встановлені.
Враховуючи викладене, Господарський суд вважає, що Позивач правильно визначив період прострочення та вирахували суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та річних, які підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з наданими позивачем розрахунками, він просить стягнути з відповідача нараховані на суму основного боргу в розмірі 11 423,80 грн 3% річних у сумі 2 901,78 грн (нарахованих за період із 27.07.2016 р. по 07.01.2025 р.) та 16 094,18 грн інфляційних втрат (нарахованих за період з вересня 2016 по грудень 2024).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він є арифметично не вірним. За розрахунком суду, проведеним за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, розмір 3% річних, нарахованих на суму 11 423,80 грн. за період із 27.07.2016 р. по 07.01.2025 р. становить 2 896,23 грн., що є менше ніж заявлено позивачем. Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 2 896,23 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він є арифметично не вірним. За розрахунком суду, проведеним за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму 11 423,80 грн. за період з вересня 2016 по грудень 2024 становить 16 013,01грн. Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 16 013,01 грн.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД РОЗПОДІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ» (84453, Донецька область, Краматорський район, село Щурове, вулиця Набережна, будинок 40; Код ЄДРПОУ 35237310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315; код ЄДРПОУ 38039872) 11 423,80 грн. заборгованості, 2 896,23 грн. 3% річних, 16 013,01 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2 415,49 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 23.04.2025.
Суддя Е.В. Зекунов