ун. № 759/3562/25
пр. № 2/759/3069/25
22 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання КириченкоЮ.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного підприємства «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
І. Позиція сторін у справі
у лютому 2025 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами про стягнення з відповідача 39932 грн 00 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 4000 грн 00 коп. за проведення незалежної експертизи - оцінки вартості матеріального збитку та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2024 на вул. Берковецька, в м. Києві сталася ДТП за участі транспортного засобу «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить відповідачу, та транспортного засобу «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до довідки про ДТП, складеної УПП в м. Києві від 07.09.2024, ДТП сталася з вини водія автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що перебував з відповідачем у трудових відносинах. На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність автомобіля Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СГ «ТАС». Відповідно до звіту, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням коефіцєнту фізичного зносу, становить 129058 грн 30 коп. АТ «СГ «ТАС» 31.10.2024 здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 129058 грн 30 коп. При цьому, вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до акту наданих послуг, становить 168990 грн 00 коп. Таким чином, різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, становить 39932 грн 00 коп., витрати за проведення незалежної експертизи складають 4000 грн 00 коп.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 справу розподілено на суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 43-44).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.02.2025 справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 46-47).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. Відзив на позовну заяву до суду не направилено, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 07.09.2024 о 16 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Берковецькій, 6, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказані обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №825396 (а.с. 10).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником автомобіля Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с. 8).
На підставі звіту №149/2024 про оцінку автомобіля «Мазда» д.н.з НОМЕР_2 від 28.09.2024 СПД « ОСОБА_3 », вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Мазда» д.н.з НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням ПДВ 20% становить 143178 грн 40 коп. (а.с. 13-15).
17.10.2024 позивач звернулась із заявою до АТ «СГ «ТАС» про виплату страхового відшкодування, в якій погодилась з тим, що розмір страхового відшкодування складає згідно звіту незалежного експерта СПД «ОСОБА_3» з вирахуванням франшизи та не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, в тому числі були понесені наступні витрати: матеріальний збиток в сумі 132258 грн 30 коп. (а.с. 33).
29.10.2024 АТ «СГ «ТАС» листом повідомило, що належна сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 129058 грн 30 коп. (а.с. 34).
31.10.2024 АТ «СГ «ТАС» здійснило переказ коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 за страхове відшкодування на ремонт автомобіля Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 129058 грн 30 коп. (а.с. 35).
Відповідно до акту надання послуг №51 від 23.01.2025, складеного ФОП ОСОБА_4 , загальна вартість робіт (послуг) щодо автомобіля Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , склала 168990 грн 00 коп. (а.с. 36).
24.01.2025 позивач здійснила переказ коштів на рахунок ОСОБА_4 в розмірі 39932 грн 00 коп. (а.с. 37).
Також позивач здійснила оплату в розмірі 4000 грн 00 коп. за виконання автотоварознавчого дослідження КТЗ автомобіля Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 38-40).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У ч. 1 ст.22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження №14-497цс18) зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Подібні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 28.10.2022 по справі №601/278/21, від 18.10.2022 по справі № 592/9529/21, від 10.08.2022 по справі № 635/6868/16-ц, від 05.07.2022 по справі № 511/323/19, від 02.06.2022 по справі № 395/223/21.
Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду: від 02.06.2022 № 395/223/21, від 25.11.2022 № 646/3413/19.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі за № 758/6777/21 зроблено висновок про те, що: «Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.».
Під час судового розгляду справи, судом не встановлено, а позивачем не доведено належними докази факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з відповідачем та те, що виконуючи свої трудові обов'язки, ОСОБА_2 здійснив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль. Також відсутні докази належності відповідачу автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , визнання його визнано винним у встановленому законом порядку у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП, що мала місце 07.09.2024, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, відсутності загальних та спеціальних умов деліктної відповідальності, необхідної для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, ненадання позивачем достатніх доказів, які б підтверджували позовні вимоги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат
відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 15, 22, 116, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 268, 273, 353 ЦПК України,-
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська