СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4083/25
пр. № 2-а/759/138/25
23 квітня 2025 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
24.02.2025року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , було винесено постанову №196 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Позивач зазначає, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення з питань притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у зазначений термін по повістці.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ОСОБА_1 було направлено повістку №1525858 (дата накладання кваліфікованого електронного підпису 03.12.2024) про виклик його на 13.12.2024 о 09.00 год. для уточнення даних, які саме дані необхідно було уточнити у повістці не зазначено.
Також, в матеріалах адміністративної справи наявний конверт (відправлення 0610213144076), який був повернутий оператором поштового зв"язку Укрпошта на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Однак, листа з повісткою від ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 не отримував, як і не отримував від оператора поштового зв"язку повідомлення про необхідність отримання рекомендованого листа.
Отже, повернення рекомендованого листа за вказаних вище причин, не свідчить ні про відмову ОСОБА_1 від одержання відправлення, ні про його надходження адресату, а відповідно і про обізнаність останнього щодо його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 дізнався від дільничого інспектора, яка зателефонувала на його мобільний номер 22.01.2025 року та повідомила про те, що він знаходиться у розшуку у зв'язку з його неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зазначений термін по повістці.
В той же день, 22.01.2025 року, ОСОБА_1 самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відносно нього було складено протокол про адміністратине правопорушення.
ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи та не має підстав для ухилення від отримання повістки ТЦК, крім того, він у визначені чинним законодавством строки, оновив свої дані у ТЦК, відповідно до яких, зареєстрований та постійно проживає за адресою, вказаною у поштовому відправленні 0610213144076, а саме: АДРЕСА_1 , також при оновленні даних ОСОБА_1 зазначав свій номер мобільного телефону, однак на поштовому конверті при направленні листа на його адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , з невідомих причин, його номер мобільного телефону не зазначено, відтак зазначення оператором поштового зв'язку при поверненні листа «адресат
відсутній за вказаною адресою» не відповідає дійсності.
Відповідно до роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення 0610213144076 вбачається, що 06.12.2024 року відправлення прибуло до відділення, 10.12.2024 року змінено статус на «невдала спроба вручення», 20.12.2024 року знову змінено статус на «повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою)».
Також, відповідно до Довідки Ф.20, яка наявна в матеріалах адміністративної справи, працівником об'єкта поштового зв'язку проставлена позначка «адресат відсутній за вказаною адресою» 20.12.2024 року, яка засвідчена його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою.
Згідно повістки №1525858, ОСОБА_1 викликався на 09:00 год.
13.12.2024 року, у той час як відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою» оператором поштового зв'язку проставлено 20.12.2024 року, тобто на сьомий день після дати, на яку він мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час розгляду адміністративної справи у ІНФОРМАЦІЯ_4 було зазначено про вищевикладені обставини, також були подані письмові пояснення та клопотання про закриття адміністративної справи у зв"язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, однак начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 при прийнятті оскаржуваного рішення дані обставини враховані не були.
Більше того, у протоколі про адміністративне правопорушення та в мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 18.02.2025 року, зазначено дату оповіщення військовозобов"язаного ОСОБА_1 03.12.2024 року, у той час як як повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до трекінгу поштового відправлення 0610213144076 прибула до поштового відділення лише 06.12.2024 року.
Обов'язок щодо належного оповіщення позивача покладений законодавством на уповноважену особу відповідача, а також оператора поштового зв'язку.
Доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять, належні та допустимі докази обізнаності та отримання позивачем повістки відсутні.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 18.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , було винесено постанову №196 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Судом встановлено, що відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення з питань притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у зазначений термін по повістці.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно із абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
У відповідності до абз 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
З огляду на наявність обставин у справі, є встановленим та підтвердженим позивачем, що розгляд призначеної на 13.12.2024року справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.210-1 КУпАП фактично відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст.268 КУпАП. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач подав клопотання про те, що має намір скористатися правовою допомогою, що було проігноровано відповідачем і вказаний факт не спростовано стороною відповідача.
Відтак начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП. Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, відмова у забезпеченні участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.
Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн, про що свідчить квитанція до платіжної інструкції, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.
Постанову № 196 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесену 18.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьоюстатті 210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.М. Шум