22 квітня 2025 року
м. Київ
справа №400/11054/24
адміністративне провадження № К/990/15647/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №400/11054/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №400/11054/24.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, 01.01.2023 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2022, 01.02.2023. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2022, 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В межах строку, встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник не виконав її вимог та подав до апеляційного суду повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору.
19.03.2025 постановлено оскаржувану ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто апелянту.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Повертаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скаржником не усунуті.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору згідно вимог статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки надано до суду лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо фінансування видатків для виконання судових рішень, з якого не вбачається наявність/відсутність коштів на рахунках апелянта, достатніх для сплати судового збору.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліку апеляційної скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №400/11054/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець