Ухвала від 22.04.2025 по справі 560/10183/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 квітня 2025 року

м. Київ

справа №560/10183/24

адміністративне провадження № К/990/16384/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року (суддя Михайлов О.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року (колегія у складі суддів Сушка О.О., Мацького Є.М., Залімського І.Г.)

у справі № 560/10183/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, призначеної за нормами ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII), без обмеження максимальним розміром;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 20.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.10.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, позов задовольнив.

17.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України у Хмельницькій області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У цій справі оскаржуються дії територіального Пенсійного фонду України щодо обмеження з 20.03.2024 пенсії, призначеної особі за нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», максимальним розміром.

Хмельницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 15.07.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Проте ГУ ПФ України в Хмельницькій області у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики. Натомість подана скарга містить лише формальне цитування положень пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України без наведення конкретних фактів чи аргументі на підтвердження того, що ця справа дійсно має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі № 580/7744/23 сформував у подібних спірних правовідносинах висновок, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів ст. 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, та першого речення ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційного Суду України відповідного рішення, тобто з 21.03.2024.

Враховуюче зазначене вище, Верховний Суд зауважив, що у період з 01.03.2023 по 20.03.2024 положення ст. 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню відповідачем. З урахуванням наведеного, Суд зазначив, що відповідач, керуючись положеннями вказаних законів і обмежуючи розмір пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у період з 01.03.2023 по 20.03.2024 діяв правомірно. Водночас, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 2-р(II)/2024, Суд наголосив, що з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 відповідно до такої правової позиції касаційного суду, та виходив з того, що ГУ ПФ України в Хмельницькій області має здійснити перерахунок пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром.

Скаржник не обґрунтовує підстави для відступу від висновків Верховного Суду та Суд не вбачає за необхідне відступати від такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин ГУ ПФ України в Хмельницькій області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 560/10183/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець

Попередній документ
126788361
Наступний документ
126788363
Інформація про рішення:
№ рішення: 126788362
№ справи: 560/10183/24
Дата рішення: 22.04.2025
Дата публікації: 24.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.10.2024)
Дата надходження: 12.07.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії