Справа № 620/6356/24 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
22 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Левона-С" Приватного підприємства "Левона" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2024 року позивач - ДП "Левона-С" ПП "Левона" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, яким просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20 березня 2024 року №46/25-01-04 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи;
- зобов'язати відповідача поновити реєстрацію платником четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 20 березня 2024 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Відповідач зазначає, що позивач, в порушення приписів Податкового Кодексу України, станом на 20 лютого 2024 року не подав загальну податкову декларацію з податку на поточний рік, а подав лише звітну податкову декларацію з податку на поточний рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. В той же час, спірна декларація була подана позивачем із порушенням строку її подачі - 21 лютого 2024 року. Як наслідок, до податковий органо правомірно виключив позивача з Реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2024 рік.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач зареєстрований як юридична особа 15 січня 2002 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, як платник податків. Основним видом економічної діяльності є КВЕД 10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів (а. с. 8).
Позивач був платником єдиного податку 4 групи, що не заперечується відповідачем.
З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи засобами електронного зв'язку, позивач направив до відповідача податкову звітність: загальна та звітна податкові декларації платника єдиного податку 4 групи на 2024 рік з додатком 1 "Відомості про наявність земельних ділянок" та додатком 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" (а. с. 10-33).
Відповідно до квитанції № 1 документ розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання доставлено до Державної податкової служби України 20 лютого 2024 року о 10 год 42 хв. Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакет пов'язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного документу (а. с. 34).
Відповідно до квитанції № 2, 20 лютого 2024 року о 10:42 документ розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за реєстраційним номером 9034351226 не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову. Виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов'язаних документів ( порушено цілісність пакету) (а. с. 35).
Як вбачається зі знімку екрану програми "Арт-Звіт Pro" квитанція № 1 отримана позивачем 20 лютого 2024 року об 11:15 з результатом обробки - прийнято, квитанція № 2 отримана - 21 лютого 2024 року о 00:42 з результатом обробки - не прийнято (а. с. 36).
21 лютого 2024 року позивач повторно подав декларацію з додатками. Відповідно до квитанції № 1 документ додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи доставлено до Державної податкової служби України 21 лютого 2024 року 08:25. Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів (а. с. 63).
Відповідно до квитанції № 2 документ податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи з реєстраційним номером 9035447348 21 лютого 2024 року о 08:25 прийнято (а. с. 64).
В подальшому, відповідач склав акт № 3554/Ж5/25-01-04-08 від 20 березня 2024 року про результати перевірки можливості перебування платника податку на єдиного податку четвертої групи - юридичною особою згідно вимог, встановлених Податковим кодексом України. Актом встановлено, що ДП "Левона-С" ПП "Левона" в порушення вимог статті 298 Податкового Кодексу України подано загальну податкову декларацію платника єдиного 4 групи з порушенням передбачених термінів, а саме податкову декларацію № 9035447348, дата подачі 21 лютого 2024 року (а. с. 37).
Рішенням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20 березня 2024 року № 46/25-01-04 ДП "Левона-С" ПП "Левона" виключено з Реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (а. с. 38).
Вважаючи вказане рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем квитанції № 1 та № 2 підтверджують подання ним та прийняття відповідачем усієї звітності, передбаченої підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України. Окрім того, наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статтею 120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 291.2-291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
На виконання підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Керуючись підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) -контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Пунктом 299.10 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Тобто, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи. Анулювання здійснюється шляхом виключення з відповідного реєстру за рішенням контролюючого органу.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.
Як встановлено вище, позивач для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи засобами електронного зв'язку 20 лютого 2024 року направив до відповідача загальну та звітну податкові декларації платника єдиного податку 4 групи на 2024 рік з додатком 1 "Відомості про наявність земельних ділянок" та додатком 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" (а. с. 10-33). Також, 21 лютого 2024 року позивач повторно подав декларацію з додатками.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (далі - Порядок № 557).
За приписами пунктів 2-3 розділу ІІ Порядку № 557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком. Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів). Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв'язку до адресата протягом операційного дня.
Пунктами 5-6 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку обов'язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
За приписами пункту 8 розділу ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до пунктів 9-10 розділу ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.
З аналізу вказаних норм вбачається, що після подання документів в електронній формі проводиться їх автоматизована перевірка, зокрема, для встановлення відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). При невідповідності документа затвердженому формату (стандарту) у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. При цьому друга квитанція формується вже для підтвердження прийняття (реєстрації) або повідомлення про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
Як підтверджено матеріалами справи, 20 лютого 2024 року позивач подав передбачений ПК України перелік документів для підтвердження статусу платника єдиного податку та отримано відповідні квитанції про прийняття пакету документів.
На виконання підпунктів 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України.
Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Отже, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
Зважаючи на вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та виявлення порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту ПК України.
Так, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 ПК України, зокрема, це відсутність обов'язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.
Як не заперечується сторонами у справі, у спірному випадку відповідач не встановив невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України.
Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв'язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.
Зокрема, за висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15, способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Отже, законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку. Однак, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача.
Також, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 805/396/17-а, вказав на те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).
При цьому, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України, а не невчасне подання податкової звітності.
Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статтею 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року по справі № 580/2725/19.
Виходячи з викладеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно, з порушенням процедури анулювання статусу платника єдиного податку, за відсутності доказів наявності у позивача підстав, за яких він не може бути платником єдиного податку четвертої групи виключив позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області № 46/25-01-04 від 20 березня 2024 року, а також зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку четвертої групи у Реєстрі платників єдиного податку на 2024 рік.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку