П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/10318/24
Головуючий в 1 інстанції: Величко А. В. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень від 16.07.2024 № 11421579/44842154, № 11421577/44842154 та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ "Стройсервіс-Чорномор 22" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 11421579/44842154 від 16.07.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 181 від 21.08.2023 року на суму 169 649,74 грн, в тому числі ПДВ на суму 28 274,96 грн.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 181 від 21.08.2023 року на суму 169 649,74 грн, в тому числі ПДВ на суму 28 274,96 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 11421577/44842154 від 16.07.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 182 від 21.08.2023 року на суму 103 923,01 грн, в тому числі ПДВ на суму 17 320,50 грн,;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 182 від 21.08.2023 року на суму 103 923,01 грн, в тому числі ПДВ на суму 17 320,50 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів Податкового кодексу України ТОВ "Стройсервіс-Чорномор 22" склало податкові накладні № 181 від 21.08.2023 та № 182 від 21.08.2023 року та направило її на реєстрацію в ЄРПН. За результатом направлення отримано повідомлення з якого вбачається, що накладну прийнято під час її подачі до єдиного реєстру податкових накладних, але її реєстрацію зупинено, зокрема: підставою зупинення реєстрації визначено: ПН складена та подана платником податку, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивачем було направлено в електронному вигляді до ДПС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції де було зазначено пояснення щодо діяльності позивача. Однак за результатом розгляду податковим органом наданих документів позивачем отримано рішення № 11421579/44842154 від 16.07.2024 та № 11421577/44842154 від 16.07.2024 року, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної. Підставою для відмови податковим органом визначено: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22" до Головного управління ДПС в Миколаївській області та Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення № 11421579/44842154 від 16.07.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 181 від 21.08.2023 року на суму 169 649,74 грн, в тому числі ПДВ на суму 28 274,96 грн.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 181 від 21.08.2023 року на суму 169 649,74 грн, в тому числі ПДВ на суму 28 274,96 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано Рішення № 11421577/44842154 від 16.07.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 182 від 21.08.2023 року на суму 103 923,01 грн, в тому числі ПДВ на суму 17 320,50 грн,
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 182 від 21.08.2023 року на суму 103 923,01 грн, в тому числі ПДВ на суму 17 320,50 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Миколаївській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22" судові витрати в розмірі 4844,80 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що по платнику ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» Комісією ГУ ДПС у Миколаївській області відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою, 07.09.2023 прийнято рішення про відповідність платника податку критерію ризиковості «податкова інформація»: За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності по платнику ТОВ"СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22" (44842154), встановлено, що по підприємству наявне накопичення залишків нереалізованих товарів за недостатності місць їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та платником здійснено придбання товарів у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: ТОВ "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АЛЬЯНС УКРАЇНА" (41692188) внесено до переліку ризикових платників 07.07.2023р. З урахуванням проведення платником ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» ризикової діяльності та за результатами розгляду поданих платником копій документів, Комісією ГУ ДПС у Миколаївській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. ГУ ДПС у Миколаївській області, звертає увагу, що у разі віднесення контролюючим органом суб'єкта господарювання до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - це є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної, а платник податків має спростувати відповідність визначеному критерію ризиковості у спосіб надання документів, невиконання цього обов'язку є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Вказує, що Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11.05.2022 у справі №640/11205/19 зауважує на необхідності дослідити питання добросовісності позивача, відповідності формальних документів об'єктивним обставинам вчинення господарських операцій та їх реальний характер, що призвело до винесення необ'єктивного та необґрунтованого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22" зареєстроване в ЄДРПОУ 03.11.2022 за номером 1010541020000000093 року рішенням Чорноморської міської ради
Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області.
Так, зокрема було надано пояснення, що взаємовідносини між ТОВ "СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22" та Покупцем - ТОВ "ТРЕЙДСТРОНГ" регулюються умовами, визначеними у Договорі поставки № СЧ-03-22 від 27.12.2022 року на поставку товарів, зазначених у видаткових накладних. Асортимент, ціна та кількість товару визначаються Сторонами згідно видаткових накладних. Поставка товару здійснюється за погодженням сторін. Термін дії договору - по 31.12.2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, з правом пролонгації на наступний календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов Договору поставки ТОВ "СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22" реалізувало товар на адресу ТОВ "ТРЕЙДСТРОНГ" за видатковою накладною:
- № 181 від 21.08.2023 року на загальну суму 169649,74 грн, в т.ч. ПДВ 28274,96 грн., у зв'язку з чим відповідно до п.п. 187.1 ПКУ в момент відвантаження товарів було складено податкову накладну № 181 від 21.08.2023 року на загальну суму 169649,74 грн, в т.ч. ПДВ 28274,96 грн.;
- № 182 від 21.08.2023 року на загальну суму 103923,01 грн, в т.ч. ПДВ 17320,50 грн., у зв'язку з чим відповідно до п.п. 187.1 ПКУ в момент відвантаження товарів було складено податкову накладну № 182 від 21.08.2023 року на загальну суму 103923,01 грн, в т.ч. ПДВ 17320,50 грн.
Доставка товару, відповідно до угоди сторін, здійснювалася за рахунок покупця згідно товарно-транспортної накладної № 21/08-24 від 21.08.2023 року. Розрахунок за товар відбувається на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Більш детально стан взаємовідносин між ТОВ "СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22" та ТОВ "ТРЕЙДСТРОНГ" відображено в наданих Витязі з Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за серпень 2023 рік. - грудень 2023 рік та Акті звірки розрахунків між контрагентами з 01.07.2023 по 31.12.2023 роки.
21.08.2023 року позивачем складено та подано до реєстрації до ЄРПН податкову накладну № 181 на суму 169649,74 грн. (в тому числі ПДВ 28274,96 грн.).
21.08.2023 року позивачем складено та подано до реєстрації до ЄРПН податкову накладну № 182 на суму 103923,01 грн. (в тому числі ПДВ 17320,50 грн.).
Відповідно до Квитанції, контролюючим органом прийнято податкові накладні № 181 від 21.08.2023 та № 182 від 21.08.2023 року, але реєстрацію її зупинено.
У квитанції зазначено, що ПН складена та подана платником податку, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
ТОВ "Стройсервіс-Чорномор 22", засобами електронного зв'язку, направило на електронну адресу Головного управління ДПС Пояснення з первинними документами щодо здійснення господарських операцій по податковим накладним № 181 та №182.
Однак, Комісією ГУ ДПС в Миколаївській області прийнято рішення № 11421579/44842154 від 16.07.2024 та № 11421577/44842154 від 16.07.2024, яким відмовлено у реєстрації податковим накладним № 181 від 21.08.2023 та № 182 від 21.08.2023 року.
Підставою для відмови зазначено, що позивачем ненадано/частково надано додаткові письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, платником податку; наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У графі “Додаткова інформація» зазначено, що по платнику 07.09.2024 року прийнято рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника, Постанова КМУ від 11.12.2019 року №1165.
Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що надані первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податковим накладним № 181 від 21.08.2023 та № 182 від 21.08.2023 року засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань за вказаним вище договором, а отже були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, а відтак прийшов до висновку, що спірні рішення підлягають скасуванню.
При цьому з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до вимог п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).
За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.
Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За правилами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
З 01.02.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано податкові накладні № 181 та № 182 від 21.08.2023 року.
За отриманими квитанціями позивача повідомлено, що реєстрація податкових накладних № 181, 182 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Зазначено, що ПН складена та подана платником податку, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Так, у квитанціях використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданих податкових накладних. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб'єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до віднесення платника податків, а також податкової накладної до категорії ризикових. Крім того, квитанція не містить відомості про реєстраційний номер та дату рішення, прийнятого контролюючим органом про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування
При цьому, відповідно до Додатку №4 до Порядку №1165 у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у відповідному рішенні заповнюється податкова інформація.
Саме наведений пункт критеріїв ризикованості був визначений як підстава для прийняття рішення.
Отже, законодавцем установлена певна послідовність, умови та підстави для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Зокрема, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
А тому питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника податку має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Крім цього, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції… (пункт 8 Додатку №1 до Порядку №1165), має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У цих висновках колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена в постановах від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 (адміністративне провадження №К/9901/32575/20) та від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 (адміністративне провадження №К/9901/34636/20).
Так, відповідачами, суб'єктами владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не надано доказів на підтвердження наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.
На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
В свою чергу, в квитанціях зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.8 вказаних критеріїв та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, фактичні обставини свідчать, що зупинення реєстрації спірних ПН з підстав відповідності операцій пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених Додатком 1 Порядку №1165, є протиправним.
У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі № 819/330/18.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено до податкового органу на виконання п. 11 Порядку №1165, та у відповідності п.4 порядку № 520, повідомлення з поясненням та відповідними копіями первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій по податковим накладним № 181 та №182, зокрема щодо придбання товару, який був реалізований на користь ТОВ «ТРЕЙДСТРОНГ» за спірними видатковими накладними.
З наданих до суду копій документів, які надавалися також до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкові накладні, та вони є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.
В той же час, як вже зазначалося, у квитанціях зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п. 8 вказаних критеріїв та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Верховний Суд в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
В свою чергу, ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкових накладних до контролюючого органу для їх реєстрації в підтвердження здійснення господарської операції, можуть враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки, як відзначено вище, контролюючим органом не було чітко вказано, які саме документи необхідно надати платнику податків.
Предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну є зокрема обставини достатності документів для її реєстрації. Крім того, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами КАС України.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи складені у повній відповідності до вимог законодавства та були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Однак, Комісією податкового органу рішеннями № 11421579/44842154 від 16.07.2024 та № 11421577/44842154 від 16.07.2024, відмовлено у реєстрації податкових накладних № 181 від 21.08.2023 та № 182 від 21.08.2023 року
Відповідно до п. 2- 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до п. 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно додатку до Порядку № 520 в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов'язково підкреслюються документи, які не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами прийняття спірних рішень вказано - надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: по платнику 07.09.2023 р. прийнято рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника, Постанова КМУ від 11.12.19 р. № 1165.
Отже спірні рішення прийнято саме у зв'язку з «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, відтак посилання контролюючого органу в «Додатковій інформації» га те, що по платнику прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника, є недоречним.
На переконання колегії суддів, зазначені пояснення та надані під час процедури реєстрації податкової накладної документи у своїй сукупності були достатніми для здійснення її реєстрації.
Крім того, зазначаючи причиною зупинення реєстрації податкових накладних наявність певної податкової інформації, відповідачем не конкретизовано її зміст та жодним чином не аргументовано вплив наявної інформації на конкретну господарську операцію по якій складені податкові накладні.
При цьому, не надаючи оцінки поданим позивачем поясненням, не заявляючи про дефектність змісту чи форми попередньо поданих документів, податковий орган прийняв безпідставні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
В апеляційній скарзі податковий орган також посилається на вказані обставини, але апеляційний суд вважає таку позицію податкового органу неспроможною, оскільки оскаржувані рішення приймалось Комісією ГУ ДПС при набранні чинності змін до Порядку №520, якими встановлена нова форма рішення комісії регіонального рівня за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, а саме направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Введення вказаної форми рішення має на меті прийняття суб'єктом владних повноважень об'єктивного остаточного рішення щодо реєстрації податкових накладних суб'єкта господарювання, а суб'єкту господарювання надає можливість надати додаткові докази здійснення господарської операції та її реальності.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18 зазначив: Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб'єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку № 520, є застосовними у спірних правовідносинах з огляду на загальні принципи права, покладені в їх основу, а тому доводи апелянта в ці частині є безпідставними.
Отже, оскаржувані рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних не містить чіткої підстави для відмови в реєстрації, із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної або які саме документи складено з порушенням законодавства.
При цьому, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.
Колегія суддів вважає необхідним заначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної чи такої відмови, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Дана позиція суду узгоджується із викладеними у постанові висновками Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, доводи апелянта, що за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності по платнику ТОВ"СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22" (44842154), встановлено, що по підприємству наявне накопичення залишків нереалізованих товарів за недостатності місць їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та платником здійснено придбання товарів у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: ТОВ "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АЛЬЯНС УКРАЇНА" (41692188) внесено до переліку ризикових платників 07.07.2023р., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки про такі вказано лише при розгляді справи, натомість ні у квитанціях ні у рішеннях про таке не вказано.
Відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Стройсервіс-Чорномор 22" орендує приміщення у своїх контрагентів, зокрема ТОВ ПМК № 19, ТОВ "Новострой-Люкс" та інш. Наявна кількість орендованих приміщень дозволяє позивачу зберігати достатню кількість товарно-матеріальних цінностей.
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Таким чином, спірні рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Крім того, колегія суддів при прийнятті рішення по даній справі враховує, що відповідно до п.п.19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абз.10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що для належного захисту порушеного права позивача зобов'язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, оскільки зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.
Доводи апелянта про ухвалення рішення з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний суд відхиляє послання апелянта на постанову Верховного Суду, від 11.05.2022 у справі №640/11205/19, оскільки в цій справі суд касаційної інстанції скасував судові рішення суду апеляційної та першої інстанції, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова