Справа № 755/4181/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1582/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
08 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дунаївці, Хмельницької обл.,українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 23.07.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 27.04.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік; 20.01.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 22.04.2022 року з Білоцерківської ВК Київської області по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, ОСОБА_7 , 06.02.2024 року, приблизно о 19 годині 10 хвилин, перебуваючи біля будинку, що за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, 1/35, біля лавочки, на землі знайшов фрагмент блістеру, всередині якого, знаходились дві таблетки білого кольору. Будучи особою, що періодично вживає наркотичні засоби, ОСОБА_7 припустив, що у знайдених таблетках білого кольору, що знаходились у фрагменті блістеру, міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та в цей час, у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання даного наркотичного засобу, для власного вживання без мети збуту. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 підняв із землі знайдений ним фрагмент блістеру, всередині якого, знаходилось дві таблетки білого кольору та, роздивившись їх, впевнився, що дійсно, дані таблетки містять у собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), тим самим, вчинивши безоплатне, незаконне придбання для подальшого власного вживання даного наркотичного засобу та в цей час, у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону). Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 дістав із знайденого фрагменту блістера дві пігулки білого кольору, помістив їх до своєї пластикової ємності, яку зберігав при собі, всередині якої знаходився сильнодіючий лікарський засіб - димедрол. Після цього, ОСОБА_7 подрібнив та змішав у пластиковій ємності вищевказані засоби та помістив пластикову ємність, всередині якої знаходилась речовина, що містить в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), у кишеню своєї нагрудної сумки, став незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_7 , зберігаючи при собі пластикову ємність, всередині якої знаходилась речовина, що містить в собі вищевказаний наркотичний засіб, пішов далі у власних справах.
Того ж дня, тобто 06.02.2024 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Празька, 6, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_7 , який повідомив, що зберігає при собі пластикову ємність, всередині якої знаходиться речовина, що містить у собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). У подальшому, 06.02.2024 року, в період часу з 23 години 36 хвилин до 23 години 40 хвилини, за адресою: м. Київ, вул. Празька, 6, співробітниками поліції, у присутності двох понятих, було проведено огляд місця події, у ході якого, ОСОБА_7 добровільно дістав із кишені своєї нагрудної сумки та видав працівникам поліції пластикову ємність, всередині якої, знаходилась речовина, що містить в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,080 г, яку він незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/8510-НЗПРАП від 20.02.2024 року: 1. Надана на дослідження речовина містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено. 2. Надана на дослідження речовина містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у речовині становить 0,080 г.
Метадон (фенадон), згідно зі Списком № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в Таблиці II «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, у невеликих розмірах настає у тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме 0,02 грам.
Таким чином, ОСОБА_7 визнаний винуватим у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого у зв'язку із м'якістю покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі.
В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та м'якість вироку. Вказує, що судом не прийнято до уваги Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023, який набрав чинності 28.03.2024 та яким внесено зміни у тому числі до ст. 309 КК України та виключено з видів покарань для цивільних осіб - покарання у виді арешту.
Також вважає, що судом не було враховано особу обвинуваченого, який раніше засуджений до реального строку, звільнившись з місць відбування покарання, маючи не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість, знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, а тому застосування до нього більш м'якого покарання у виді пробаційного нагляду, виправних робіт або штрафу, не буде достатнім для виправлення обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.309 КК України, сторонами у апеляційному порядку не оскаржується та в силу вимог ст. 394 КПК України не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність є слушними.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального,кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-ІХ від 23.08.2023 року внесені зміни до санкції ч.1 ст.309 КК України, якими таке покарання як арешт виключено.
Вирок Дніпровського районного суду був постановлений 15 березня 2024 року, вище зазначений Закон України набрав чинності 28 березня 2024 року.
В силу ст.5 КК України ухвалення таких змін до закону про кримінальну відповідальність свідчить про необхідність поліпшення становища ОСОБА_7 і необхідність застосування принципу зворотної дії закону у часі.
Таким чином, покарання ОСОБА_7 з урахуванням вимог апеляційної скарги прокурора підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене, вирок суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді 5 місяців арешту є незаконним.
Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді реального обмеження волі на 1 рік, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, судом першої інстанції було встановлено і підтверджено під час апеляційного розгляду наявність у обвинуваченого обставини, що пом'якшує покарання, у вигляді щирого каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, вчинення ним кримінального правопорушення у формі кримінального проступку.
Вищенаведене свідчить про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання є співмірним вчиненому, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Та обставина, що ОСОБА_7 раніше засуджувався до реального строку покарання у виді позбавлення волі, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, не свідчить про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
За таких обставин вирок підлягає зміні у частині призначеного ОСОБА_9 покарання.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїздити за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: