справа № 754/4401/20
головуючий у суді І інстанції Таран Н.Г.
провадження № 33/824/2508/2025
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
22 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. (а.с. 1).
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 15 березня 2025 року направив засобами поштового зв'язку до Деснянського районного суду міста Києва (а.с. 31-53).
Апеляційна скарга одержана Деснянським районним судом міста Києва 20 березня 2025 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що про копію постанови отримана 18 лютого 2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 194 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до супровідного листа Деснянського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення № 754/4401/20 (провадження 3/754/2135/20) відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП знищені, а оригінал постанови Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року зберігається в архівному наряді постанов знищених справ.
Отже, на адресу Київського апеляційного суду направлено контрольне провадження по справі відносно ОСОБА_1 , яке складається з належним чином завіреної копії постанови та копії квитанції.
Апеляційна скарга на вказану постанову суду від 19 травня 2020 року подана ОСОБА_1 15 березня 2025 року, тобто з пропуском строку на її оскарження у понад чотири роки.
Діючий КУпАП не містить вимог до змісту апеляційної скарги, крім подання її в десятиденний строк з моменту проголошення постанови суду.
Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо результатів судового розгляду є загальнодоступною та кожен може ознайомитися з нею на сайті судової влади, а зі змістом ухваленого судового рішення - на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне скарження постанови в якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 вказує, що йому було невідомо про існування справи про адміністративне правопорушення та про існування оскаржуваної постанови.
Про наявність справи дізнався лише у лютому 2025 року, коли всі банківські рахунки були заблоковані у зв'язку із виконавчим провадженням № НОМЕР_1, відкритим на підставі виконавчого листа від 05 грудня 2024 року у справі № 754/11085/24 за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Також зазначає, що 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 754/4401/20, на що було повідомлено, що матеріали знищені, у зв'язку із закінченням строку зберігання.
18 лютого 2025 року отримано копію постанови Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року.
ОСОБА_1 додатково звертає увагу апеляційного суду на те, що ухвалення оскаржуваної постанови потягло за собою ряд негативних наслідків для його сім'ї, а саме: заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 102 172 грн 96 коп. матеріальної шкоди, що є непомірним фінансовим тягарем, оскільки на його утриманні перебувають троє малолітніх дітей та дружина. Станом на день подання апеляційної скарги всі банківські рахунки ОСОБА_1 заблоковано, а автомобіль оголошено у розшук.
Разом з тим, з матеріалів контрольного провадження справи про адміністративне правопорушення № 754/4401/20 вбачається, що 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 340 грн, накладений оскаржуваною постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року, що підтверджується квитанцією № 25 від 22 вересня 2020 року (а.с. 2).
Тобто ОСОБА_1 , принаймні з 22 вересня 2020 року, був обізнаний про наявність справи адміністративне правопорушення, про наявність постанови та про результат розгляду справи, а також про існування штрафу, якій ним сплачений.
Отже, причини обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не можуть вважатись поважним.
Апеляційна скарга не містить жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, суду не надано.
Будь-яких обставин, які б позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня прийняття постанови, апелянтом не наведено.
Враховуючи наведене, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року відсутні, а тому, відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова