Справа № 750/3606/14 Головуючий в суді 1-ої інст. - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/973/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
17 квітня 2025року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судув складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 жовтня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, не працюючого, неодруженого, не судимого, мешканця: АДРЕСА_1 ,
визнаноневинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 368 КК України та виправдати через недоведеність в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення,-
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , обвинувачується у тому, що він, працюючи з 01.08.2009 відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської ОДА № 53-К від 31.07.2009 на посаді заступника директора Департаменту агропромислового розвитку - начальника управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Чернігівської обласної державної адміністрації, будучи державним службовцем 4 категорії 7 рангу, і згідно примітки 2 до ст. 368 КК України - службовою особою, яка займає відповідальне становище, та маючи відповідно до Положення про управління організаційно - кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно- комп'ютерного та господарського забезпечення Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого 14.02.2013, та розподілу обов'язків директора та заступників директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, затвердженого наказом директора Департаменту 01.02.2013, повноваження на здійснення заходів щодо врегулювання земельних і майнових відносин між колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств та їх правонаступниками в реформованих сільськогосподарських, міжгосподарських підприємствах агропромислового розвитку області (надання консультативної допомоги, виготовлення проектів документів), роздержавлення і приватизації майна в галузях агропромислового виробництва, розроблення типових форм установчих та інших документів для юридичних осіб системи агропромислового комплексу області, одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 120 000 гривень за наступних обставин.
Так, влітку 2013 року на підставі звернення ОСОБА_9 щодо надання допомоги у вирішенні майнового спору між власниками майнових паїв та ПСП ім. Щорса, директором якого вона являється, заступник директора Департаменту агропромислового розвитку - начальник управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Чернігівської ОДА ОСОБА_7 , відповідно до своїх службових повноважень, приймав участь в загальних зборах власників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства, за результатами яких прийнято рішення, яким частково визначено майно, що підлягає виділенню власникам майнових паїв та залагоджено виниклий конфлікт.
В подальшому, оскільки остаточно розподіл майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства проведено не було, в грудні 2013 року ОСОБА_9 знову звернулась до ОСОБА_7 з приводу надання допомоги при його розподілі.
ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи повноваження, надані йому як службовій особі органу державної влади, уповноваженого на реалізацію державної аграрної політики, та бажаючи використати цю обставину для отримання можливості протиправного збагачення, знаходячись у приміщенні службового кабінету № 309, розташованого в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 14, повідомив ОСОБА_9 , що вона повинна сплатити йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 120 000 грн за його участь у врегулюванні попередніх майнових конфліктів, що мали місце влітку 2013 року, та вирішення питання щодо розподілу майна колишнього сільськогосподарського підприємства, на що ОСОБА_9 погодилась.
Також, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що для використання наданих йому службових повноважень з метою вирішення майнового спору між власниками майнових паїв на користь ОСОБА_9 шляхом особистої участі в засіданні майнової комісії по розподілу майна колишнього КСП, останній, після вступу у спадщину свого чоловіка ОСОБА_10 , необхідно написати заяву на ім'я директора Департаменту агропромислового розвитку, вказавши в ній суть питання.
Після цього, 31.01.2014 року, ОСОБА_9 , знаходячись у службовому кабінеті ОСОБА_7 , написала відповідну заяву, датовану, за вказівкою останнього, 29.01.2014, яку в подальшому зареєстровано в журналі вхідної документації № Г20 від 31.01.2014 року.
03.02.2014 року, близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_7 , у службовому кабінеті № 309, розташованому в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА в м. Чернігові, по проспекту Миру, 14, одержав від ОСОБА_9 обумовлену раніше суму грошових коштів в розмірі 120 000 грн. Останній запевнив ОСОБА_9 , що в строк до 05.02.2014 року здійснить виїзд в с. Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області, де з метою вирішення спірних питань на користь останньої, зустрінеться з власниками майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Щорса. При цьому, ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 заздалегідь підготовлені проекти документів щодо врегулювання майнових відносин між власниками майна КСП, а саме: протокол загальних зборів членів КСП; акт приймання-передачі майна; заяву ОСОБА_9 ; перелік майна, що виділяється ОСОБА_9 ; переліки майна на суму не витребуваних майнових паїв колишнього КСП; список осіб на суму не витребуваних майнових паїв колишнього КСП; протокол № 14 засідання комісії з організації вирішення майнових питань від 30.01.2014.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим за ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого, окрім житла. На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_7 7 рангу державного службовця.
Зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вказує, що у вироку судом зроблено помилковий висновок про неможливість відтворення відеозапису аудіо- відеоконтролю та на пошкодження коверту, в якому знаходився носій інформації, в той же час, даний доказ з 2014 року знаходиться в матеріалах кримінального провадження, переглядався у судах різних інстанцій, тобто конверт та сам носій пошкоджено не з вини сторони обвинувачення. При цьому, клопотання сторони обвинувачення про призначення судової експертизи щодо справності носія інформації та можливості отримання інформації, безпідставно залишено без задоволення.
Звертає увагу на те, що судом взято до уваги показання ОСОБА_7 про те, що передані йому грошові кошти це погашення боргу чоловіка ОСОБА_9 , проте, на підтвердження існування у ОСОБА_10 боргових зобов'язань перед ОСОБА_7 не надано жодного належного письмового доказу. Крім того, свідок ОСОБА_9 також достеменно не вказала на наявність боргового зобов'язання.
В запереченнях на подану апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова щодо ОСОБА_7 без змін, з тих підстав, що вирок суду є законним, обгрунтованим та вмотивованим, а доводи прокурора, за яких він просить скасувати оскаржуваний вирок є неспроможними.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника, які посилаючись на законність та обгрунтованість вироку суду першої інстанції наполягали на залишенні його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано в повній мірі.
Висновки суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, які судом безпосередньо досліджувались під час судового розгляду.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Статтею 22 КПК встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Частиною 3 вказаної статті визначено, що під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов'язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
За змістом ст.91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч.2 ст.91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, в основу пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення органом досудового розслідування покладено покази свідків, а також надані в судових засіданнях письмові докази.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив та надав оцінку дослідженим під час судового розгляду доказам, покладеним органом досудового розслідування в основу пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, а саме: показання свідка ОСОБА_11 , який з обвинуваченим мав робочі стосунки, в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_7 в нього були робочі стосунки, за фактом отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди йому нічого не відомо; показання свідка ОСОБА_12 , який певний час працював під керівництвом ОСОБА_7 , та в суді першої інстанції пояснив, що ОСОБА_10 з ОСОБА_7 спілкувалися, коли ОСОБА_10 був у лікарні, ОСОБА_7 через свідка, передавав йому гроші на лікування. Також повідомив, що разом з ОСОБА_7 їздили до дружини ОСОБА_10 , яка продала корів, що належали ОСОБА_7 ; показання свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що з ОСОБА_7 він познайомився через покійного ОСОБА_10 , Знав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спілкувалися та мали якісь взаємовідносини; показання свідка ОСОБА_14 , яка, повідомила, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були добрі стосунки, ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_9 розв'язати конфлікт і ОСОБА_9 офіційно зверталась за допомогою, результати звернень їй невідомі; показання свідка ОСОБА_15 , яка працювала секретарем голови ПСП ім. Щорса, та зазначила, що власники майнових паїв були незадоволені, ОСОБА_16 консультував у вирішенні питрань з власниками паїв. Повідомла, що у ОСОБА_10 з ОСОБА_17 були свої особисті стосунки, про існування боргових зобов'язань ОСОБА_10 перед ОСОБА_7 їй нічого невідомо; показання свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що її чоловік, ОСОБА_10 , був директором ПСП ім. Щорса та з ОСОБА_7 співпрацював як з юристом. Після смерті чоловіка вона успадкувала дане підприємство та отримала список організацій та фізичних осіб, яким ПСП ім. Щорса було винне, ОСОБА_7 у цьому списку не було. Згодом, у неї виник конфлікт з власниками майнових паїв колишнього КСП ім. Щорса, та ці обставини призвели до необхідності продажу корів. Неодноразово зверталася за допомогою до ОСОБА_7 , який згодом повідомив їй, що в них з ОСОБА_10 була домовленість про 40 голів великої рогатої худоби, що становить 120 000 грн. Чи позичав чоловік гроші у ОСОБА_7 їй не було відомо. Розписок не було, тому вона не повірила про наявність боргу. Вона вважала, що було вимагання, оскільки не було розписок. Чоловік був винний ОСОБА_7 ще 24 000 грн та 20 000 доларів США. Ці гроші вона віддала, приїжджала до ОСОБА_7 на дачу. Водій її чоловіка повідомив, що нібито чув розмову про 40 голів.
Крім показів вищезазначених свідків, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні цього злочину було надано та судом у судовому засіданні досліджено такі докази: протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 04.02.2014 року; постанову прокурора від 03.02.2014 про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протокол про результати аудіо, - відеоконтролю за ОСОБА_7 від 04.02.2014 року та додатком до нього;ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області від 25.01.2014 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії; протокол огляду та вручення грошових коштів від 03.02.2014 року; протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 10.03.2014 року; протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 11.03.2014 року; протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 12.03.2014 року; протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного телефону № НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні обвинуваченого ОСОБА_7 від 28.03.2014; ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області від 25.01.2014 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_7 ;протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 04.04.2014; лист директора Департаменту агропромислового розвитку від 03.02.2014 року; Положенням про управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, затвердженого директором Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації ОСОБА_18 від 14.02.2013 року; розподіл обов'язків директора та заступників директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, затвердженого наказом директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації від 01.02.2013 року; наказ начальника Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської ОДА № 5 від 14.01.2013; лист заступника директора Департаменту агропромислового розвитку від 05.02.2014 року; наказ начальника Головного управління сільського господарства і продовольства Чернігівської ОДА № 17-к від 12.05.2005 року; посадову інструкціюзаступника начальника управління організаційно-кадрової роботи, врегулювання відносин власності, юридичного, інформаційно-комп'ютерного та господарського забезпечення начальника відділу врегулювання відносин власності та правової роботи Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, затвердженою директором Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації від 14.02.2013; копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копії свідоцтва про смерть від 22.05.2013 року, наказу № 1 від 11.05.2013 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.2014 року; копію статуту ПСП ім. Щорса від 23.01.2014 року; заяву власників майнових сертифікатів ПСП ім. Щорса на адресу Департаменту агропромислового комплексу; листи заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА ОСОБА_7 від 18.09.2013 року та від 19.09.2013 року; висновок експерта № 165 від 31.03.2014; протокол обшуку від 03.02.2014 року та відеозаписом слідчої дії; ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова; протокол огляду документів від 04.02.2014 року; протокол огляду від 05.02.2014 року; протокол огляду від 06.02.2014 року; заяву ОСОБА_9 від 29.01.2014 року; протокол освідування від 03.02.2014 року та відеозаписом до нього; постанову прокурора відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_19 від 03.02.2014 року;висновок експерта №10-071 від 07.03.2014 року; висновок експерта № 120 від 11.02.2014 року; заяву ОСОБА_9 та додатком до нього від 29.01.2014 року;проекти документів; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.01.2014 року.
Суд першої інстанції, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зазначених наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, з урахуванням норм статей 368, 370 КПК України, прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення достатніх, вагомих та допустимих доказів, які б у своїй сукупності доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що факт передачі ОСОБА_9 обвинуваченому 120 000 грн 03.02.2014 близько 15 год. 50 хв. у службовому кабінеті № 309, розташованому в адміністративній будівлі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА в м. Чернігові, по проспекту Миру, 15 є безумовним, однак переконливих доказів, які б свідчили про призначення цих коштів як неправомірної вигоди, стороною обвинувачення не надано, з чим погоджується апеляційний суд.
З показань ОСОБА_9 , наданих у суді першої інстанції вбачається, що факту вимагання грошей з боку ОСОБА_20 не було. ОСОБА_9 звернулась до правоохоронних органів, оскільки в неї були відсутні кошти, щоб розрахуватись з ОСОБА_7 ОСОБА_9 повідомила суду, що в суді апеляційної інстанції наголошувала на тому, що кошти в сумі 120 000грн, які вона передала ОСОБА_7 були не неправомірною вигодою, а боргом. Вказані показання свідка ОСОБА_9 , спростовують пред'явлене обвинувачення.
В той же час, вказані показання свідка ОСОБА_9 , узгоджуються з поясненнями обвинуваченого, про те, що дані кошти були боргом, які він надав ОСОБА_10 для придбання 40 голів великої рогатої худоби, а також узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_13 .
Твердження апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги показання ОСОБА_7 про надання ним Кочергою грошових коштів в борг ОСОБА_10 , є неспроможними, оскільки на противагу цій версії сторони захисту, стороною обвинувачення не долучено жодних переконливих доказів, які б спростовували позицію ОСОБА_7 про повернення йому грошових коштів в якості боргу, в той час як показання обвинуваченого узгоджуються з іншими дослідженими судом першої інстанції доказами.
Як встановлено в ході апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, місцевим судом надано оцінку всім зібраним у кримінальному провадженні доказам, переконливо наведено мотиви за яких судом взято до уваги одні докази та відкинуто інші, а твердження апеляційної скарги прокурора про те, що судом допущено неповноту судового розгляду, надано вибіркову оцінку доказам, спростовуються вироком суду.
З доводів апеляційної скарги прокурора вбачається незгода з висновком суду першої інстанції про неможливість відтворення даних, що містяться на носії інформації - картіпам'яті VerbatimmicroSDHC 8GBiнв. №721m від 28.01.2014, що є додатком до протоколу про результати аудіо, - відео контролю за ОСОБА_7 від 04.02.2014 року.
В той же час, судом першої інстанції в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження, констатовано неможливість відтворити дані, що містяться на носієві інформації, що позбавило суд можливості безпосереднього дослідження даного доказу.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
В той же час, стороною обвинувачення як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції не усунуто неможливість відтворення інформації, яка міститься на зазначеному носієві інформації, не здійснено жодних дій спрямованих на усунення сумнівів у справності носія інформації - картипам'яті VerbatimmicroSDHC 8GBiнв. №721m від 28.01.2014, тобто не доведено належності та допустимості цього доказу.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги прокурора про помилковість висновків суду щодо неможливості відтворення даних, що містяться на носії інформації - картіпам'яті VerbatimmicroSDHC 8GBiнв. №721mвід 28.01.2014, непереконливими.
Колегія суддів звертає увагу на положення ст.62 Конституції України та ч.1 ст.17 КПК України, якими передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. А також п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод, в якому зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, які отримані незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Виправдувальний вирок ухвалюється зокрема, у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався вищезазначених вимог закону під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
Перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, обставин та фактів, які могли б вплинути на обґрунтованість прийнятого судом рішення щодо визнання невинуватим та виправдання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України, і не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які можуть бути підставою скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційної скарги прокурора, і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова 04 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: