Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/8259/2025
м. Київ Справа № 333/2824/24
17 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» адвоката Змієвської Тетяни Павлівни на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Фінагеєвої І.О. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У березні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 26 вересня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 на підставі Заявки-анкети № 3272064 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована Відповідачем, шляхом підписання електронним підписом Відповідача, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8.
Зазначає, що товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, проте відповідач не виконував належним чином зобов'язання за вказаним договором, чим порушив його умови та норми чинного законодавства.
16 грудня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 16.12.2021 року, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників, в тому числі за Договором позики № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року, укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором позики № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Так, зважаючи на викладене, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача, заборгованість якого за Договором позики станом на 08 березня 2024 року становить 238 020,00 грн., а з урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності - 96 390,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 8 000,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 88 390,00 грн.
Таким чином, позивач зазначає що відповідач має непогашену заборгованість перед ним у розмірі 96 390,00 грн.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр»: заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року у сумі 96 390,00 грн.; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.; понесені витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2024 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надіслано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року, 19 лютого 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" адвокат Змієвська Тетяна Павлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процессуального права.
Зазначав, що 26 вересня 2020 року відповідачем було заповнено заявку-анкету на отримання кредиту № 3272064 відповідно до якої позичальник попросив надати йому кредит в розмірі 8 000, 00 грн строком на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_1 .
В свою чергу, 26.09.2020 року ТОВ «ІНФІНАНС» надало позичальнику пропозицію укласти договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24.07.2020 (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети на отримання кредиту № 3272064.
Відповідач прийняв пропозицію ТОВ «ІНФІНАНС» шляхом підписання акцепту оферти від 26.09.2020 року на укладення договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24.07.2020 року (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети на отримання кредиту № 3272064.
Відповідно до вказаних документів сторонами було погоджено надання кредиту (траншу) в розмірі 8 000,00 грн зі строком користування коштами - 30 днів, строком дії договору - 3 роки та відсотковою ставкою 1, 75 % за один день користування кредитом за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгацій.
Зазначає, що відповідач здійснив усі дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, були перераховані грошові кошти в розмірі 8 000, 00 грн.
Вважає, що дана обставина підтверджується квитанцією від 26.09.2020 № 67452173 відповідно до якої ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (сервіс онлайн платежів «iPay.ua») здійснило перерахування грошових коштів в розмірі 8 000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 , а також - листом ТОВ «Інфінанс» від 16.12.2021 року адресованим ТОВ «Вердикт Капітал» з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачі на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги за якими відступлене ТОВ «Вердикт Капітал» згідно з відповідним договором факторингу, відповідно до якого транзакція №67452173 - видача кредиту ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за Договором позики №979350060.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 липня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 та отримання кредиту згідно Заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року, що акцептована Відповідачем 26 вересня 2020 року, шляхом підписання електронним підписом Відповідача.
24 липня 2020 року ТОВ «Інфінанс» в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.pozichka.ua було направлено ОСОБА_1 в його особистий кабінет Пропозицію укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року (оферта) та надання кредиту згідно Заявки-анкети № 3272064 від 26 вересня 2020 року, яка була підписана директором ТОВ «ІНФІНАНС» Балабко О.О. 26 вересня 2020 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2L3Z8W, відповідно до умов якої ТОВ «ІНФІНАНС» запропонувало ОСОБА_1 прийняти умови Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka Loyal», затверджених наказом № 14/2 від 18 серпня 2020 року, та укласти за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ІНФІНАНС», розміщеної на сайті pozichka.ua в мережі інтернет, договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року, та отримати в рамках договору кредит на наступних умовах: розмір кредиту - 8 000,00 грн.; строк користування кредитом - 30 днів; відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75 % застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору; максимальна річна відсоткова ставка 1 277,5 % застосовується за умови неналежного виконання умов договору.
26 вересня 2020 року ОСОБА_1 акцептував оферту від 26 вересня 2020 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3272064 від 26 вересня 2020 року, шляхом підписання акцепту 26 вересня 2020 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0w1s4j, в якій він погодився з умовами оферти ТОВ «ІНФІНАНС», умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka Loyal», затверджених наказом № 14/2 від 18 серпня 2020 року, та погодився укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року для надання йому кредиту на умовах, викладених в цьому акцепті, а також надав згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога його власноручного підпису.
В акцепті оферти від 24 липня 2020 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3272064 від 26 вересня 2020 року, зазначені основні умови кредиту: розмір кредиту - 8 000,00 грн.; строк користування кредитом - 30 днів; строк дії договору - 3 роки; відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75 % застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 4 200,00 грн. за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; номінальна відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, застосовується у випадках, передбаченими правилами; максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору; максимальна річна відсоткова ставка 1 277,5 % застосовується за умови неналежного виконання умов договору; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 8 400,00 грн., за умови неналежного виконання умов договору.
Підписанням акцепту оферти від 24 липня 2020 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3272064 від 26 вересня 2020 року, ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з іншими умовами, викладеними у Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka Loyal», затверджених наказом № 14/2 від 18 серпня 2020 року, до укладення договору, та які є невід'ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти), у тому числі: порядок укладення договору фінансового кредиту, надання фінансового кредиту; порядок застосування та нарахування процентів за користування кредитом; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Підписанням Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі Правилами надання коштів у позику та йому надана інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору.
Відповідно до довідку про індентифікацію ТОВ «Інфінанс» відповідач з яким укладено договір НОМЕР_5 від 24 липня 2020 року ідентифікований ТОВ «Інфінанс». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора)
26 вересня 2020 року ТОВ «Інфінанс» перерахувало на картку відповідача, зазначену ним в заявці- анкети, грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн.
16 грудня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 16-12/2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників.
З реєстру боржників до договору факторингу № 16-12/2021 від 16 грудня 2021 року вбачається, що ТОВ «Інфінанс» відступлено право вимоги за договором позики № НОМЕР_5/8 від 26 вересня 2020 року, укладеного з ОСОБА_1 , дата закінчення договору - 26 жовтня 2020 року, сума виданого кредиту - 8 000,00 грн, заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн, заборгованість за процентами - 120 820,00 грн, загальна сума заборгованості за кредитом - 128 820,00 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр».
З реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» відступлено право вимоги за договором позики № НОМЕР_5/8 від 26 вересня 2020 року, укладеного з ОСОБА_1 , сума заборгованості за основним зобов'язанням - 8 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 230 020,00 грн, загальна сума заборгованості - 238 020,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі були перераховані грошові кошти у розмірі, який зазначено позивачем. Квитанція за сплату № 67452173 від 26 вересня 2020 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн платежів «iPay.ua»), за якої 26 вересня 2020 року о 12:01 був здійснений переказ кредитних коштів та зараховано 8 000,00 грн. на картку НОМЕР_2 , не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу ОСОБА_1 оскільки належність банківської картки НОМЕР_2 відповідачу у справі не підтверджена належними доказами. Наведена квитанція не містить інформації щодо прізвища, імені та по-батькові відповідача як особи, що отримала за цією квитанцією грошових коштів. Відсутнє у квитанції посилання на правочин, який був підставою для вчинення переказу. У квитанції наявне посилання щодо зарахування грошових коштів на картку з певним номером, однак жодних доказів, що відповідною карткою користувався відповідач, матеріали справи не містять.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_5/8 від 24 липня 2020 року, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки цей договір укладено на сайті позикодавця, та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі були перераховані грошові кошти у розмірі, який зазначено позивачем. Квитанція за сплату № 67452173 від 26 вересня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн платежів «iPay.ua»), за якої 26 вересня 2020 року о 12:01 був здійснений переказ кредитних коштів та зараховано 8 000,00 грн. на картку НОМЕР_2 , не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу ОСОБА_1 оскільки належність банківської картки НОМЕР_2 відповідачу у справі - ОСОБА_1 не підтверджена належними доказами.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
На підтвердження виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів в сумі 8 000 грн позичальнику (відповідачу) на його картковий рахунок, позивач надав квитанцію № 67452173 від 26 вересня 2020 року (сервіс онлайн платежів «iPay.ua»), відповідно до якої 26 вересня 2020 року о 12:01 був здійснений переказ кредитних коштів та зараховано 8 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , що є належним і достатнім доказом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в підписаній 26 вересня 2020 відповідачем заявці-анкеті на отримання кредиту в сумі 8 000,00 грн остання зазначила реквізити банківської картки - НОМЕР_1 .
При цьому, відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Доказів того, що на картковий рахунок НОМЕР_1 не було перераховано суму у розмірі 8 000 грн 26 вересня 2020 року відповідач не надав.
Таким чином, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, у відповідача обліковується прострочена заборгованість в розмірі 96 390,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 88 390,00 грн.
При цьому, жодних доказів на спростування факту наявності чи розміру заборгованості відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 96 390,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 88 390,00 грн., в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, а тому вказане судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 3 028,00 грн судового збору, а за подання апеляційної скарги 3 633,60 грн.
З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору на загальну суму 6 661,60 грн.
Звертаючись до суду першої інстанції, позивач також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Згідно з частиною першою статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», положення якої знайшли свій розвиток у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (частина третя статті 28 Правил адвокатської етики).
Чинним цивільним процесуальним законодавством визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою.
Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що інтереси позивача у даній справі представляло АО "Лігал Ассістанс" на підставі договору №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п. 4 договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатським об'єднанням послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об'єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.
До позову надано також прайс-ліст АО «Лігал Ассістанс», яким визначено, що надання усної консультації (без вивчення документів) - 1500 грн, з вивченням документів - 2000 грн, складання позовної заяви - 3000 грн. за документ/годину у разі фіксованої ставки, та від 1500 грн. у разі погодинної ставки.
07 лютого 2024 року ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 666, якою погоджено надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, 4 000 грн, підготовка позиції 1 000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 годин, 12 000 грн.
08 січня 2024 року ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» підписано акт № 3 про надання юридичної допомоги, яким погоджено надання правових послуг адвокатським об'єднанням товариству відповідно до заявки на надання юридичної допомоги за списком, щодо відповідача.
09 лютого 2024 року ТОВ «Коллект Центр» сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» 52 000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору № 02-01/2023 від 02 січня 2023 року.
В позові ТОВ «Коллект Центр» зазначено суму понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 17 000 грн.
Відповідачем заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не подавались.
Керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правову допомогу в сумі 17 000 грн відповідає критерію реальності адвокатських послуг та критерію обґрунтованості їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і пропорційні із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 17 000 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» адвоката Змієвської Тетяни Павлівни задовольнити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» ( код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість у розмірі 96 390,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 88 390,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» ( код ЄДРПОУ 44276926) витрати по сплаті судового збору в сумі 6 661,60 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 17 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2025 року
Головуючий: Судді: