9 квітня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 11.08.2023, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шандра Обухівського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років,
Вказаним вироком встановлено, що 27.08.2022 у невстановлений точний досудовим розслідуванням час, проте не раніше 22 год. 00 хв. та не пізніше 00 год. 00 хв., ОСОБА_6 , будучи поліцейським полку поліції особливого призначення ГУНП у м. Києві, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Ауді 80» н. з. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі з села Зеленьки Обухівського району Київської області в напрямку міста Кагарлик Київської області та, проїжджаючи повз торгові прилавки, що розміщені праворуч за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Зеленьки, вул. Центральна, побачив попереду ОСОБА_9 , який знаходився на краю проїжджої частини та піднімався після падіння. ОСОБА_6 об'їхав ОСОБА_9 , проїхав приблизно 40 метрів та зупинився на узбіччі дороги.
Під час перебування ОСОБА_6 за вказаною адресою, у останнього, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_9 , який у зазначений час також перебував на узбіччі проїжджої частини біля торгових прилавків, що за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Зеленьки, вул. Центральна, виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 діючи умисно, на ґрунті раптово виниклого обурення на дії та поведінку ОСОБА_9 , з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_9 , передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, не домовляючись про спільність своїх дій, ситуативно об'єднавши свої зусилля разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами (досудове розслідування щодо яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні), 27.08.2022, у період часу приблизно з 22 год. 00 хв. до 00 год. 00 хв., перебуваючи біля торгових прилавків, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Зеленьки, вул. Центральна, підбіг позаду до ОСОБА_9 , вхопив рукою за плече та наніс удар ногою під коліно ОСОБА_9 , при цьому поваливши останнього на землю. У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи свої неправомірні дії, наніс один удар в обличчя та близько шести ударів ногою в область грудної клітки та живота, внаслідок чого ОСОБА_9 заподіяно закриту травму живота: розрив селезінки, який супроводжувався внутрішньочеревною кровотечею (мінімально відомим об'ємом щонайменше 200 (мл) рідкої крові), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння, яке утворилось за рахунок ударної дії тупого/тупих предмету/предметів.
Захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_6 за ч.1 ст.121 КК України за відсутністю в його діях події злочину на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник зазначає, що вирок є необґрунтованим, ухваленим з порушенням кримінального процесуального законодавства. Зокрема вказує, що досудове розслідування проведено слідчим, який фактично не був наділений відповідними повноваженнями, а постанови про створення групи слідчих від 19.09.2022 та 01.11.2022 винесені не керівником ТУ ДБР у м. Києві. Вважає, що суд не врахував належним чином розбіжності в обвинувальному акті та повідомленні про підозру, які стосуються часу та місця вчинення кримінального правопорушення. Вказує на помилковість твердження суду, що абонент знаходився за певною адресою, оскільки це адреси базових станцій, які утворюють зону покриття, а інформація, яку містять матеріали справи, є лише підтвердженням, що такий абонент знаходився у зоні дії такої базової станції, а не за конкретною адресою. Звертає увагу, що показання обвинуваченого є послідовними та узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також з протоколом огляду від 26.01.2023. Стверджує, що пред'явлення особи для впізнання проведено з істотними порушеннями КПК України, оскільки жоден із статистів, які були пред'явлені свідку ОСОБА_13 , не відповідали зазначеному нею опису нападника. Зазначає, що висновок експерта № 042-1568-2022 містить лише припущення в часі щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілим, оскільки невідомо в який проміжок часу 27.08.2022 потерпілий отримав зазначені тілесні ушкодження. Вказує на помилковість тверджень суду щодо місця знаходження свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 в момент вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження потерпілому та не зазначено якими саме доказами підтверджується винуватість ОСОБА_6 , а міра покарання, яку прокурор просив застосувати, є необґрунтованою. Також зазначає, що цивільний позов не відповідає вимогам ЦПК України та є необґрунтованим, оскільки його додатки не містять відповідних призначень лікарів щодо придбання ліків, зазначених у копіях чеків, а будь-яких доказів на підтвердження розміру моральної шкоди до позовної заяви не додано. Звертає увагу, що при призначенні покарання судом не враховано молодий вік обвинуваченого, позитивні характеристики та висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства.
Захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати. Цивільний позов залишити без задоволення.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд залишив поза увагою, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та обвинувальному акті є різним, зокрема в частині часу вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що висновки суду щодо наявності умислу обвинуваченого не підтверджуються жодним доказом, дослідженим під час судового розгляду. Звертає увагу, що протокол огляду речей від 24.01.2023 повністю спростовує присутність ОСОБА_6 на місці вчинення злочину, а з досліджених доказів вбачається, що побиття потерпілого відбулося в той час, коли ОСОБА_6 перебував біля приміщення кафе-бару «Витребеньки», що зафіксовано камерами відео спостереження. Також зазначає, що протоколи слідчих експериментів за участі потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_13 від 10.11.2022 мають істотні суперечності. Стверджує, що висновки суду про те, що свідок ОСОБА_13 описала автомобіль марки «Ауді» темного кольору з номерними знаками НОМЕР_2 , не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, оскільки під час допиту в суді остання повідомила, що не пам'ятає номерний знак автомобіля. Вказує, що суд залишив поза увагою докази, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема щодо напрямку руху автомобіля та кількості осіб, які перебували в автомобілі. Вважає, що протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022 жодним чином не підтверджує факт нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому. Крім того, під час досудового розслідування свідок ОСОБА_13 повністю спростувала свої показання, надані в ході проведення даного впізнання, зазначивши, що сумнівається чи впізнала саме цю особу. Щодо помилкових висновків суду, що певний абонент знаходився за певною адресою зазначає, що вказані адреси - це адреси базових станцій, які утворюють зону покриття, а інформація з матеріалів провадження є лише підтвердженням того, що такий абонент знаходився у зоні дії такої базової станції, а не за вказаною адресою. Вказує на помилковість тверджень суду щодо місця знаходження свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 в момент вчинення кримінального правопорушення. Звертає увагу, що висновок експерта № 042-1568-2022 містить лише припущення щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілим, оскільки невідомо в який проміжок часу 27.08.2022 потерпілий отримав зазначені тілесні ушкодження. Стверджує, що показання обвинуваченого є послідовними та узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також підтверджуються протоколом огляду від 26.01.2023 та відеозаписами з камер відоспостереження кафе «Витребеньки». Зазначає, що протокол пред'явлення особи для впізнання від 01.09.2022 не може бути допустимим доказом, оскільки жоден із пред'явлених свідку ОСОБА_13 статистів не відповідали зазначеному нею опису нападника.
Потерпілий ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційні скарги сторони захисту з підстав їх необґрунтованості, в яких просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, що 27.08.2022 після 18 год. 00 хв. вони з ОСОБА_15 поїхали з с. Шандра в с. Маслівка. Потім вони поїхали в м. Кагарлик, щоб придбати мотоцикла. Дорогою назад заїхали в бар «Витребеньки», що знаходиться в с. Зеленьки Обухівського району Київської області, де пробули деякий час. Близько 22 год. 40 хв. він підвіз ОСОБА_16 і ОСОБА_17 до місця проживання останньої, куди приїхав також ОСОБА_10 на мотоциклі та ОСОБА_14 на автомобілі. Знаходились там упродовж години. Після цього проводив час в компанії ОСОБА_18 , допомагав буксирувати мотоцикл, який поламався.
Свідок ОСОБА_19 суду показав, що 27.08.2022 близько 17 год. був вдома в с. Шандра. Близько 20 год. разом із ОСОБА_20 поїхали в с. Маслівка, потім в м. Кагарлик з метою придбання мотоцикла. В Кагарлику були до 21 год. 30 хв., після чого вирушили в с. Зеленьки до кафе «Витребеньки» та приїхали туди ближче 22 год., де зустріли ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Пробувши в кафе близько години, вирішили їхати додому до ОСОБА_23 . Він поїхав на мотоциклі, а ОСОБА_24 на своєму автомобілі Ауді 80 разом з ОСОБА_25 . Біля домоволодіння ОСОБА_12 знаходилися близько години, після чого всі поїхали по домівках.
Свідок ОСОБА_21 суду показав, що 27.08.2022 домовився із ОСОБА_20 та ОСОБА_15 про зустріч у вечірній час в кафе «Витребеньки» в с. Зеленьки. ОСОБА_10 придбав мотоцикл, на якому й прибув у вказане кафе близько 21 год., за ним відразу прибув ОСОБА_24 на автомобілі Ауді 80. Він перебував у кафе з 20 год., також там перебували ОСОБА_26 та її брат ОСОБА_27 . Близько 23 год. всі вирішили поїхати до ОСОБА_23 . Спочатку поїхав ОСОБА_24 на своєму автомобілі разом з ОСОБА_28 та ОСОБА_25 .Після цього поїхав ОСОБА_10 на мотоциклі. Після цього поїхав він на своєму автомобілі. Пробувши за місцем проживання ОСОБА_12 близько 40 хв., всі роз'їхалися.
Свідок ОСОБА_29 суду показав, що 27.08.2022 о 20 год. 30 хв. з ОСОБА_28 прийшов до кафе «Витребеньки» в с. Зеленьки. ОСОБА_24 вже був у кафе, куди приїхав на своїй машині. Його товариш ОСОБА_10 теж був біля кафе та прибув туди на мотоциклі. ОСОБА_14 був на машині. Приблизно о 23 год. попросив ОСОБА_30 , щоб той відвіз його та ОСОБА_54. додому. Дорогою додому не зупинялися. Спочатку до домоволодіння ОСОБА_12 приїхали вони на машині, пізніше приїхав ОСОБА_10 на мотоциклі. У кафе більше не поверталися.
Свідок ОСОБА_31 суду показала, що 27.08.2022близько 22 год вона та ОСОБА_32 прибули до кафе «Витребеньки». Там вони зустріли ОСОБА_33 і ОСОБА_34 .Пробули в кафе приблизно до 22 год. 55 хв., після чого поїхали до неї додому. Їхала на автомобілі з ОСОБА_20 і ОСОБА_35 на Ауді сірого кольору, на якому є наліпка на склі. Приїхали перші, за ними ОСОБА_10 на мотоциклі, а за кілька хвилин приїхав ОСОБА_14 на автомобілі. Роз'їхалися всі після 00 год. Протягом цього часу ніхто нікуди не відлучався. ОСОБА_24 поїхав сам, у напрямку м. Миронівка.
Отже показання обвинуваченого ОСОБА_36 ,свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 містять відомості про те, що в період часу, протягом якого вчинено інкримінований ОСОБА_6 злочин, він перебував у компанії свідків. При цьому і ОСОБА_6 і свідки заперечують свою участь у побитті потерпілого ОСОБА_9 , зазначають, що жодним чином до цієї події не причетні.
Визнаючи ОСОБА_6 винуватим у інкримінованому йому злочині, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення дослідженими в ході судового розгляду доказами - показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , заявою ОСОБА_39 від 31.08.2022; протоколом тимчасового доступу до документів від 07.12.2022; картками виклику швидкої медичної допомоги №983, №989; карткою виїзду швидкої медичної допомоги №0989 А00 від 30.08.2022; CD-R диском, який підписаний «Audi» 103 ОСОБА_9 ; протоколом тимчасового доступу до документів від 10.11.2022; висновком експерта №042-1568-2022 від 24.11.2022; довідкою №2855 від 30.08.2022; медичною карткою стаціонарного хворого №2855; виписним епікризом з історії хвороби №2855; протоколами про тимчасовий доступ до документів від 23.01.2023; протоколом огляду від 26.01.2023; протоколом огляду від 01.09.2022; протоколом огляду речей (відеозаписів, фотознімків та файлів) від 24.01.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 01.09.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022; протоколами проведення слідчого експерименту від 10.11.2022 та додатками до них.
Потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що 27.08.2022 разом із ОСОБА_40 та своєю дівчиною ОСОБА_41 були у сусідньому селі та в нічний час поверталися додому зі сторони кафе «Витребеньки». Свій стан алкогольного сп'яніння оцінює за шкалою від 0 до 10 на 6. Йдучи дорогою, він перечепився через бордюр та впав так, що голова знаходилася на проїзній частині, а тіло й ноги на узбіччі. У момент, коли він почав підійматися, з-за повороту виїхав автомобіль, який він ідентифікував, як Ауді сірого кольору з наклейкою на лобовому склі. Проїхавши повз нього, вказаний автомобіль зупинився на відстані близько 50 м та з нього вийшов водій та хлопець, що сидів на передньому сидінні. Водій схопив його та повалив на узбіччя, після чого наніс ногою удар в голову в область обличчя та щонайменше чотири сильні удари в живіт. Під час нанесення ударів пасажир, який вийшов із авто перший, стояв. Бачив, як підбігли ще двоє осіб, які наносили йому удари ногами. Під час нанесення ударів поруч знаходився ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , яка намагалась припинити побиття та світила ліхтарем на нападників. Підчас побиття він втратив свідомість, з місця події його забрали батьки разом із ОСОБА_44 . За кілька днів в лікарні йому зробили операцію. Після побиття має розлад здоров'я, зокрема він почав хворіти на цукровий діабет.
Свідок ОСОБА_45 суду показала, що 27.08.2022 вона разом з потерпілим - ОСОБА_9 та ОСОБА_40 були на хрестинах у сусідньому селі, де вживали алкогольні напої. Стан алкогольного сп'яніння потерпілого вона оцінювала як середній (за шкалою від 0 до 10 на 5). Повернувшись в с. Зеленьки, вони рухались по вул. Центральній. ОСОБА_9 перечепився і впав в бік дороги. Після того, як він підвівся, у 50 метрах від них зупинився автомобіль, що рухався у напрямку з м. Миронівки в м. Кагарлик. З автомобіля вийшли четверо осіб чоловічої статі, один з яких повалив ОСОБА_9 на узбіччя. Потерпілий впав на бік, ноги були напівзігнуті в колінах, руками закривав голову, а невідомі особи почали наносити удари потерпілому, зокрема: один чоловік, який знаходився біля ніг потерпілого - наносив удари ногами по ногах потерпілого; двоє осіб, які знаходились з боку спини потерпілого - наносили удари ногами по спині потерпілого; один, який стояв попереду та якого потерпіла впізнала як ОСОБА_46 , наносив удари ногами в живіт потерпілого. Свідок також стверджує, що бачила, що ОСОБА_6 наніс щонайменше 5-6 ударів потерпілому в область живота. Свідок намагалась припинити побиття, кричала та світила ліхтарем на невідомих осіб, потім почала дзвонити батькам потерпілого та побігла в сторону їх будинку і разом з ними повернулася на місце події. Приблизившись до хлопців, останні швидко сіли в машину та попрямували в бік м. Кагарлик. Вона бачила, що автомобіль, який зупинився біля них, був марки Ауді темного кольору, з номерними знаками НОМЕР_2 , на склі наліпка патріотичного змісту зі словами про російський воєнний корабель. Обвинуваченого знає візуально, бачила декілька разів в селі Зеленьки, підстав обмовляти його у неї немає. Вважає, що побиття відбулося через падіння потерпілого на узбіччя.
Свідок ОСОБА_47 суду показав, що в один із днів літа у вечірній час його дружині подзвонила ОСОБА_45 , яка повідомила, що четверо невідомих осіб, які вийшли з машини, почали бити їхнього сина ОСОБА_48 . Відразу після цього він з дружиною, дочкою та ОСОБА_49 , яка встигла в цей час добігти до їхнього двору, рушили в бік події. Побачив автомобіль, який поїхав в напрямку до м. Кагарлика. У цей час його син ОСОБА_50 лежав на узбіччі дороги, що близько 130 м від їхнього будинку. За кілька днів стан здоров'я його сина значно погіршився, він викликав швидку допомогу, після чого потерпілий був госпіталізований до реанімації медичного закладу. Оскільки після госпіталізації стали зрозумілими наслідки побиття, він звернувся із заявою про вчинене кримінальне правопорушення в поліцію.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, встановити місце проживання та забезпечити явку до суду свідка ОСОБА_51 , про якого як про очевидця події повідомляли у своїх показаннях ОСОБА_9 і ОСОБА_45 , не видалось можливим.
Згідно заяви ОСОБА_39 від 31.08.2022, останній просив притягнути до відповідальності невстановлених осіб, які 27.08.2022 близько 21 год. 00 хв., перебуваючи по вул. Центральна в с. Зеленьки спричинили тілесні ушкодження його сину - ОСОБА_9 у вигляді розриву селезінки та внутрішньої кровотечі.
Відповідно до висновку експерта №042-1568-2022 від 24.11.2022 у ОСОБА_9 клінічними лікарями було виявлено: закрита травма живота: розрив селезінки, який супроводжувався внутрішньочеревною кровотечею (мінімально відомим об'ємом щонайменш 200 мл рідкої крові), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявленого тілесного ушкодження та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлене тілесне ушкодження утворилося 27.08.2022за рахунок ударної дії тупого/тупих предметів/предмету.
Згідно з протоколом про тимчасовий доступ до документів від 23.01.2023, а саме інформації ТОВ «Лайфсел», абонент з номером НОМЕР_3 (власник ОСОБА_6 ) 27.08.2022 з 21:28:56 і до 23:21:46 перебував в с. Зеленьки Обухівського району Київської області.
Під час пред'явлення особи для впізнання 01.09.2022, свідок ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_33 як особу, яка 27.08.2022 близько 22 год. 40 хв. в с. Зеленьки по вул. Центральній наносила ОСОБА_9 удари по голові та тулубу.
Вказаний протокол в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 223, 228 КПК України, і зокрема містить пояснення свідка про сукупність ознак зовнішності, за якими вона впізнала особу, а доводи апеляційних скарг про різкі відмінності у зовнішності осіб, які пред'являлись для впізнання, колегія суддів визнає безпідставними.
В ході проведення слідчого експерименту 10.11.2022, свідок ОСОБА_13 відтворила обставини побиття ОСОБА_9 , зокрема нанесення останньому обвинуваченим близько 6 ударів в область голови та живота.
Під час проведення слідчого експерименту 10.11.2022, потерпілий ОСОБА_9 відтворив обставини нанесення обвинуваченим йому тілесних ушкоджень.
Отже єдиним прямим і безпосереднім доказом винуватості ОСОБА_6 у нанесенні ОСОБА_9 ударів в область розташування селезінки є показання свідка ОСОБА_38 , результати проведеного з нею слідчого експерименту, та результати пред'явлення їй для впізнання особи, в ході яких вона вказала конкретно на ОСОБА_6 як на особу, яка 27.08.2022, у період часу приблизно з 22 год. 00 хв. до 00 год. 00 хв., на вул. Центральній в с. Зеленьки Обухівського району Київської області наносила ОСОБА_9 удари в область живота.
Будь-яких даних, які б викликали сумнів у достовірності показань ОСОБА_38 , колегія суддів не вбачає.
Як вбачається з показань ОСОБА_38 , до моменту побиття ОСОБА_9 , вона знала ОСОБА_6 лише наглядно, будь-яких підстав обмовляти його у неї не було.
Усі інші повідомлені нею обставини побиття ОСОБА_9 узгоджуються з іншими доказами.
Зокрема її показання в тій частині, що удари в область розташування селезінки ОСОБА_9 наносив саме ОСОБА_6 у згоджуються з показаннями самого потерпілого, який хоч не розглядів особу, яка наносила йому ці удари, однак підтвердив, що це був водій автомобіля, який зупинився біля нього після падіння на проїжджу частину.
Показання щодо описання автомобіля, яким управляв ОСОБА_6 в той час (зокрема марки, кольору та наявності на лобовому склі наклейки), узгоджуються з показаннями потерпілого, обвинуваченого та свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 .
При цьому у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_6 і свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 підтверджують, що у період часу, коли ОСОБА_9 було спричинено тілесні ушкодженні, усі вони перебували в районі місця події, що знаходиться між двома локаціями, а саме - між кафе «Витребеньки» та місцем проживання ОСОБА_52 .
При цьому показання вказаних свідків в тій частині, в якій вони забезпечили алібі обвинуваченому, колегія суддів визнає недостовірними.
На думку колегії суддів, у вказаних свідків наявні достатні мотиви для дачі недостовірних показань - як бажання допомогти ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності, так і бажання не допустити викриття причетності до вчинення злочину інших трьох чоловіків, про яких у своїх показаннях повідомили потерпілий ОСОБА_9 і свідок ОСОБА_53 .
Органом досудового слідства не надано суду матеріалів, які б пояснювали з яких підстав не встановлено та не притягнуто до відповідальності інших осіб, причетних до побиття ОСОБА_9 , однак апеляційний суд та суд першої інстанції не наділений процесуальними повноваженнями перевіряти це питання, вживати заходів до усунення неповноти досудового розслідування та у будь-який спосіб виходити за межі висунутого обвинувачення.
Разом з тим, характер насильства, застосованого учасниками побиття ОСОБА_9 , дає підстави вважати, що умисного тяжкого тілесного ушкодження у вигляді розриву селезінки було заподіяне йому саме ОСОБА_6 , оскільки тільки він наносив удари в область живота, що свідчить про очевидний прямий причинно-наслідковий зв'язок між інкримінованими йому діями та наслідками цих дій у вигляді тяжких тілесних ушкоджень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме - в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
В ході апеляційного розгляду за клопотанням захисника ОСОБА_7 було досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: протокол огляду речей з відеозаписом та протокол проведення слідчого експерименту.
За результатами дослідження вказаних письмових доказів судом апеляційної інстанції не встановлено нових або інших фактичних даних, ніж ті, які були встановлені судом першої інстанції, не встановлено ознак їх викривлення або перекручування судом першої інстанції, зміст цих доказів правильно викладено у оскаржуваному вироку.
Досліджені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції докази, спростовують доводи апеляційної скарги про недоведеність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що обвинувачений не міг спричинити потерпілому тілесні ушкодження, оскільки перебував в цей час поблизу кафе «Витребеньки» в с. Зеленьки Обухівського району Київської області, що підтверджується протоколом огляду відеозаписів та фотознімків від 24.01.2023.
Як вбачається з вказаного протоколу, особа, яку слідчий вірогідно ідентифікує у протоколі як обвинуваченого ОСОБА_6 , перебувала в приміщенні кафе з 21 год 44 хв по 21 год 46 хв, тоді як злочин було вчинено в період з 22 год. 00 хв. до 00 год. 00 хв.
Колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам апеляційних скарг про невідповідність повідомлення про підозру і обвинувального акту в частині часу вчинення злочину, адже судовий розгляд здійснюється на підставі обвинувального акту, тоді як повідомлення про підозру вручається на стадії досудового розслідування, для розгляду до суду першої інстанції не надається та його зміст судом не оцінюється.
Повноваження слідчих та прокурорів, які брали участь у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування підтверджуються витягами з ЄРДР та постановами уповноважених посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, та Київської обласної прокуратури (т.2 а.с. 6-18).
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про суворість призначеного покарання та наявність підстав для виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки на виконання вимог ст.ст. 50, 65 КК України судом першої інстанції при винесенні вироку призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Також судом надано правильну оцінку позовним вимогам в частині відшкодування матеріальної шкоди та задоволено їх в межах документально підтвердженого розміру витрат на придбання ліків на суму 4385 грн.
Розмір визначеної судом для відшкодування моральної шкоди відповідає тяжкості і тривалості моральних страждань, зумовлених тяжкістю спричинених тілесних ушкоджень, тривалістю і складністю лікування, наявністю негативних незворотних наслідків для здоров'я потерпілого.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг захисників не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Миронівського районного суду Київської області від 11.08.2023 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3