Справа №753/3626/25Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3639/2025
07квітня2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000104, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28лютого 2025 року,
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28лютого2025 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 28квітня2025 року, без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суддопустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора,оскільки належним чином не перевірив обґрунтованість клопотання прокурора та за відсутності достатніх доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, продовжив застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також апелянт зазначає, що ухвала суду не відповідає вимогам ст.370 КПК України, є необґрунтованою та невмотивованою. Під час розгляду клопотання судом порушено право на захист обвинуваченого. Крім цього, клопотання розглянуто у незаконному складі суду, оскільки не було реалізовано право обвинуваченого на розгляд справи судом присяжних.
За доводами апелянта,наявність заявлених у клопотанні прокурора ризиків переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінальногоправопорушенняє лише припущенням, а їх існування не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Звертає увагу, що наявність ризику впливу на свідків та потерпілих є необґрунтованим, оскільки свідки та потерпілі у даному провадженні відсутні.
За доводами захисника, суд не прийняв до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи, займався волонтерською діяльністю, на його утриманні перебуває вагітна дружина. Поза увагою суду залишилось і те, що ОСОБА_8 добровільно звернувся до органів влади, що відповідно до ч.3 ст.111 КК України звільняє його від кримінальної відповідальності і виключає обрання стосовно нього запобіжного заходу.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та вважав оскаржуване рішення суду про продовження строку тримання під вартою законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів провадження, на розгляді Дарницького районного суду міста Києваперебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000104, по обвинуваченню ОСОБА_8 ,у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що на даний час продовжують існувати заявлені раніше ризики, передбачені п.1, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28лютого 2025 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 28квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до положень ст.ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом дотримані.
В поданому клопотанні прокурор в обґрунтування продовження існування ризиків, передбачених п.1, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України посилався на те, що ризики, визначені ухвалою суду від 28.02.2025 про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, наразі є дійсними та триваючими. Також, з огляду на тяжкість висунутого ОСОБА_8 обвинувачення та покарання, яке йому загрожує за вчинення злочину, він може переховуватись від суду.
Крім цього, прокурором наведено обґрунтовування про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалюючи рішення про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , та покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, дані про особувинного та конкретні обставини провадження за висунутим обвинуваченням.
Оцінивши зазначені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, наведених прокурором та передбачених статтею 177 КПК України,які свідчать про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, а також ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається захисник в поданій апеляційній скарзі, в тому числі клопотання захисника про обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, яке судом обґрунтовано залишенобез задоволення.
Цим самим спростовуються апеляційні доводи захисника про те, що суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора, належним чином не перевірив обґрунтованість клопотання прокурора та за відсутності достатніх доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, продовжив застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд також належним чином мотивував своє рішення про неможливість визначення застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні з огляду на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, а також продовження правового режиму воєнного стану станом на сьогодні.
В той же час суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
За результатами апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження і апеляційні доводи про те, що під час розгляду клопотання судом допущено порушення прав обвинуваченого на захист та на розгляд справи судом присяжних.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника таскасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28лютого2025 року, якоюзадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 28квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвалав касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4