22 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/10193/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.04.2024 № 254150029715 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу позивачки для призначення пенсії, період навчання з 01.09.1980 по 01.03.1982 згідно диплому від 02.03.1982 НОМЕР_1 в Чернігівському технікумі радянської торгівлі та з 01.09.1982 по 14.06.1986 згідно диплому від 30.06.1986 НОМЕР_2 в Полтавському кооперативному інституті та всі без виключення періоди роботи згідно трудової книжки від 01.04.1982 серії НОМЕР_3 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком з врахуванням висновків судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно документів, що додаються з метою приведення актових записів у відповідність до чинного законодавства та прізвищ батьків позивача, 14.08.2018 реєстратором Сновського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, на підставі висновку від 28.07.2018 Чернігівського м/в ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області, внесено зміни до актового запису про народження позивача від 12.03.1963 та прізвище дитини та батьків виправлено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 . Вказані документи надавалися відповідачам разом із заявою від 28.04.2024, але не були взяті до уваги. Зазначає, що період його роботи підтверджується записами трудової книжки, що є основним документом. Стверджує, що не зарахування відповідачами вказаних періодів роботи до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є порушенням його конституційного права на соціальний захист.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача згідно записів трудової книжки від 01.04.1982 серії НОМЕР_4 , оскільки записи внесені із порушенням Інструкції № 58 (на титульній сторінці дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження, Войтях - Войтех). Також до страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1980 по 01.03.1982 згідно диплому від 02.03.1985 НОМЕР_1 та з 01.09.1982 по 14.06.1986 згідно диплому від 30.06.1986 НОМЕР_5 , оскільки дошлюбне прізвище в дипломах не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження Войтях - Войтех.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте правомірно, у відповідності до чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 28.03.2024 щодо призначення пенсії за віком на відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 68).
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та рішенням від 04.04.2024 № 254150029715 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Рішення мотивовано тим, що страховий стаж особи відсутній. Також зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 01.04.1982 серії НОМЕР_4 , оскільки записні, внесені із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом МПУ, МІОУ та МСЗНУ № 58 від 29.07.1993 (на титульній сторінці дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження ОСОБА_4 ); не зараховано періоди роботи з 01.04.2011 по 10.04.2012, з 05.01.2015 по 31.03.2015 згідно трудової книжки від 01.04.2011 серії НОМЕР_6 , оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата страхових внесків; не зараховано періоди навчання з 01.09.1980 по 01.03.1982 згідної диплому від 02.03.1982 НОМЕР_1 та з 01.09.1982 по 14.06.1986 згідно диплому від 30.06.1986 НОМЕР_2 , оскільки дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження Войтях - Войтех (а.с. 11).
Листом від 09.04.2024 № 2500-0205-8/25468 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 11).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Особи мають право на призначення пенсії за віком, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В даному ж випадку, зі змісту оскаржуваного рішення, слідує, зокрема, що відповідачем відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періодів її роботи, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_5 дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження Войтях - Войтех.
Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Абзацом 1 пункту 2.10 Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкції № 162).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58).
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії чи/або не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
В даному ж випадку, відповідач не врахував, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
До матеріалів справи додано копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_7 від 13.02.1998, де прізвище позивача вказано « ОСОБА_6 ».
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 17.05.2002, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 15.08.1987 укладено шлюб. Прізвище після укладення шлюбу дружини « ОСОБА_6 ».
Трудова книжка серії НОМЕР_3 , дата заповнення 01.04.1982, видана ОСОБА_8 (а.с. 14-15).
Водночас, у трудовій книжці серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 міститься відмітка відповідальної особи про внесення змін до трудової книжки, та записано прізвище « ОСОБА_6 ».
В свідоцтві про народження позивача НОМЕР_9 від 12.03.1963 вказано прізвище ОСОБА_8 (а.с.17).
Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень від 18.08.2018 № 00020809151 до виду актового запиту: про народження, були здійсненні виправлення від 14.08.2018, та змінено прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (а.с.18).
Крім того, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу. Відомості про роботу підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці і, на переконання суду, вони є належним доказом підтвердження страхового стажу позивача.
Більше того, відповідачем не ставиться під сумнів дійсність записів про роботу в трудовій книжці, натомість вказано, що трудова книжка позивача взагалі не взята до уваги, оскільки дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження.
Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем пакет документів для призначення пенсії за віком вказує на повний збіг всіх інших відомостей, зокрема, про дошлюбне прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження позивача, окрім букв «я», «е», у прізвищі « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 ».
Таким чином, виявлені відповідачем розбіжності щодо написання прізвища позивача, на переконання суду, ґрунтуються на неповному з'ясуванні усіх обставин, які мають значення у спірному випадку, оскільки не спростовують дійсність наданих позивачем документів.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують, як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Також, суд зазначає, що орган, який призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особі, даних паспорта і документів про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, фіксує і засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію за наявності сумнівів має право вимагати від фізичної особи дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і поданих документів.
Однак, як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області не здійснено жодних дій на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів.
З наведеного, можна дійти висновку, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, та відомостей стосовно паспортних даних позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи за записами трудової книжки та не взяв до уваги трудову книжку від 01.04.1982 серії НОМЕР_3 з тих підстав, що дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження.
Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Правління від 11.09.2020 № 17-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2020 за № 881/35164, інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно та передбачає передачу на запит Пенсійного фонду України відомостей про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до Положення про систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2023 № 38).
Таким чином, відповідач не позбавлений можливості перевірити інформацію шляхом направлення запитів та отримання інформації відносно позивача.
Відтак, рішення від 04.04.2024 № 254150029715 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком є таким, що прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, а тому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу позивачки для призначення пенсії, всі без виключення періоди роботи згідно трудової книжки від 01.04.1982 серії НОМЕР_3 , то оцінивши наявні у справі докази суд доходить висновку, що пенсійний орган, приймаючи рішення від 04.04.2024 № 254150029715 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком, не надав належної правової оцінки всім відомостям про страховий стаж позивача та не досліджував конкретні періоди її трудової діяльності, а лише зробив загальний висновок про неможливість врахування записів у трудовій книжці.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не здійснюється призначення пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок зобов'язати вчинити певні дії.
Слід звернути увагу на те, що функції органів Пенсійного фонду щодо обчислення страхового стажу особи та призначення пенсії за віком належать до виключної компетенції відповідача.
Таким чином, оскільки відповідачем взагалі не надавалась оцінка записам трудової книжки, що, як наслідок, могло призвести до неправильного обрахунку страхового стажу позивача, то суд уважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 19.03.2024 про призначення їй пенсії за віком.
При цьому, варто врахувати, що в позовній заяві позивач просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, натомість вимоги зобов'язального характеру скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області.
Разом із тим, суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є належним способом захисту як похідна вимога у випадку визнання протиправним та скасування рішення саме цього суб'єкта владних повноважень, а не будь-якого іншого.
Відповідно, за обставин цієї справи відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області вчиняти певні дії. Окрім цього, цей суб'єкт владних повноважень не розглядав заяву позивача, в зв'язку з чим він не може бути зобов'язаний повторно її розглянути.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська обл., 18000, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.04.2024 № 254150029715.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.03.2024 про призначення їй пенсії за віком.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.04.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ