Ухвала від 22.04.2025 по справі 420/11547/25

Справа № 420/11547/25

УХВАЛА

22 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 24 серпня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 24 серпня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Як встановлено суддею, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування поважності підстав для поновлення пропущеного ним строку зазначає, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач у своїй заяві зауважує, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 24 серпня 2022 року до 20 травня 2023 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суддя вказує про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 07.09.2023 у справі №280/1340/23.

Суддя врахував, що до 18.07.2022 положення статті 233 КЗпП України не обмежували строком звернення право особи на звернення із заявою про вирішення трудового спору.

Водночас, згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як зазначено вище, згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Пунктом 14 розділу І Загальні положення Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

До позовної заяви позивач додав копію Військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , з якого вбачається, що починаючи з серпня 2022 по теперішній час позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

При цьому, до суду з цим позовом позивач звернувся 17.04.2025 року.

Суддя враховує висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24, відповідно до яких:

«Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1.Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.

2.Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

3.Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.

4.Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.

5.Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.».

Відтак, з урахуванням вище викладеного, суддя вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та поновити такий строк.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, у суду відсутні.

Позивач згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.3 ст.12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 5 статті 12 КАС України визначено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом

Пунктом 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

У позовній заяві позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Отже, з урахуванням положень ч. 2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає, що ця справа є справою незначної складності відповідно до ч.6 ст.12 КАС України та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.

Справа буде розглянута судом в межах строків, визначених положеннями ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати з Військової частини НОМЕР_1 :

- доказів проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копії наказів про зарахування на військову службу, тощо);

- інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням усіх його складових) включаючи грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії, за період з 24 серпня 2022 року до 20 травня 2023 року, із обов'язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані.

Керуючись ст. 12, 80, 120, 160, 161, 171, 248, 257-258, 260-262 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати в порядку ст. 80 КАС України у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 :

- доказів проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема копії наказів по стройовій частині про зарахування до списків військової частини (виключення зі списків військової частини), а також копію (витяг з наказу) від 05.07.2023 №103-РС, тощо);

- інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням усіх його складових) включаючи грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії, за період з 24 серпня 2022 року до 20 травня 2023 року, із обов'язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом докази протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Зазначити сторонам, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України.

У разі своєчасного виконання учасниками справи своїх прав та обов'язків щодо подання та направлення до суду заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) разом із доказами по справі не шляхом подання вказаних заяв нарочно до канцелярії суду, а шляхом направлення таких заяв до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, учасникам справи необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон: 048-770-10-29, електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; inbox@adm.od.court.gov.ua) про надіслання відповідних заяв по суті справи та доказів засобами поштового зв'язку.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів у встановлені судом строки та за відсутності повідомлень про їх направлення до суду вищевказаними засобами зв'язку, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити учасникам справи разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

Попередній документ
126781635
Наступний документ
126781637
Інформація про рішення:
№ рішення: 126781636
№ справи: 420/11547/25
Дата рішення: 22.04.2025
Дата публікації: 24.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.09.2025)
Дата надходження: 17.04.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БАБЕНКО Д А