18 квітня 2025 року справа № 320/4246/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд зобов'язати Міністерство оборони України підтвердити ОСОБА_1 спеціальне звання військового, яке він отримав і мав на момент проходження військової служби у Миротворчих силах ООН в колишній Югославії, а саме - «сержант».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та для суду), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити прохальну частину позову, виклавши вимоги про визнання протиправними дій, рішень чи бездіяльності відповідача.
26.02.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, зокрема уточнена позовна заява від 26.02.2024, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не підтвердження ОСОБА_1 спеціального звання військового, яке він отримав і мав на момент проходження військової служби в Миротворчих силах ООН в колишній Югославії, а саме «сержант»;
- зобов'язати Міністерство оборони України підтвердити ОСОБА_1 спеціальне звання військового, яке він отримав і мав на момент проходження військової служби у Миротворчих силах ООН в колишній Югославії, а саме -«сержант».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
27.05.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та зазначає, що Міністерство оборони України не має повноважень щодо присвоєння військових звань військовослужбовцям рядового та сержантського складу військових частин, які не підпорядковуються безпосередньо Міноборони.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 в період з 30.06.1987 по 30.06.1989 роки проходив строкову військову службу у в/ч НОМЕР_2 . У даному військовому квітку міститься запис про наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 03.07.1987 № 154 про присвоєння ОСОБА_1 військового звання «рядовий».
Також у вказаному військовому квитку міститься запис про проходження ОСОБА_1 в період з03.02.1995 по 30.10.1995 роки військової служби у складі НОМЕР_3 ОСБ ООН в колишній Югославії.
Позивач зазначає, що у вказаний період, наприкінці січня 1995 року, останньому присвоєно звання сержанта, що підтверджується наказами командира військової частини № НОМЕР_4 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 № 37 від 03.02.1995 року, згідно якого ст-ну ОСОБА_1 зараховано до особового складу частини на посаду стрілка-кулеметника та № 130 від 04.02.1995 року, згідно якого ст-ну ОСОБА_1 стрілка-кулеметника направлено до населеного пункту Горадже з метою ротаційної заміни особового складу. Крім того, в період проходження військової служби у складі НОМЕР_3 ОСБ ООН в колишній Югославії на ім'я сержанта ОСОБА_1 видано посвідчення члена Миротворчих сил ООН серії НОМЕР_5 .
Одночасно відомості про присвоєння ОСОБА_1 військового звання сержант не були відображені у військовому квитку позивача.
23.01.2023 року ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 за № 69/2022 був призваний на військову службу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 23.01.2023 року № 21, рядового ОСОБА_1 призначено на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони у військовому званні «солдат».
На підставі наказу № 22 від 24.01.2023 року позивачу зроблена відмітка у військовому квитку про присвоєння дійсного військового звання «солдат».
З метою підтвердження військового звання ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ковердяєву Любов Володимирівну звернувся до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
У відповідь на вказане звернення Галузевим архівом Міністерства оборони України надано архівну довідку № 136 від 15.06.2023 року, згідно якої вбачається, що в перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_4 по стройовій частині, по бойовій та гуманітарній підготовці за вищевказаний період присвоєння військового звання сержант та проходження присяги на вірність України ОСОБА_1 не відображено. В книзі алфавітного обліку рядового та сержантського складу в/ч НОМЕР_4 за період з 03 лютого 1995 року по 30 жовтня 1995 року ОСОБА_2 (дано мовою оригіналу - російською) значиться у військовому званні «рядовий».
Позивач бажає відновити своє військове звання, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Механізм та умови присвоєння військових звань військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі Закон - №2232-XII) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України 10.12.2008 № 1153/2008 (надалі - Положення).
Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі -громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Крім іншого, Положення визначає перелік осіб, яким присвоюється військове звання, та порядок його присвоєння.
Зокрема, пунктом 49 Положення передбачено, що військові звання присвоюються військовослужбовцям персонально, послідовно, з урахуванням посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
Слід зазначити, що згідно з Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170 (надалі - Інструкція), присвоєння військових звань особам, які виконують військовий обов'язок за всіма видами військової служби, здійснюється посадовими особами, визначеними пунктами 42, 43 і 197 Положення. Накази по особовому складу про присвоєння військових звань (далі - накази про присвоєння військових звань) готуються і видаються на підставі документів, визначених пунктом 1.5 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до абзацу другого пункту 3.8 розділу III Інструкції первинне військове звання сержантського і старшинського складу присвоюється громадянам України з числа військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних рядового складу, які пройшли підготовку відповідного рівня та прийняті на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, одночасно із призначенням на посади сержантського і старшинського складу наказами посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади.
В свою чергу, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671, Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Відповідно до п. 3 Положення про Міністерство оборони України основними завданнями Міноборони є:….2) здійснення військово-політичного та адміністративного керівництва Збройними Силами.
За правилами визначеними положеннями частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом обумовлено тим, що, на думку останнього, саме відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у відсутності запису у військовому квитку позивача НОМЕР_7 звання «сержант», яке позивачу було присвоєно наприкінці січня 1995 року, тому позивач вважає за доцільне зобов'язати Міністерство оборони України підтвердити позивачу спеціальне звання «сержант».
З огляду на встановлені обставини, суд доходить до висновку, що відповідач не наділений правом щодо присвоєння військових звань військовослужбовцям рядового та сержантського складу військових частин, які не підпорядковуються безпосередньо Міноборони. Крім того, законодавством не встановлено правового механізму підтвердження військових звань Міністерством оборони України.
За правилами частин 1 та 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем не доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.