Справа № 466/2818/25
Провадження № 1-кп/466/600/25
«16» квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
учасники провадження
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові об'єднане кримінальне провадження № 12025142380000153 від 12.03.2025 року та № 12025142380000154 від 12.03.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Львова, з середньою спеціальною освітою, працездатного, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого, відносно якого 16.02.2024 скеровано обвинувальний акт у Пустомитівський районний суд Львівської області за ч.2 ст.286-1 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
ОСОБА_4 12.03.2025, приблизно о 15 год. 35 хв., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров'ю, реалізовуючи свій кримінальний протиправний намір на заподіяння фізичного болю, умисно, у ході раптово виниклого конфлікту із його батьком ОСОБА_5 умисно наніс йому металевим предметом схожим на спінінг для рибалки, декілька ударів в обличчя та тулуб, чим завдав останньому фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень, вчинивши тим самим діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-8.
Крім цього, ОСОБА_4 12.03.2025, приблизно о 15 год. 40 хв., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров'ю, реалізовуючи свій кримінальний протиправний намір на заподіяння фізичного болю, у ході раптово виниклого конфлікту із його матір'ю ОСОБА_6 умисно наніс їй один удар кулаком правої руки в обличчя зліва, а також подряпину в області правого передпліччя, чим завдав останній фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень, вчинивши тим самим діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-8.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що дійсно у нього виник словесний конфлікт з потерпілими батьком ОСОБА_7 та матір'ю ОСОБА_6 , в ході якого він рукою кілька разів вдарив потерпілу ОСОБА_6 та спінінгом для рибалки ОСОБА_7 . Просить його суворо не карати за скоєне.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 . Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінальних проваджень № 12025142380000153 від 12.03.2025 року та № 12025142380000154 від 12.03.2025 року.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку повністю і об'єктивно доведена, його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.126 КК України як умисне заподіяння ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно з ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.
При обранні виду та строку покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст.65 КК України бере до уваги тяжкість вчиненого кримінального проступку, враховує наслідки та обставини його вчинення.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує особу винуватого, який згідно ст.89 КК України раніше не судимий. Обставиною, яка пом'якшує покарання, є його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу.
Процесуальних витрат немає. Запобіжний захід не застосовувався.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доході громадян (850грн.).
Речові докази: предмет, схожий на ніж, металевий предмет, схожий на спінінг для рибалки, які зберігаються в камері зберігання ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області повернути потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Запобіжний захід не обирався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокуророві та засудженому.
Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_8