Справа № 465/867/25
Провадження 2-а/465/139/25
Іменем України
18.04.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
за участю секретаря судового засідання Гайдучок І.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3916342 від 22.01.2025, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3916342 від 22.01.2025.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою серії ЕНА № 3916342 від 22.01.2025 на нього, позивача, накладено стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначає, що відповідно до постанови він, позивач, 22.01.2025 об 22 год. 45 хв. у місті Львові по вулиці Караджича, 13 керував транспортним засобом Ланос д.н.з. НОМЕР_1 з обладнаними засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України.
Вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що він, позивач, перебував в салоні даного автомобіля, однак жодного керування не здійснював, оскільки автомобіль був припаркований та стояв нерухомо. Відтак, з точки зору ПДР Україн він, позивач, може розглядатися виключно як пасажир.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що твердження позивача є неправдивими, оманливими та такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності. Звертає увагу суду, що відносно позивача за подій, які мали місце 22.01.2025 близько 22 год. 45 хв., також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що працівником поліції повністю дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності, дії поліцейського відповідають вимогам чинного законодавства.
Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного його тексту.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22 січня 2025 року поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області рядовим поліції Проциком Андрієм Петровичем винесено постанову серії ЕНА №3916342 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно постанови, 22.01.2025 об 22 год. 45 хв. у місті Львові по вулиці Караджича 13 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України.
Даною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 (п"ятсот десять) гривень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, судом з власної ініціативи здійснено пошук судового рішення в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП відносно позивача в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".
Судом встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року в адміністративній справі №462/827/25, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнено в дохід держави 605,60 грн. судового збору. Згідно постанов, ОСОБА_1 22.01.2025 об 22 год. 45 хв. у м. Львові на вул. Караджича, 13, керував транспортним засобом автомобілем Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Львівського апеляційного суду встановлено, що з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що під час надання пояснень працівникам патрульної поліції ОСОБА_1 повідомив, що погоджується із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а саме із тим, що керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки (clip-0, 23:03 - час з нагрудної камери поліцейського, 10:23 хв. запису відео).
Відтак, письмові пояснення позивача у розглядуваній справі, викладені в адміністративному позові, суд розцінює як спосіб ухилення від притягнення до адміністративної відповідальності.
Ч.5 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписучи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналізуючи докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє повне підтвердження порушення позивачем вимог п.2.3.в ПДР України, тому дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови були обґрунтованими і законними, що зокрема підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б містили підстави для задоволення адміністративного позову.
Жодних доказів, які б спростовували факт вчинення порушення, позивачем суду не надано.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 9, 121, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3916342 від 22.01.2025 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, юридична адреса: м. Львів, вул. Перфецького 19, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя В. Кузь