465/2865/25
2-н/465/1442/25
Ухвала
про відмову у видачі судового наказу
17.04.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання,-
встановив:
Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її, заявниці, утримання.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу з додатками, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Ч.2 цієї статті визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього кодексу. Ч.2 цієї статті визначено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Ч.7 ст.165 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді №1296408 від 16.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , датою її народження є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, станом на день подачі заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 не досягла 18 - річного віку, з якого настає повна цивільна дієздатність.
Відповідно до ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, прав дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Проте, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, котрій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі поданих до заяви документів видає судовий наказ, що є особливою формою судового рішення та видається лише за умови безспірності вимог.
П.2 ч.1 ст.165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз"яснити ОСОБА_1 право звернення до суду із заявою в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161-166, 354-355 ЦПК України,-
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання.
Роз"яснити ОСОБА_1 право звернення до суду із заявою в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. Кузь