Справа № 464/888/25
пр.№ 2/464/962/25
21.04.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Жили В.С.,
за участі секретаря судового засідання - Харук У.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за заявою - договором № 1449959-820 про надання кредиту від 12.03.2021 в розмірі 122 463,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 12.03.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 1449959-820 про надання кредиту (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 84 000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок строком на 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом - 0,01 % річних, комісії за обслуговування кредиту - 2,5 % щомісячно. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором. Водночас відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 28.01.2025 складає 122 463,49 грн., з яких - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 65 754,30 грн., заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 9,19 грн., заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 56 700 грн., що, на переконання позивача, підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач АТ «Таскомбанк», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не забезпечив явку свого представника в судове засідання. Водночас, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника АТ «Таскомбанк», проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засіданн я, та не подав відзив на позовну заяву. З огляду на викладене, враховуючи те, що судом вже відкладалися судовий розгляд справи, однак в судове засідання відповідач повторно не з'явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надано, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280 - 283 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини спірних правовідносин.
12.03.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 1449959-820 про надання кредиту, за умовами п. 1 розділу 1 якого позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в розмірі 84 000 грн. строком на 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом - 0,01 % річних, комісії за обслуговування кредиту - 2,5 % щомісячно.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 кредитного договору відповідач просив надати кредит шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».
Згідно з п. 3 розділу 2 Кредитного договору позичальник зобов'язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого додатку № 1 до заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в додатку № 1 до цієї заяви-договору.
У п. 5 розділу 2 Кредитного договору відповідач підтверджує, що ознайомлений із змістом заяви-договору, договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згоден, їх умови є зрозумілими, обов'язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні, про що власноручно підписався.
Як доказ перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів за означеним договором, позивачем надано платіжну інструкцію банку № 695910659 від 12.03.2021, згідно з якою на рахунок отримувача ОСОБА_1 - НОМЕР_1 здійснено переказ на суму 84 000 грн., призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором № 1449959-820 від 12.03.2021, а також виписку по особовим рахункам кредитного договору відповідача за період з 12.03.2021 по 28.01.2025.
У зв'язку невиконанням умов кредитного договору, 21.10.2024 на адресу відповідача позивач скерував повідомлення-вимогу про необхідність сплати заборгованості та дострокового повернення кредиту.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.01.2025 заборгованість відповідача за заявою - договором № 1449959-820 про надання кредиту від 12.03.2021 становить 122 463,49 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 65 754,30 грн.; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 9,19 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 56 700 грн.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам суд відзначає наступне.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З досліджених судом доказів встановлено, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору шляхом підписання сторонами заяви-договору та детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіків платежів, що є невід'ємною її частиною, в сукупності такі документи становлять умови кредитного договору, а означені дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт переказу кредитних коштів у розмірі 84 000 грн. на рахунок відповідача, а відповідно позивачем виконано обов'язок за кредитним договором в частині видачі кредиту.
За умовами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Враховуючи те, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав, розрахунок заборгованості не спростував, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 122 463,49 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 65 754,30 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 9,19 грн., заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 56 700 грн.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 21.04.2025.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою - договором № 1449959-820 про надання кредиту від 12.03.2021 в розмірі 122 463 (сто двадцять дві тисячі чотириста шістдесят три) гривні 49 (сорок дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273, 289 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 21.04.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Володимир ЖИЛА