Справа № 734/4051/23
16 квітня 2025 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Войтенко Т.В.,
при секретарі Вигівській В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області суду із вказаним позовом.
05.09.2023 ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області справу направлено за підсудністю до Новозаводського районного суду міста Чернігова.
На підставі ухвали судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.12.2024 справа 27.12.2024 надійшла до Подільського районного суду м.Києва.
Ухвалою від 30.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відкрите провадження.
Ухвалою від 04.02.2025 замінено неналежного відповідача Головне управління Національної поліції в Чернігівській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
10.02.2025 надійшла остаточна редакція позовної заяви. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 19.08.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності згідно постанови стало те, що ОСОБА_1 19.08.2023 о 09.05 годині у с. Єрків керував ТЗ в населеному пункті зі швидкістю 82 км/год. Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки при її винесенні поліцейський неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав відповідної оцінці доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, порушив процедуру розгляду справи.
ОСОБА_1 зазначив, що поліцейський позбавив його права на отримання правової допомоги. Так, він дійсно рухався автодорогою Київ-Чернігів, в тому числі, у межах населеного пункту Єрків. Рухався правій смузі руху, у колоні транспортних засобів, без порушення швидкісного режиму руху. В цей же час, по лівій смузі руху, усіх обганяючи, рухався транспортний засіб із перевищенням швидкості руху. Позивач переконаний, що навіть якщо поліцейський й зафіксував перевищення руху ТЗ, то він зафіксував швидкість вказаного ТЗ, а не швидкість автомобіля позивача.
Позивач зазначає, що усі автомобілі їхали з однаковою дозволеною швидкістю та їх усіх обганяло інше авто. Проте, незважаючи на вказані обставини, було зупинено лише позивача. На думку позивача з боку працівників поліції є провокація, оскільки на цій трасі знаходиться блокпост, на якому позивача змусили зняти відеореєстратор, а карту з нього - відформатовати.
Позивач зазначає, що після зупинки, до нього підійшов працівник поліції та зазначив, що позивач перевищив швидкість. При цьому, в нього не було із собою жодних технічних засобів. Із вказаним порушенням позивач не погодився та попросив надати докази перевищення швидкості. На що поліцейський зазначив, що він таке підтвердити не може, а позивачу потрібно йти до іншого поліцейського. Позивач зазначає, що інший поліцейський показав якийсь прилад й сказав, що усі докази є. У позовній заяві позивач зазначив, що жодного відео йому не показали, екран приладу був темний. Прохання про відкладення розгляду справи для можливості підготуватися до неї було проігноровано.
Посилаючись на відсутність доказів скоєння правопорушення, порушення процедури розгляду справи, складання постанови поліцейським, який не фіксував швидкість та не мав технічних приладів фіксації, ненадання позивачу часу для отримання правничої допомоги (розгляд з моменту виявлення порушення до винесення постанови відбувався 5 хвилин 7 секунд), позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить постанову серії ЕАТ №7556503 від 19.08.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. скасувати, а справу - закрити.
25.02.2025 р. від представника відповідача - Ніколаєць О.В. на адресу суду надійшов Відзив на вказаний адміністративний позов, в якому остання проти позову заперечила, вказала на законність та обґрунтованість прийнятої постанови, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Представник відповідача зазначила, що швидкість автомобіля позивача вимірювалась лазерним приладом TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000744), який є спеціальним технічним засобом і має функції фото- і кінозйомки, відеозапису та відноситься саме до ручних вимірювачів та можливість його використання у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації та самою конструкцією приладу; в якості доказу перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис з приладу TruCam.
У Відзиві зазначається, що 19.08.2023 року о 09 год. 05 хв. на а/дМ-01 (Київ-Чернігів-Нові Яриловичі), 73 км, с. Єрків, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті, позначеному д.з. 5.49, та рухався зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.
Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості T3 Tru Cam LTI 20/20 TC000744. Після виявлення вказаного правопорушення, поліцейським був поданий сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Підійшовши до транспортного засобу, яким керував Позивач, поліцейський представився, пояснив причину зупинки та суть вчиненого правопорушення та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, на підставі п. 2.4 а) ПДР. Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Єрків, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Таким чином, гр. ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Представник відповідача у Відзиві зазначила, що Росік Юрій Олексійович є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді інспектора роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання старший лейтенант поліції, а отже, у відповідності до ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕАТ № 7556503 від 19.08.2023 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн.
15.04.2025 надійшла Відповідь на відзив.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАТ № 7556503 від 19.08.2023 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Оскаржуваною постановою встановлено, що 19.08.2023 року о 09 год. 05 хв. на а/дМ-01 (Київ-Чернігів-Нові Яриловичі), 73 км, с. Єрків, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті, позначеному д.з. 5.49, та рухався зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
З матеріалів справи вбачається, що швидкість руху транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, номерний знак НОМЕР_1 , зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 TC000744.
Інструкцією з використання приладу TruCAM передбачено використання лазерного вимірювача як в автоматичному режимі, так і в ручному. Лазерний вимірювач швидкості TruCAM здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу +2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис відео.
В момент фіксації швидкості транспортного засобу позивача, він знаходився в межах населеного пункту с. Єрків, а/дМ-01 (Київ-Чернігів-Нові Яриловичі), 73 км, що не заперечується позивачем.
На обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що не перевищував швидкість, а відповідач не має доказів порушення позивачем ПДР.
Однак, таке твердження позивача спростовується доказами по справі.
TruCAM - це не радіолокаційний, а лазерний вимірювач, що дозволяє уникнути будь-яких неточностей під час його застосування та здійснити вимірювання швидкості конкретного автомобіля, навіть у щільному потоці транспортних засобів. Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу. З фото приладу вбачається, що правопорушення вчинено за адресою: а/д М-01, с. Єрків (а/д Київ-Чернігів-Нові Яриловичи 74 км.).
Як вбачається із відеозапису, дослідженого судом, та фото з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000744), автомобіль HYUNDAI SANTA FE, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 82 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 32 км/год.
На відео видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача на відстані 189,8 м, тобто прилад вимірює швидкість саме автомобіля позивача, що спростовує версію позивача ОСОБА_1 про те, що приладом фіксувалася швидкість іншого автомобіля.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність складання оспорюваної постанови інспектором поліції.
Щодо решти доводів позовної заяви, суд зазначає таке.
Вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM використовується у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 №1314-VII. Прилад LTI 20/20 TruCAM- є засобом вимірювальної техніки. У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності. Правомірність використання приладу Tru Cam саме в ручному режимі підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 01.10.2019 № 22-38/49 , відповідно до якого лазерний вимірювач Tru Cam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання. Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.
Щодо доводів про порушення процедури розгляду адміністративної справи інспектором роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Росік Ю.О., суд зазначає таке. Пунктом 4 розділу І Інструкції (затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395) визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, положення ст. ст. 278, 279 КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, на спірні правовідносини не поширюються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності. Скорочене провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Таким чином, уповноваженим працівникам підрозділів Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення на місці вчинення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №527/2456/16-а, від 02.12.2019 у справі № 766/16904/16-а від 28.08.2019 у справі № 524/2204/16-а; від 16.08.2019 у справі № 524/3206/16-а. Виявивши адміністративне правопорушення, поліцейський правомірно вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та розглянув дану справу в порядку, передбаченому ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП.
Підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати необхідно залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 78, 161, 242-246, 250, 256,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Войтенко