Справа № 521/6308/25
Номер провадження № 2-з/521/84/25
21 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання Должненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 521/6308/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - відсутній) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про визнання права власності на нерухоме майно
У квітні 2025 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно та просить суд:
1.Визнати незаконним і скасувати Рішення №76919831, від 30.01.2025 р., органу державної влади, нотаріуса чи/або іншого суб'єкта владних повноважень, яке стало підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ;
2.Визнати недійсним право власності ОСОБА_1 на 20,5/100 ч. житлового приміщення в кв. АДРЕСА_3 ;
3.Визнати недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про право власності ОСОБА_1 на 20,5/100 ч. житлового приміщення в кв. АДРЕСА_3 ;
4.Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 20,5/100 ч. житлового приміщення в кв. АДРЕСА_3 . 6) Визнати право власності на 20,5/100 ч. житлового приміщення в кв. АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 ;
5.Зобов'язати суб'єкта, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та провести державну реєстрацію права власності на 20,5/100 ч. кв. АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 20,5/100 ч., кв. АДРЕСА_3 , та заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної частини квартири.
Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до таких висновків.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Частиною 6 ст.153 ЦПК України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
З матеріалів заяви вбачається наявність спору щодо визнання права власності на спірне майно, що є підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту у співмірному із заявленими вимогами обсязі.
Крім того, суд наголошує, що вказаний обраний вид забезпечення позову є тимчасовим та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки до вирішення справи по суті позовних вимог, її майнове становище не змінюється.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заяву про накладення арешту слід задовольнити частково, оскільки вимоги вказаної заяви є обґрунтованими, так як не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, а невжиття заходів забезпечення позову може дати змогу реалізувати майно та унеможливить виконання рішення суду в тому разі, якщо позов буде задоволено. В частині інших вимог заява не підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на нерухоме майно є достатнім заходом забезпечення позову.
Керуючись статтями ст. 149, 151-153, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 521/6308/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - відсутній) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на 20,5/100 ч., кв. АДРЕСА_3 .
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
Роз'яснити, що ухвала суду про забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) для виконання, та сторонам у справі для відома.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її складання безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.04.2025 року.
Суддя О.С. Леонов
21.04.25