Справа № 141/270/25
Провадження №2-а/141/13/25
17 квітня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу № 141/270/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
01.04.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04.06.2024 поліцейським ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Кухаруком О.О. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2311255, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, як зазначено у постанові серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024, він порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху, а саме не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, за що відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2311255, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП. При цьому, диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Натомість, навіть якби спірна подія мала місце, відповідальність за неї наступила б за ч. 1 ст .126 КУпАП.
Отже, фабула, яка викладена у протоколі про накладення стагнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_2 просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 141/270/25, призначено справу до розгляду на 17.04.2024 та витребувано у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, у тому числі відеозапис події з нагрудної бодікамери працівника поліції, яка мала місце 04.06.2024, та за наслідками розгляду якої сержантом поліції ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Кухаруком О.В. було винесено постанову серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1
11.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача Орленка В.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління Національної поліції у Вінницькій області заперечує у повному обсязі проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а також 14.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/270/25, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме, те що 04.06.2024 о 10:27:46 год в смт Оратів по вул. Героїв Майдану ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1а ПДР України, у зв'язку з чим відносно нього було складено постанову серії ЕНА № 2311255 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП.
Положенням ст. 221 КУпАП визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами третьою і п'ятою статті 126 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував автомобілем та не мав при собі посвідчення водія, тобто, зміст правопорушення викладено відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Суд бере до уваги, що до оскаржуваної постанови поліцейським не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто не надано доказів того, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, чи отримане ним посвідчення водія не містить відповідної категорії, що дає право керувати відповідним транспортним засобом.
Якщо особа керувала транспортним засобом без посвідчення водія, яке вона має, але не мала при собі або не пред'явила поліцейському, то дії такої особи підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, дії ОСОБА_1 , які описані в протоколі були неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення стягнення.
Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову.
Інших будь-яких доказів, які б спростовували пояснення сторони позивача, в тому числі відео з місця з вчинення правопорушення, на якому було б зафіксовано вказане правопорушення, відповідачем на адресу суду не скеровано.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова поміж іншого повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити недоліки оскаржуваної постанови.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП і в межах санкції вказаної статті накладено адміністративне стягнення. При цьому, викладенні у фабулі постанови обставин адміністративного правопорушення та суть адміністративного правопорушення, яке ставиться за провину позивачу, не відповідають диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП, а підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Тобто дії ОСОБА_1 , які описані в оскаржуваній постанові, не правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Отже, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн не ґрунтується на нормах діючого законодавства України, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Наявність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не встановлено, відтак, позов слід задовольнити та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2311255, винесену відносно ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132-134, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 2311255 від 04.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 40108672) 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду оформлено та виготовлено 22 квітня 2025.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050).
Суддя О.М. Слісарчук