Справа № 132/1130/25
3/132/832/25
Іменем України
21 квітня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого будівельником БЦ «АТІКА», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 10.04.2025 надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 переданий на розгляд судді Карнауху Н.П.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 289970 від 04.04.2025, 03.04.2025 о 23 год. 50 хв. у Вінницькій області, Хмільницького району, в селі Гущинці по вулиці Першотравневий 9, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chevrolet Tracker, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476609, № 476009, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після отримання матеріалів, розгляд справи було призначено на 08:40 год. 21.04.2025.
У вказані дату та час до суду з'явився ОСОБА_2 , який свою вину у вчиненому заперечив, вказавши, що у день і час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього, він знаходився у своєму автомобілі, який був припаркований на узбіччі, пив пиво, розмовляв по телефону зі своїм кумом. В автомобіль сів розмовляти по телефону, щоб його не чула теща і сусіди. ОСОБА_2 повідомив, що того дня ним та його родичами планувалося відзначити день народження його сина. У процесі підготовки до святкування виникла побутова сварка з дружиною ОСОБА_3 та дочкою, яка приїхала зі ОСОБА_4 . За наслідком сварки його вигнали з дому і він пішов жити до будинку тещі, що розташований неподалік його будинку. Зі слів ОСОБА_2 , він поїхав до тещі близько 18:00 год. та припаркував свій автомобіль на узбіччі дороги, де зазвичай залишає свій транспортний засіб. Причиною такого вибору місця парковки є те, що його син має інвалідність І групи, а саме хворий на дитячий церебральний параліч, раніше вже пошкоджував авто.
Згодом, за викликом дружини, на місце події прибули працівники поліції. Вони зафіксували, що він перебуває в автомобілі та вживає пиво. ОСОБА_2 наполягав, що транспортним засобом не керував, а лише перебував у салоні цього автомобіля, щоб порозмовляти зі своїм кумом про сімейний конфлікт. Уникнув розмов у приміщенні, аби не турбувати тещу, та не перебував на вулиці, оскільки, за його словами, у селі поширення інформації є швидким і спотвореним.
Після огляду в судовому засіданні долучених до матеріалів відеозаписів з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції ОСОБА_2 на поставлені додаткові запитання пояснив, що події відбуваються поруч із будинком його тещі ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Його будинок, де вони з дружиною проживають: вул. Першотравнева, б. 11А в с. Гущинці, знаходиться неподалік. Місце, де на відео перебуває його автомобіль, є місцем, де ОСОБА_2 його зазвичай паркує, поруч із будинком його тещі. Оскільки їх вулиця вузька і це чи не єдине місце, де його можливо залишити.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази у справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.
Згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оскільки дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП і полягають у тому, що він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то відповідно до положень ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя, серед іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керувала дана особа зазначеним в протоколі транспортним засобом на момент його виявлення працівниками поліції.
Згідно із роз'ясненнями, наведеними у п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Порушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У відповідності до п.п. 2, 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, відповідно до встановленої законом процедури, ініціювання проведення огляду особи на стан сп'яніння допускається у разі зупинки транспортного засобу і встановлення фактичного його керування водієм, саме працівниками патрульної поліції, із фіксацією відповідних дій за допомогою спеціальних технічних засобів відеозапису.
Разом з тим, направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не містять належних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Як вбачається з матеріалів адміністративного протоколу, до нього долучено відеозаписи з бодікамер працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до вимог ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Згідно із п.п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону ПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області, старшого сержанта поліції Демченка М.С. вбачається, що під час несення служби 03.04.2025 о 23:09 год. в складі наряду «Юнкер-306», спільно з капралом поліції Івановим В.М. на службовий планшет надійшов виклик «Домашнє насильство». Направляючись на виклик та зв'язавшись із заявницею, остання повідомила про те, що повідомила про відміну виклику на спец. лінію 102 та виходити до працівників поліції для надання будь-яких пояснень в категоричній формі відмовляється. У ході подальшої розмови із заявницею було встановлено, що її батько ОСОБА_8 покинув місце проживання на транспортному засобі Chevrolet Tracker державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. У подальшому обстеживши прилеглу територію с. Гущинці було виявлено даний транспортний засіб та зупинено. Під час спілкування з водієм ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476609, № 476009.
Водночас дослідженням долучених до протоколу відеозаписів з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції встановлено, що вони не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , про що свідчить розмова останнього з працівниками поліції, під час якої ОСОБА_2 повідомив поліцейським, що не керував транспортним засобом, а просто сидить в автомобілі і розмовляє зі своїм кумом. ОСОБА_2 наполягав на перегляді запису з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, оскільки це могло підтвердити його слова. Цими відеозаписами не зафіксовано події адміністративного правопорушення - факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, зупинки ОСОБА_2 працівниками поліції під час керування транспортним засобом. Вказаними відеозаписами зафіксовано лише обставини спілкування ОСОБА_2 з працівниками патрульної поліції та складання протоколу стосовно нього.
Зокрема, на початку обох відеозаписів видно, що працівники патрульної поліції підходять до легкового автомобіля білого кольору, який перебуває на узбіччі, в нерухомому стані, світло його фар вимкнене. Звуку роботи його дигуна не чути. Відеозаписами зафіксовано, що ОСОБА_2 перебуває на сидінні водія, розмовляє по телефону і тримає в руках пляшку.
Вказаними відеозаписами зафіксовано, що ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками патрульної поліції заперечував факт керування ним автомобілем, повідомляв, що лише сидів у автомобілі і розмовляв з кумом. Зі змісту розмови ОСОБА_2 з поліцейськими вбачається, що екіпаж патрульної поліції прибув на виклик щодо домашнього насилля.
Відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського ОСОБА_7 зафіксовано, як один з поліцейських ОСОБА_2 каже: «Ви тут стояли, ми до Вас під'їхали» (24 хв. 47 сек. відеозапису).
Більш того, згідно із протоколом серії ЕПР1 № 289970 від 04.04.2025 водій ОСОБА_2 вчинив інкриміноване йому правопорушення 03.04.2025 о 23 год. 50 хв.
Однак, на обох записах з нагрудних бодікемр працівників поліції час початку фіксування події - 23 год. 40 хв. 03.04.2025. Тобто, з цих відеозаписів вбачається, що з початку спілкування поліцейських з ОСОБА_2 о 23:40 год. до його завершення о 00:24 год. 04.04.2025 автомобіль, у якому знаходився ОСОБА_2 , перебував в нерухомому стані. Зокрема, і в час зазначений в протоколі про адмінправопорушення як час вчинення правопорушення - о 23:50 год. 03.04.2025. Отже, цими відеозаписами підтверджується, що ОСОБА_2 о 23:50 год. 03.04.2025 будь-яким транспортним засобом не керував.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом» сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року (справа № 754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 130, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. П. Карнаух