21.04.2025
Справа № 720/412/24
Провадження №3/720/10/25
21 квітня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.
з участю секретаря Штефанеса А.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої
особи Войтова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Новоселицької міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
Позивач звернулася з позовом до відповідача про позбавлення останнього батьківських прав посилаючись на те, що він не виконує своїх батьківських обов'язків по вихованню своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не цікавиться його життям, навчанням, здоров'ям, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не спілкується із ним. Крім того, просить стягувати із відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі по одній четвертій частині від усіх видів його заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на місяць до його повноліття.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи та не повідомив про причини неявки. Зі згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позову.
Свідок ОСОБА_5 суду дав показання, що він є батьком позивача. Його донька проживала із ОСОБА_3 у цивільному шлюбу, від якого в них народився син ОСОБА_6 . Коли останньому було десь приблизно 5-6 місяців позивач з відповідачем перестали проживати разом. З того часу відповідач гроші на утримання дитини не надає, не цікавиться життям останнього. Наразі позивач разом із сином знаходиться за кордоном.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що вона є сусідкою позивача. Їй відомо, що дитину виховує позивач. Відповідач участі у вихованні сина не бере, фінансово не допомагає.
Неповнолітній свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що він є сином позивача та відповідача. Він із батьком не спілкується та мало що про нього пам'ятає. Останній раз він говорив із батьком десь рік тому. Його вихованням займається мати. Йому не відомо, чи батько надає фінансову допомогу для нього, останній з днем народженням його не вітає, подарунки не дарує. Він не бажає спілкуватися із батьком. На даний час він проживає із матір'ю за кордоном.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, пояснення третьої особи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач разом із сином спільно не проживає тривалий час, не цікавиться його духовним та фізичним розвитком, не займається його вихованням, не надає жодної матеріальної допомоги, що підтверджується показаннями свідків.
Згідно рішення виконавчого комітету Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області №272 від 14.08.2024 року було вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 .
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, в тому числі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 6 вказано статті передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно абзацу першого п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов'язків по вихованню власної дитини, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України він повинен бути позбавлений батьківських прав.
Крім того, підлягає задоволенню вимога про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 5 статті 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до вимог ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує також стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей.
Стан здоров'я і матеріальне становище відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, оскільки доказів протилежного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню із відповідача, виходить з принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, вважає за можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку починаючи з 23.02.2024 року.
На підставі ст.ст.164, 180-184, 243, 244 СК України, суд керуючись ст.ст.206, 258, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї четвертої частини від усіх видів його заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на місяць до його повноліття починаючи з 24.02.2024 року.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 на користь держави 1211,20 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Відповідач може подати до Новоселицького районного суду заяву про перегляд заочного рішення на протязі 30 календарних днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: