Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/1451/25
Провадження № 2-а/644/103/25
22.04.2025
22 квітня 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Костильова О.В.,
одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
1.Стислий виклад:
1.1. позиції позивача
17 лютого 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /позивач), з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_1 /відповідач) про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 196-1п від 06.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 25.01.2025 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 був проінформований про те, що ним порушено законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме на його домашню адресу було направлено повістку № НОМЕР_3 з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 21.11.2024 о 09 год 00 хв для уточнення облікових даних, при цьому жодних повісток позивач не отримував.
06.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2. було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 196-1п за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 17 000 грн (а.с. 7).
У зв'язку з тим, ОСОБА_1 вважає, що вказана вище постанова є незаконною, оскільки вину позивача не доведено доказами, ОСОБА_1 звернувся за захистом свого права та просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 196-1п від 06.02.2025 (а.с. 1-3).
1.2.заперечень відповідача
21 березня 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважав їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також просив суд залишити постанову № 196-1П від 06.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп без змін, витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу покласти на позивача, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 17-30).
В обґрунтування вказаного вище, відповідач зазначив, що відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
«Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 передбачена процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, а саме: п.41. належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов'язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка №1182274 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) за задекларованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
21.11.2024 зазначена вище повістка № 1182274 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, про що свідчить печатка на довідці про причини повернення (а.с. 29). Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 23.11.2024 о 09 год 00 хв, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
25.01.2025 стосовно правопорушника ОСОБА_1 , уповноваженою на те особою, був складений протокол №196-1 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. До протоколу 196-1 долучені: повістка №1182274, копія рекомендованого листа Укрпошта, довідка про причини повернення листа. Роз'яснено ст.63 Конституції України, його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Позивач від пояснень та підписання протоколу відмовився в присутності свідків, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Протокол був зачитаний в присутності свідків. З метою реалізації права на захист та можливості взяти участь в засіданні, висловити заперечення, надати докази, скористатися правовою допомогою, тощо, розгляд справи був призначений на 06.02.2025 об 11 годині 00 хвилин, про що було зачитано ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
06.02.2025 об 11 год 00 хв відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2. , відносно ОСОБА_1 складено постанову № 196-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп. Позивач на розгляд справи не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений.
07.02.2025 постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена замовленим листом на задекларовану/зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 .
2.заяви, клопотання
01 квітня 2025 року через канцелярію Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла заява від ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність (а.с. 31).
3.інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 17.02.2025 справа № 644/1451/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 8).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.02.2025 провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 10-11).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою, у якій просить провести розгляд справи у його відсутність (а.с. 31).
Представник відповідача ОСОБА_2. у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою, у якій просить провести розгляд справи у його відсутність (а.с. 24).
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
4. Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та докази
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли адміністративні правовідносини у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також щодо порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Судом досліджено позов та відзив на позов, проаналізовано матеріали судової справи № 644/1451/25, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у встановленому законом порядку зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю № 1130231 з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.02.2025 (а.с. 9).
13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком національного оператора АТ «Укрпошта» направлена повістка № 1182274 за місцем його реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 23.11.2024 о 09 год 00 хв для уточнення даних (номер відправлення НОМЕР_8 )(а.с. 27, 29).
24 листопада 2024 року вищезазначена повістка № 1182274 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, що вбачається з довідки-листа національного оператора АТ «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 29).
ОСОБА_1 на зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув.
25.01.2025 офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ст. лейтенант ОСОБА_5 складено протокол № 196-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому зазначено, що 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» направлена повістка № 1182274 за місцем його реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 23.11.2024 о 09 год 00 хв для уточнення даних (а.с. 27).
ОСОБА_1 від пояснень та підписання протоколу відмовився у присутності свідків, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Протокол був зачитаний в присутності свідків. З метою реалізації права на захист та можливості взяти участь в засіданні, висловити заперечення, надати докази, скористатися правовою допомогою, тощо, розгляд справи був призначений на 06.02.2025 о 11 годині 00 хвилин, про що було зачитано ОСОБА_1 (а.с. 27/на звороті).
06.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2. винесено постанову № 196-1П про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп за порушення ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 7), оскільки ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 23.11.2024 о 09 год 00 хв, однак у зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці, яка була направлена за адресою зареєстрованого місця проживання, та повернулася без вручення адресату з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 7, 28, 29).
Опис вкладення до рекомендованого відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка про причини повернення, картка листа АТ «Укрпошта» за трекінговим номером НОМЕР_8 (а.с. 28/на звороті-30 ), що підтверджує факт відправки ОСОБА_1 повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
5. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд ставиться критично до аргументів відповідача, що ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином, оскільки опис вкладення до рекомендованого відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка про причини повернення, картка листа АТ «Укрпошта» за трекінговим номером НОМЕР_8 (а.с. 28/на звороті - 30 ), надані відповідачем разом з відзивом на позов не містять номера абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного зв'язку адресата (одержувача), що суперечить п.п. 1 п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», за приписами якого, поштове відправлення супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов'язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв'язку: найменування адресата (одержувача) та відправника: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, якщо відомо - ім'я та прізвище адресата. На простих та реєстрованих поштових картках, листах (крім тих, що адресуються до запитання, до відділення) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата (за наявності) зазначаються повністю; номер абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв'язку відправника та адресата (одержувача) (для реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, крім поштових карток, листів без оголошеної цінності, відправлень для сліпих), зі змінами внесеними постановою КМУ від 08 жовтня 2024 року №1147 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку».
Крім цього, суд ставиться критично до аргументів відповідача щодо невиконання вимог відповідачем і не прибуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних та порушення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки 25.01.2025 позивач з'явився до відповідача, отже відповідач мав нагоду уточнити у позивача всі необхідні дані, однак, такою можливістю не скористався, а 06.02.2025 виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративне стягнення (а.с. 7).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
6.Мотивована оцінка.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач у своєму позові та відповідач у наданому відзиві на позов, оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 196-1п від 06.02.2025 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, у зв'язку з неприбуттям позивача 23.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк і місце, зазначені в повістці № 1182274, для уточнення даних (а.с. 7).
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного вбачається, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації, суд бере до уваги, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.
Як вбачається судом з матеріалів справи, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття 23.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1), а тому з метою повного та всебічного розгляду цієї справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до РТЦК. При цьому, відповідач наполягав на тому, що позивач був у встановленому законом порядку повідомлений про необхідність прибуття по повістці 23.11.2024, адже відповідна повістка повернулась з відміткою про не отримання «відсутність адресата за вказаною адресою» (а.с. 29).
Суд зауважує, що відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560: «Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними Постановою КМУ від 08 жовтня 2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, відповідно до п. 73, 82, 86 яких вбачається, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1». Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З наведеного судом вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Заразом, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», що не може гарантувати його отримання кінцевим адресатом, відповідно не можна вважати належним способом повідомлення у розумінні вказаних норм чинного законодавства.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
На переконання суду, вказане є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в цій категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Резюмуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що вина позивача, яка полягала у порушенні вимог частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому, суд дійшов переконання, що вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.
Суд дійшов висновку, що з урахуванням вищевикладених обставин, законним і справедливим буде скасувати постанову № 196-1п ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 17 000 грн (а.с. 7), а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити.
Ухвалюючи судове рішення, суд керується ст. 322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов переконання про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
7.Порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Позивача незаконно, несправедливо та необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, чим порушили його права передбачені Конституцією України, а також положення чинного законодавства щодо порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1».
Зокрема, відповідачем не доведено складу адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», що не можна вважати належним способом повідомлення у розумінні вказаних норм чинного законодавства.
На переконання суду, вказане є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку, що і стало причиною звернення за захистом до суду, гарантованим ч.4 ст. 32 Конституції України, ОСОБА_1 .
8.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Встановленим судом фактам відповідають адміністративним правовідносинам щодо порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, які регулюються Конституцією України, Законами України «Про оборону України»,«Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов'язок і військову службу»,«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ), Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку»
зі змінами внесеними постановою КМУ від 08 жовтня 2024 року №1147 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» тощо.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі по тексту Закон №2232-XII).
Так, згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі за текстом - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини десятої статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (надалі по тексту - Закон №3543-XII).
Відповідно до абзацу 2 частини першої та частини третьої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 п.1 ч. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. №352 (надалі по тексту - Положення №352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. №154 (надалі по тексту - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення №154 завданнями ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення №154 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону №3543-XII у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
За приписами підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560: «Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, адже у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
9.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою КМУ № 265 від 07.02.22, оскільки ніхто з учасників процесу не оспорює адресу на яку здійснювалось відправлення повістки.
Усі інші норми права на які посилались сторони судом розглянуті та застосовані.
10.Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3028 грн 00 коп.
На підставі викладеного, позивачем сплачено суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 605 грн 60 коп, станом на час подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією № 76 від 17.02.2025 (а.с. 4).
Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 2, 6-9, 72-77, 139, ч.4 ст.229, ст. 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 196-1п від 06.02.2025 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Повне ім'я сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_4 , орган, що видав 6313, тел. НОМЕР_5 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_3, ЄДРПОУ НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6
Суддя Д.Г. Паляничко