Справа № 189/3004/24
2/189/174/25
іменем України
16.04.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,
учасники судового провадження:
позивачка ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна, Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, якою просила встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2006 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 її цивільний чоловік ОСОБА_3 помер. Спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , крім іншого, складається із банківських карткових рахунків № НОМЕР_1 , а також № НОМЕР_2 , відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я померлого ОСОБА_3 .
У весь цей час вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, мали спільний бюджет та вели спільне господарство, були зареєстровані та проживали в її особистому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Всі витрати на поховання ОСОБА_3 були понесені за рахунок позивачки.
06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., як цивільна дружина, з питання оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , про що 06.03.2024 року було заведено спадкову справу за №65/2024, однак під час звернення з питання отримання свідоцтва про право на спадщину 09 квітня 2024 року Приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. їй було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої позивачці було фактично відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що нею не надано документів, щодо постійного проживання, а також що підтверджують родинні стосунки спадкодавця та спадкоємця.
Зазначає, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в подальшому вплине на визнання права на спадкове майно.
Ухвалою суду від 25.12.2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.01.2025 року витребувано докази у справі - копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка надійшла до суду.
05.03.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, спираючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Також ОСОБА_1 суду пояснила, що з 2006 по 2023 рік вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет та витрати, разом їздили на відпочинок. Проживали вони у належному їй житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_3 був зареєстрований. За спільні кошти вони робили ремонт в цьому будинку, ставили нову огорожу. Спільних дітей у них немає, однак померлий виховував як рідну доньку позивачки, опікав її онуків. ОСОБА_3 був батьком двох дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з якими він не підтримував стосунків. На похорони діти приходили, заяви на прийняття спадщини не подавали, повідомивши, що нічого не хочуть та ні на що не претендують.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи судом повідомлені належним чином.
Представник відповідача Покровської селищної ради А. Пишоха надала заяву про розгляд справи без участі відповідача, просить ухвалити рішення на розсуд суду.
Третя особа - приватний нотаріус Головко М.Г. надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності.
Представник третьої особи Міністерства оборони України - Застеба А.В. через систему «Електронний суд» подала письмові пояснення, зазначивши, що позивачкою не надано достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про наявність спільних обов'язків саме як подружжя, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім'ї, зокрема, що позивачка з ОСОБА_3 постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з ОСОБА_3 . Посилання позивачки на Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складений депутатом селищної ради та сусідами вважає не допустимим доказом, адже підписи свідків зі сторони заявниці в Акті на підтвердження того, що сторони проживали однією сім'єю у вказаний період, носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю у розумінні статті 3 СК України.
Вважає, що матеріали справи та свідки підтверджують лише факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки, але не факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, що у сукупності досліджених доказів свідчить про те, що між ними не склалися та не мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. З урахуванням наведеного, вважає вимоги ОСОБА_1 встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_3 , з 2006 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , є необґрунтованими, факт проживання однією сім'єю є недоведеним, у зв'язку з чим, позовна заява не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні були допитані заявлені стороною позивача свідки.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що з 2005 року вона працювала директором дошкільної установи №3 - дитячого садка «Теремок», де також працювала та працює до цього часу ОСОБА_1 кухарем, а ОСОБА_3 працював разом з ними слюсарем-електриком. На її очах розвивалися стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вона часто була у них в гостях. Підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом, облаштовували будинок та двір, будували гараж, садили ялинки, тримали домашніх тварин, їздили на відпочинок. У них були дуже хороші стосунки, вони були закохані один в одного. ОСОБА_3 особисто їй повідомив, що вони з ОСОБА_1 домовилися зареєструвати шлюб після його повернення з фронту.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що загиблий ОСОБА_3 її брат, який з 2006 року проживав однією сім'єю з ОСОБА_1 . Позивачка для неї як член родини, у них дуже гарні стосунки, брат виховував доньку позивачки, всі сприймали їх як чоловіка та дружину. Деякий час ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали в її будинку, а потім переїхали в будинок позивачки, у них все було спільне, разом вирощували худобу. Вона часто бувала у них в гостях. З його рідними дітьми вона не спілкувалася, на похоронах бачила.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працювала разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в дитячому садку «Теремок», також проживає неподалік від них. Їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали разом проживати у 2006 році, як чоловік і дружина. Спочатку проживали у ОСОБА_3 , а потім переїхали в будинок ОСОБА_1 , разом виховували доньку позивачки. ОСОБА_3 був дуже працьовитим чоловіком, багато роботи в будинку робив сам. У них були дуже теплі, гарні стосунки, їхнім стосункам заздрили по доброму. Вони вели спільне господарство, їздили на відпочинок, приділяли увагу внукам. Останній раз вона бачила ОСОБА_3 перед тим, як він пішов на фронт, і він повідомив, що після закінчення війни планує зареєструвати шлюб з ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що проживає по сусідству з позивачкою, чоловіком якої був ОСОБА_3 . Свідок сприймала як чоловіка та дружину, часто бачила разом за господарськими справами.
Судом були також досліджені письмові матеріали справи, з дослідження яких встановлені наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування будинку від 18.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. за №640 (а.с.8 копія).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що виконавчим комітетом Покровської селищної ради було складено Довідку №1649 від 06.03.2024 року про спільне проживання громадян на день смерті одного з них (а.с.77 копія).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 06.11.2023 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 1533 (а.с.9 копія).
Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 11.03.2024 року, що ОСОБА_1 дійсно проживала з 2006 року у своєму особистому будинку разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне домашнє господарство і виховували доньку ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під населеним пунктом Роботине. 04.11.2023 року ОСОБА_1 поховала свого чоловіка ОСОБА_3 за свій рахунок на Покровському кладовищі. Тіло загиблого дружина ОСОБА_1 доставила своїм транспортом з м. Запоріжжя (а.с.7 копія).
З копії спадкової справи №65/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що 06.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 . Також зазначила, що іншим спадкоємцем, передбаченим ст.1261 ЦК України є мати - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.71).
Згідно заяви ОСОБА_10 , яка надійшла 06.03.2024 року до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., ОСОБА_10 відмовилася від прийняття спадщини за законом після померлого сина, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.72).
Постановою приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 09.04.2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки нею не надано документів, щодо постійного проживання, а також що підтверджують родинні стосунки спадкодавця та спадкоємця (а.с.87).
Також в матеріалах справи містяться спільні фотографії позивачки та ОСОБА_3 у різні періоди їх життя за 2006-2024 роки, вдвох, з членами їх родини, вдома, на відпочинку тощо; квитанції, які підтверджують купівлю ОСОБА_3 будівельних матеріалів для ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав за життя з позивачкою, а також документи на підтвердження здійснення витрат з поховання ОСОБА_3 позивачкою.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно положень ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
При цьому, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
За змістом статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України .
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за № 5-рп/99 визначено таку обов'язкову ознаку поняття «член сім'ї», як ведення спільного господарства.
Іншими доказами проживання однією сім'єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім'ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі № 369/16486/18.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов'язком суду при їх оцінці.
Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно позивачці для реалізації своїх прав на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 .
Суд достеменно встановив, що ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 - день його смерті. Вказана обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи доказами та показами свідків, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство та мали спільний бюджет, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім'ї та проведенні дозвілля, разом виховували доньку позивачки та її внуків, мали права та обов'язки, притаманні подружжю. .
Оцінюючи заперечення проти позову, надані представником третьої особи, суд відхиляє з огляду на їх необґрунтованість та спростуванням наявними доказами та показами свідків.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.
Враховуючи, що позивачкою не заявлено відповідного клопотання щодо розподілу судових витрат, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за позивачкою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна, Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2006 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 22.04.2025 року.
Суддя: О.В. Чорна
16.04.2025