15 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/1395/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі
за позовом першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонська обласна державна адміністрація)
до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області;
2) Іноземного підприємства «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ»;
3) Новоолександрівської сільської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Великокопанівське лісомисливське господарство»,
про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень державних реєстраторів, припинення права на майно, повернення земельної ділянки
У судовому засіданні взяли участь: прокурор - Колодяжна А. В. та представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - Новіков М. М.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2022 року Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонська обласна державна адміністрація) (далі - позивач та/або Херсонська ОДА) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі також - відповідач-1, Держгеокадастр), Іноземного підприємства «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» (далі- відповідач-2 та/або ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ») та Новоолександрівської сільської ради (далі - відповідач-3 та/або Сільрада), в якій просив (з урахуванням заяв від 02.08.2022 вх.№ 15136/22 та від 10.05.2023 вх. № 1546/23 від 10.05.2023 про зміну позовних вимог):
- визнати незаконним та скасувати наказ Держгеокадастру від 19.11.2019 № 4845-СГ «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» у частині, що стосується визначення цією технічною документацією як земельної ділянки сільськогосподарського призначення ділянки площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області (далі - наказ від 19.11.2019 № 4845-СГ);
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, укладений 21.10.2020 між Держгеокадастром та ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ», який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38851195 від 23.10.2020 (далі - договір оренди землі);
- скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Ковша М. В. (індексний номер рішення 54782812 від 26.10.2020) про державну реєстрацію права оренди ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням право оренди ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право: 38851195, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2128744565241, шляхом скасування державної реєстрації речового права;
- визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Держгеокадастру від 11.12.2020 № 45 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у частині, що стосується передачі Новоолександрівській сільській раді Новоолександрівської територіальної громади Бериславського району Херсонської області у комунальну власність земельної ділянки площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області (далі - наказ від 11.12.2020 № 45)
- скасувати рішення державного реєстратора Новоолександрівської ради Херсонської області Бондаренка А. В. (індексний номер рішення 59528122 від 28.07.2021) про державну реєстрацію права комунальної власності Новоолександрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 26283403) на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:03 65, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Новоолександрівської сільської ради на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право: 38851195, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2128744565241, шляхом скасування державної реєстрації права власності;
- зобов'язати ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Херсонської ОДА з правом постійного користування Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство») земельної ділянки площею 102,3572 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 та знаходиться на території Бериславського району Херсонської області;
- усунути перешкоди у здійсненні Херсонською ОДА права власності на земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 (далі - спірна земельна ділянка) шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.
1.2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка накладається на землі державного лісового фонду, які з постійного користування ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» уповноваженою на те особою не вилучалися, тому відповідні накази та державна реєстрація є незаконними і підлягають скасуванню, договір оренди землі - визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню. Прокурором також обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави.
1.3. У процесі розгляду справи № 916/1395/22 судом першої інстанції залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство».
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.07.2020 за Держгеокадастром зареєстровано право державної власності на земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365.
Підставою для реєстрації права власності є наказ від 19.11.2019 № 4845-СГ.
Вказаною технічною документацією земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 визначено як землі сільськогосподарського призначення.
У подальшому Держгеокадастром 21.10.2020 проведено земельні торги у формі аукціону (протокол № 107/10/20) з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 (лот № 57047) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Золотобалківської сільської ради Нововоронцовського (на цей час Бериславського) району Херсонської області).
За результатами земельних торгів переможцем визнано ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ».
21.10.2020 між Держгеокадастром як орендодавцем та ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» як орендарем було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 21.10.2020 № 107/10/20 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, що розташована за межами населених пунктів на території Золотобалківської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області (пункт 1.1 договору оренди землі).
Відповідно до пункту 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 125,8198 га.
Договір укладено на строк 7 років (пункт 8 договору оренди землі).
23.10.2020 державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Ковшом М. В. зареєстровано право оренди земельної ділянки за ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» (номер запису 38851195).
Наказом Держгеокадастру від 11.12.2020 № 45 Новоолександрівській сільській раді у комунальну власність передано земельні ділянки загальною площею 917,02 га, згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельні ділянки, обмеження їх у використанні, що додається. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
До відповідного переліку включено земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що в подальшому, на запит Прокурора від 10.12.2021 Держгеокадастр у листі від 13.01.2022 № 10-21-0.61-144/2-22 повідомив, що спірна земельна ділянка є землями сільськогосподарського призначення, які сформовано за результатами інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов КМУ» та наказів Держгеокадастру від 21.02.2019 № 59 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» та від 13.05.2019 № 129 «Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності». Роботи з інвентаризації земель виконувались Херсонською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» з урахуванням наявних матеріалів землевпорядного проектування, у тому числі науково-технічних документацій по роздержавленню земель колишніх колгоспів «Зоря» (1995 рік) та «Україна» (1996 рік) колишнього Нововоронцовського району Херсонської області, виготовлені Херсонсьскою філією Інституту землеустрою Української Академії аграрних наук.
У вказаному листі відповідач-1 також вказав, що відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, у редакціях, які діяли на час проведення земельних торгів, переможцем яких визнано ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ», Держгеокадастр був належним розпорядником та орендодавцем земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Херсонської області.
Також, Держгеокадастром зауважено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про реєстрацію права власності на вищезазначені земельні ділянки за Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства або ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство», а земельна ділянка з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 знаходиться в межах контурів земель сільськогосподарського призначення (склад угідь - пасовища).
Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, за інформацією Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист від 25.11.2021 № 01-04/118), спірна земельна ділянка перетинається (накладається) із землями лісогосподарського призначення, які відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» обліковуються в Гаврилівському лісництві у кварталах №№ 11, 96, 97.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено таке.
Рішенням сесії Золотобалківської сільської ради Нововоронцовського району від 05.10.2010 № 356 вирішено клопотати перед Нововоронцовською райдержадміністрацією про надання дозволу ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» на виготовлення проєктно-технічної документації та державного акта на право постійного користування на земельні ділянки під лісовими та нелісовими землями, які знаходяться на території Золотобалківської сільської ради в кварталах 23-33 орієнтовною площею 208,1 га.
Розпорядженням голови Нововоронцовської райдержадміністрації від 21.02.2011 № 40 погоджено надання згоди ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі вказаних ділянок у постійне користування.
Розпорядженням голови Херсонської ОДА від 08.11.2011 № 677 надано дозвіл ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок під заліснення малопродуктивних земель для ведення лісового господарства, що розташовані, зокрема, на території Золотобалківської сільської ради Нововоронцовського району орієнтовною площею 208,1 га.
Для проведення робіт із розробки проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» було укладено договір з Державним підприємством «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», однак, через зміну переліку документів згідно із Законом України «Про землеустрій», а згодом і через відсутність коштів у лісогосподарського підприємства документів, що підтверджують реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а також документів, що підтверджують державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно отримано не було.
З метою отримання картографічних матеріалів із зображенням спірної земельної ділянки до Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» Прокурором було направлено запит (від 10.12.2021 № 15/1-499 вих-21) про надання фрагменту зображення Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 11, 96, 97 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» та межами земельної ділянки з кадастровим номером 6524182000:02:001:0373 для прийняття рішення щодо взаємного розміщення земельних ділянок.
На вказаний запит листом від 29.12.2021 № 1187 ВО «Укрдержліспроект» було надано фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів, однак, як вказав Прокурор, вказані картографічні матеріали залишилися у приміщенні обласної прокуратури та у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Херсон отримати їх було неможливо.
У подальшому, з метою отримання картографічних матеріалів прокурором здійснювалося листування з ВО «Укрдержліспроект», ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція».
Супровідним листом від 22.08.2022 № 252 ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» направило Прокурору копію лісовпорядного планшету № 5, на якому відображено квартал 96 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство».
Крім того, Прокурором 22.12.2022 направлено запит № 15/1-1680-22 до ВО «Укрдержліспроект» про виготовлення фрагменту зображення Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 96 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» та межами спірної земельної ділянки станом на 21.10.2020 (дата проведення земельних торгів) та повідомити, яка площа спірної земельної ділянки накладається на земельні ділянки лісництва.
Листом від 05.01.2023 № 19 ВО «Укрдержліспроект» надало фрагмент картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталу № 96 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2015 року та межами спірної земельної ділянки. Зазначені картографічні матеріали стосовно спірної земельної ділянки підтверджують її взаємне розміщення із землями лісогосподарського призначення.
Також, згідно з довідкою сертифікованого інженера-землевпорядника Доброва Д. В. від 10.03.2023, з урахуванням листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» від 05.01.2023 № 19, до якого додано фрагмент картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталу № 96 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» за матеріалами лісовпорядкунання 2015 року та з урахуванням інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (лист від 20.10.202 № 10-28- 0,212-6864/2-22, до якого додано лист ДП «Центр державного земельного кадастру» від 17.10.2022 № 3-1514 та оптичний диск, на якому містяться цифрові зображення з відображенням розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, а також даних планшету № 5 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство», отриманого від ДП «Харківська лісовпорядна експедиція», площа взаємного накладення земель лісогосподарського призначення ДП «Великоолександрівського лісомисливського господарства» та межами земельної ділянки з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 становить 102,3572 га.
Підтвердженням входження до складу державного підприємства спірної ділянки є Карта-схема Гаврилівського лісництва Великолександрівського держлісгоспу від 1994 року.
Також Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства повідомлено, що відповідно до статті 48 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) матеріали базового лісовпорядкування по ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» затверджені протоколом лісовпорядної комісії від 06.02.2019 та погоджені з Міндовкілля (лист-погодження від 23.08.2019 № 5/4.1-15/9519-19).
ВО «Укрдержліспроект» повідомлено, що у 2019 році ними було передано Держгеокадастру всю наявну інформацію щодо окружних меж лісогосподарських підприємств. Вказана інформація відображається на Публічній кадастровій карті України (шари «Лісовий кадастр»/«Ліси»).
3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі № 916/1395/22 (суддя Смелянець Г. Є.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (Савицький Я. Ф. - головуючий, судді: Діброва Г. І., Колоколов С. І.) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним договір оренди землі; скасовано рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Ковша М. В. (індексний номер рішення 54782812 від 26.10.2020) про державну реєстрацію права оренди ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області; скасовано рішення державного реєстратора Новоолександрівської ради Херсонської області Бондаренко А. В. (індексний номер рішення 59528122 від 28.07.2021) про державну реєстрацію права комунальної власності Новоолександрівської сільської ради на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області; у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Держгеокадастру від 19.11.2019 № 4845-СГ та від 11.12.2020 № 45, усуненні перешкод шляхом повернення державі в особі Херсонської ОДА земельної ділянки площею 102,3572 га та шляхом скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі - відмовлено. Крім того, вказаним рішенням здійснено розподіл судових витрат.
3.2. У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Держгеокадастр поза межами компетенції та поза волею належного власника - держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонської ОДА) незаконно вилучено спірну ділянку із земель лісогосподарського призначення та постійного землекористування ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство», яку в подальшому після проведення земельних торгів передано за договором в оренду відповідачу-2 як землю сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим задовольнив вимоги Прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Оскільки право оренди ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» з реєстраційним номером 38851195 було зареєстровано на підставі договору оренди земельної ділянки, який судом визнано недійсним, то суд першої інстанції виходив з того, що право оренди на вказаний об'єкт нерухомості має бути припинено шляхом скасування державної реєстрації права оренди, у зв'язку з чим суд задовольнив позовні вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Ковша М. В. (індексний номер рішення 54782812 від 26.10.2020) про державну реєстрацію права оренди ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» на спірну земельну ділянку.
Водночас місцевий господарський суд зазначив, що вимоги про одночасне припинення права оренди відповідача-2 на спірну земельну ділянку не підлягає задоволенню з огляду на те, що скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються автоматично на підставі приписів Закону.
Також, у зв'язку з реєстрацією права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Новоолександрівською сільською радою, суд дійшов висновку про необхідність скасування відповідного рішення державного реєстратора Новоолександрівської ради Херсонської області Бондаренка А. В. (індексний номер рішення 59528122 від 28.07.2021) про реєстрацію такого права, у зв'язку з чим задовольнив відповідні вимоги Прокурора.
Разом з цим, судом було зазначено, що вимога про одночасне припинення права комунальної власності Новоолександрівської сільської ради не підлягає задоволенню з тих же підстав, що і вимога про одночасне припинення права оренди відповідача-2 на спірну земельну ділянку (з урахуванням приписів частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
При цьому, з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 та від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються визнання незаконними та скасування наказів Держгеокадастру з огляду на те, що такі вимоги фактично пред'явлені державою до неї самої (в особі Держгеокадастру), що не відповідає частині першій статті 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Херсонської ОДА з правом постійного користування ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство» спірної земельної ділянки, то суд першої інстанції вказав, що віндикаційні (повернення об'єкта) і негаторні (усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження) вимоги є взаємовиключними, а тому вказані вимоги не можуть бути заявлені в одному позові, а тому у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні Херсонською ОДА права власності на спірну земельну шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, місцевий господарський суд зазначив, що обраний Прокурором спосіб захисту не поновить прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки реєстраційні дії самі по собі не є способом набуття права власності, а є лише записом у Державному земельному кадастрі, в той час як Прокурором не доведено, що наявна реєстрація завадить позивачу здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звернення до суду із відповідним позовом саме Прокурора.
3.3. Апеляційний господарський суд переглянувши рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог зазначив, що позовна вимога про визнання незаконними та скасування спірних наказів від 19.11.2019 № 4845-СГ та від 11.12.2020 № 45, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію фактом їх виконання, не призведе до поновлення прав позивача, а тому така позовна вимога не є ефективним способом захисту.
Щодо вимог Прокурора про зобов'язання ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Херсонської ОДА земельної ділянки площею 102,3572 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, апеляційний господарський суд також звернув увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц щодо належного та ефективного способу захисту права власності, яким є вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов).
Водночас, Прокурором заявлено вимоги про повернення державі земельної ділянки площею 102,3572 га, яка входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365. Відповідно, лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, інша її частина належить до земель комунальної власності.
Таким чином, повернення усієї спірної земельної ділянки у власність держави порушуватиме право комунальної власності Новоолександрівської сільської ради на частину земельної ділянки, а часткове її повернення неможливе у зв'язку з її сформованістю як єдиного об'єкта цивільних прав.
Отже, зобов'язати ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» повернути частину сформованої земельної ділянки на користь Херсонської ОДА, як того вимагає прокурор, у такому випадку буде неправомірним, а здійснити її поділ неможливо.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про повернення частини спірної земельної ділянки позивачу задоволенню не підлягає. При цьому суд вказав, що про неможливість витребування лише частини індивідуально визначеного майна також зазначено у постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 715/2080/18, від 21.07.2021 у справі № 556/1231/18, від 18.10.2020 у справі № 310/2647/17-ц, від 30.09.2020 у справі № 447/880/15-ц.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суд про те, що вказана позовна вимога направлена Прокурором на відновлення права постійного користування ДП «Великоолександрівське лісомисливське господарство», яке у розумінні частини третьої статті 45 ГПК України не є позивачем у даній справі, що додатково свідчить про те, що позов у цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні Херсонською ОДА права власності на спірну земельну шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі апеляційний господарський суд із посиланнями на правові висновки, викладені у постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 та від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21 зазначив, що обраний Прокурором спосіб захисту не поновить прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки реєстраційні дії самі по собі не є способом набуття права власності, а є лише записом у Державному земельному кадастрі, в той час Прокурором не доведено, що наявна реєстрація завадить позивачу здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
4.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 916/1395/22, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 04.03.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 916/1395/22 та ухвалити нове рішення про задоволення в частині позовних вимог про:
визнання незаконним та скасування наказу від 19.11.2019 № 4845-СГ у частині, що стосується визначення цією технічною документацією спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
визнання незаконним та скасування пункту 1 наказу від 11.12.2020 № 45 у частині, що стосується передачі Новоолександрівській сільській раді Новоолександрівської територіальної громади Бериславського району Херсонської області у комунальну власність земельної ділянки площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області;
усунення перешкод у здійсненні Херсонською ОДА права власності на земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.
4.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
4.3. На обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження, скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення статті 16, 21, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 152, частини першої статті 155, частини другої статті 158 ЗК України, порушили статтю 236 ГПК України, без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19; від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16; від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16; від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц; 12.10.2021 у справі № 233/2021/19; від 27.03.2018 № 910/17999/16; від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16; від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 916/1517/22, від 03.10.2023 у справі № 922/3953/21, від 22.09.2021 у справі № 242/68/19, від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 06.07.2022 у справах № 372/1688/17 та № 915/1164/21, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, від 06.06.2023 у справі № 715/2080/18 і від 14.06.2023 у справі № 305/1855/19, від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16, в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19.
Прокурор зазначає, що:
- у спорах щодо захисту прав на землю визнання незаконними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень щодо розпорядження земельними ділянками є ефективним способом захисту і такий спосіб захисту прямо передбачений цивільним та земельним законодавством. Оскарження наказів Держгеокадастру від 19.11.2019 № 4845-СГ та від 11.12.2020 № 45 безпосередньо впливає на обсяг та можливість реалізації цивільних прав позивача, як власника земель лісогосподарського призначення;
- уповноваженим органом (Херсонською ОВА) рішень про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, передачу у користування відповідачу-2 та у комунальну власність не приймалось, відтак право дійсного розпорядника та постійного користувача у законний спосіб не припинене, тоді як право користування спірною землею у відповідача-2, в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель лісогосподарського призначення, не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки державі, є негаторний позов;
- незаконне формування спірної земельної ділянки без вилучення у постійного користувача, зміни цільового призначення земельної ділянки та подальша наявність відомостей про неї в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності, повноти відомостей, а єдиною підставою для скасування незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.
4.4. Держгеокадастр у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - залишити без змін.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частин першої та четвертої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Прокурор звертаючись із касаційною скаргою просить скасувати судові рішення тільки в частині відмови в задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів від 19.11.2019 № 4845-СГ та від 11.12.2020 № 45 та усунення перешкоди у здійсненні Херсонською ОДА права власності на земельну ділянку площею 125,8198 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0365 шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, і тільки в цій частині відбувся апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.
При цьому Верховний Суд констатує, що в касаційній скарзі Прокурор заперечує висновки судів попередніх інстанцій щодо неналежності та неефективності обраного Прокурором способу захисту порушеного права власності держави на частину спірної земельної ділянки, що і стало безпосередньою підставою для відмови в задоволенні частини позовних вимог Прокурора.
Отже, Верховний Суд у межах даного касаційного провадження має дати відповідь на питання, чи є належним та ефективним спосіб захисту порушеного права держави в особі Херсонської ОДА шляхом скасування наказів від 19.11.2019 № 4845-СГ, від 11.12.2020 № 45 та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Таким чином, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
При цьому, варто звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Схожий висновок також зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19.
Верховний Суд перевіряючи доводи касаційної скарги відповідно до приписів частини четвертої статті 300 ГПК України вважає за необхідне вийти за межі її доводів та враховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19, ухваленої після подання касаційної скарги у цій справі.
У вказаній справі № 446/478/19 розглядалися вимоги Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») до Кам'янка-Бузької міської ради та фізичної особи про визнання недійсним рішення Кам'янка-Бузької міської ради від 28.01.2011 № 10 та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 506931 від 06.06.2011, виданого фізичній особі, оскільки земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається на земельну ділянку, надану у власність фізичній особі.
У пунктах 78- 81 вказаної постанови від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що: «… усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).
Оскаржуване рішення Кам'янка-Бузької міської ради від 28.01.2011 № 10 вичерпало свою дію виконанням (на підставі рішення ради видано державний акт на право власності на земельну ділянку). Визнання цього рішення недійсним не поновить порушене право або законний інтерес позивача.
Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є усталеним [див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 83), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 (пункт 53)]. Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони». Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення [постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (пункт 181)].
Отже, у такій категорії спорів позивач може, зокрема, обґрунтовувати свій позов протиправністю рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до якого відповідачу було передано частину земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці. Натомість суд має надати оцінку відповідному рішенню органу місцевого самоврядування в мотивувальній частині судового рішення».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146)].
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 зазначила, що: «… у справі позивач заявляє вимогу про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким фізичній особі передано у власність земельну ділянку площею 0,1259 га, - тобто намагається скасувати правовий титул (визнати недійсним відповідне рішення щодо всієї земельної ділянки, а не тільки тієї її частини, що накладається на смугу відведення залізниці).
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 0,1259 га, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці. АТ «Укрзалізниця» має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається на смугу відведення залізниці. Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо (див. близькі за змістом висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 441/123/16).
Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Виконання дослідження з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тому результати таких досліджень можуть міститись, зокрема, у висновку експерта. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 102-113 ЦПК України).
У власних висновках Верховний Суд базується на тому, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. Частина земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці та межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що фізична особа буде позбавлена права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку АТ «Укрзалізниця», а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність фізичній особі якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним».
Підсумовуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду у постанові 22.01.2025 у справі № 446/478/19 вказала, що у спорах з подібними обставинами належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій констатували неможливість виникнення у Сільради права комунальної власності на спірну земельну ділянку, оскільки вона частково відноситься до лісового масиву, що перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства.
У цьому контексті колегія суддів звертає також увагу на те, що у постанові 22.01.2025 у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «… віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів.
Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.
Тому в контексті обставин справи № 446/478/19 та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить на праві постійного користування АТ «Укрзалізниця» та накладається на земельну ділянку, що знаходиться у власності фізичної особи».
Оскільки судами попередніх інстанцій у цій справі № 916/1395/22 встановлено, що спір стосується земельної ділянки на якій частково знаходяться землі лісового фонду, належним способом захисту права позивача у даному випадку є віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, власником якої є держава. При цьому, вимоги про скасування наказу від 19.11.2019 № 4845-СГ, пункту 1 наказу від 11.12.2020 № 45 (у відповідній частині) та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є неефективними способами захисту, адже задоволення таких вимог не поновить порушене право та законний інтерес позивача, а навпаки призведе до втручання у права відповідачів в частині земельної ділянки щодо якої не має спору.
Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).
Оскільки задоволення вимог про скасування наказу від 19.11.2019 № 4845-СГ, пункту 1 наказу від 11.12.2020 № 45 (у відповідній частині) та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, не призведе до відновлення порушених прав держави на спірну земельну ділянку, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові у цій частині, загалом є правильним, однак з урахуванням мотивів відмови, наведених у цій постанові.
З цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛЄ) у рішенні від 18.07.2006 «Проніна проти України". Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
7. Розподіл судових витрат
7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 916/1395/22 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Є. В. Краснов
Г. М. Мачульський