29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"10" квітня 2025 р. Справа № 924/1076/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Нетішин-Управбуд" м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області
про зобов'язання укласти договір
Представники сторін: не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 у позові Приватного підприємства "Нетішин-Управбуд" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" про зобов'язання укласти договір відмовлено.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 27.12.2024 повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести відповідач, становить 20000,00 грн. Також представник заявив на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, що докази понесення таких витрат будуть надані суду після ухвалення судом рішення за наслідками її розгляду у межах відведеного процесуального строку.
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" подав до суду заяву про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат і приєднання доказів таких витрат, яка сформована в системі "Електронний суд" 31.03.2025. У поданій заяві представник просить прийняти додаткове рішення у справі №924/1076/24, яким стягнути з Приватного підприємства "Нетішин-Управбуд" на користь заявника судові витрати, які він поніс у справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Докази понесення судових витрат, які оформлено додатками до заяви, просить приєднати до матеріалів справи. В обґрунтування заяви вказує, що правову допомогу надавав і представництво Відповідача у справі здійснював адвокат Олійник В.П. на підставі договору про надання правової допомоги № 261224 від 26.12.2024, укладеного між відповідачем і Адвокатським бюро "Віталій Олійник та партнери", та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1115990 від 26.12.2024. Відповідно до п. 4.1. договору від 26.12.2024, вартість послуг, які надаються адвокатським бюро за цим договором, складає 10000,00 гривень. Як вбачається з акту наданих послуг № 924/1076/24 від 27.03.2025, складеного адвокатським бюро і ОСББ 10/4, з врахуванням положень п. 4.1. адвокатським бюро було надано правничу допомогу для відповідача у справі №924/1076/24 в суді першої інстанції на суму 10000,00 грн. Вказані послуги знайшли своє відображення в детальному описі робіт (наданих послуг) від 27.03.2025 та на даний час оплачені ОСББ 10/4 згідно з платіжною інструкцію від 29.12.2024 на суму 10000,00 грн, що підтверджує реальність таких витрат. Представник звертає увагу, що витрати на правничу допомогу є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою, складністю справи, комплексністю надання послуг, обсягом матеріалів у справі, а загальний розмір таких витрат є обґрунтованим, реальним і розумно необхідним у справі. Крім того, зазначає, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача було наголошено на безпідставність поданого позивачем позову, оскільки він порушує засадничі принципи свободи договору і рівності учасників цивільних (господарських) правовідносин. Попри очевидну безперспективність позову, позивач від нього не відмовився та упродовж всього розгляду справи наполягав на своїй правовій позиції. Тому саме з огляду на позицію та поведінку позивача, ОСББ 10/4 змушене було понести значні витрати на правничу допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи. Така поведінка позивача не спонукала процесуальній економії часу суду, який у значній кількості був ним затрачений у справі (6 судових засідань). Враховуючи наведені обставини, на даний час ОСББ 10/4 має законні підстави вимагати у позивача компенсації у повному розмірі здійснених відповідачем фактичних витрат на правничу допомогу, яка пов'язана з розглядом справи в суді першої інстанції. Звертаючись із безпідставним позовом, ПП "Нетішин-Управбуд" мало бути готовим до відповідних правових ризиків, пов'язаних з відшкодуванням понесених ОСББ 10/4 судових витрат. Представник зазначає, що розмір заявлених витрат є реальним, розумним, співмірним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у справі, з урахуванням позовних вимог, значення справи для сторін та їх майнового стану, з огляду на що повинен бути стягнутий у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.04.2025 заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1076/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 09:30 год. 10 квітня 2025 року.
Представник позивача для участі в судовому засіданні 10.04.2025 не з'явилася, до суду надіслала клопотання про зменшення судом витрат на професійну правничу допомогу від 09.04.2025. В обґрунтування клопотання вказує, що витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з витраченим часом адвоката на підготовку процесуальних документів (8,5 годин за два процесуальні документи). Також при ухваленні додаткового рішення просить врахувати, що ПП "Нетішин-Управбуд" не має в штаті юриста і також наймало адвоката у зв'язку з чим понесло витрати, які не будуть відшкодовані. Спір стосувався спільного майна двох сторін і внаслідок прогалини в законодавстві фактично не вирішений. Судовий збір позивачем сплачений. Відтак, позивач при ухваленні додаткового рішення просить суд врахувати, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Представник відповідача для участі в судовому засіданні 10.04.2025 не з'явився.
При розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат суд враховує наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідних нормах Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відповідачем дотримано вимоги ч. 8 ст.129 ГПК України, оскільки заявлено про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та подано докази понесення судових витрат в межах встановленого п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду у справі №924/1076/24.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Як вбачається із наданих доказів, 26 грудня 2024 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд. №10/4" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Віталій Олійник та партнери" (далі - адвокатське бюро) укладено договір №261224 про надання правової допомоги (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає та бере на себе зобов'язання оплатити надання правової (юридичної) допомоги, фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, а адвокатське бюро зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової (юридичної) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором (далі за текстом - послуги).
За цим договором адвокатське бюро на підставі прийнятого до виконання усного чи письмового доручення клієнта надає останньому правову допомогу (послуги), а саме:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, підготовка процесуальних документів, пов'язаних з вирішенням спору і розгляду справи № 924/1076/24 (далі по тексту - справа) за позовом Приватного підприємства "Нетішин-Управбуд" до Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику "Лісова, буд.№10/4" про зобов'язання укласти договір про спільне утримання мереж теплопостачання, водопостачання, електропостачання та спільного майна (п.1.2.1 договору).
- представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції при вирішенні господарського спору у справі № 924/1076/24 за позовом Приватного підприємства "Нетішин-Управбуд" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" про зобов'язання укласти договір про спільне утримання мереж теплопостачання, водопостачання, електропостачання та спільного майна (далі - спір) (п. 1.2.2 договору).
- представництво інтересів клієнта у відносинах з органами державної влади та управління, органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами, іншими юридичними і фізичними особами (участь в переговорах, перевірках, ревізіях, обстеженнях, оглядах, експертизах тощо), пов'язаних з вирішенням спору (п. 1.2.3 договору);
- надання іншої правової допомоги за дорученням клієнта, пов'язаної з вирішенням спору у суді першої інстанції (п. 1.2.4 договору).
За умовами п. 1.3 договору від імені адвокатського бюро надавати правову допомогу уповноважено адвокатів та/або партнера адвокатського бюро, які можуть діяти як разом так і незалежно один від одного па підставі ордерів, виданих адвокатським бюро.
Відповідно до п. 4.1 договору вартість послуг, які надаються адвокатським бюро клієнту за цим договором, складає 10000,00 гривень.
Згідно п. 4.1.1 договору вартість надання адвокатським бюро послуг щодо представництва клієнта у судових засіданнях у суді першої інстанції щодо розгляду спору, вказаного у п. 1.2. цього договору, за участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, у т.ч. поза приміщенням суду, включається у вартість послуг, зазначену у п. 4.1. цього договору, та не залежить від тривалості таких засідань. Зазначена вартість послуг включає час на підготовку до засідань, очікування засідань, безпосередню участь у засіданнях.
Пунктом 4.1.3 договору визначено, що остаточна загальна вартість послуг, наданих за цим договором, визначається рахунками на оплату, наданими адвокатським бюро клієнту, та/або актами наданих послуг (падалі за текстом - акт), які є невід'ємними додатками до цього договору, виходячи з обсягу фактично наданих і прийнятих клієнтом послуг, вартість яких визначається у цьому договорі або в укладених сторонами додаткових угодах до нього, а також розміру витрат, понесених адвокатським бюро згідно з п.п. 3.2.8, 4.3 договору.
Відповідно до 4.2 договору вартість послуг, визначена відповідно до п. п. 4.1., 4.1.1.- 4.1.3. цього договору, за винятком витрат, понесених адвокатським бюро згідно з п.п. 3.2.8., 4.3. договору, є гонораром (винагородою) адвокатського бюро за надання правової допомоги.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін і діє до прийняття кінцевого рішення (ухвали) у справі судом першої інстанції та вирішення заявлених в інтересах клієнта вимог про компенсацію здійснених ним судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді першої інстанції.
27 березня 2025 року між сторонами підписано акт наданих послуг №924/1076/24, за умовами якого на підставі договору про надання правової допомоги №261224 від 26.12.2024 адвокатським бюро була надана клієнту правнича допомога у справі №924/1076/24 у суді першої інстанції на суму 10000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1.3 договору остаточна вартість послуг з правничої допомоги, які надавалися клієнту в спорі (справа №924/1076/24) узгоджена сторонами у цьому акті наданих послуг, який є невід'ємним додатком до договору. Послуги за договором надано виконавцем у повному обсязі та прийняті замовником без застережень. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має.
Згідно з платіжною інструкцією від 29.12.2024 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" сплатило на користь адвокатського об'єднання 10000,00 грн.
Також матеріали справи містять ордер серія ВК №1115990 від 26.12.2024, виданий Адвокатським бюро "Віталій Олійник та Партнери" адвокату Олійнику В.П. на надання правничої допомоги Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Лісова. буд.№10/4".
Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву від 27.12.2024, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 02.01.2025, клопотання про встановлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив від 07.01.2025, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 14.01.2025, заперечення на відповідь на відзив від 20.01.2025, клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів від 27.02.2025 були підписані та надіслані до суду через систему "Електронний суд" адвокатом Олійником В.П.
Адвокат Олійник В.П. приймав участь в підготовчих засіданнях Господарського суду Хмельницької області, які відбулись 08.01.2025, 22.01.2025, 05.02.2025, а також в судових засіданнях 27.02.2025, 13.03.2025 та 26.03.2025.
Вищевказані обставини свідчать, що відповідач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/1076/24 у Господарському суді Хмельницької області.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Представник позивача у надісланому до суду клопотанні просила зменшити заявлені відповідачем судові витрати на правничу допомогу. При цьому звертала увагу, що витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з витраченим часом адвоката на підготовку процесуальних документів (8,5 годин за два процесуальні документа), зазначала, що позивач також поніс судові витрати.
Суд приймає до уваги, що за умовами договору №261224 про надання правової допомоги від 26.12.2024, сторонами визначено, що оплата вартості наданих послуг встановлюється у вигляді фіксованої суми - 10000,00 грн, а не погодинної оплати.
При цьому, суд враховує фактичний об'єм наданих адвокатом послуг (підготовка та подання відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, клопотань, пов'язаних із розглядом справи №924/1076/24, а також участь у 6 засіданнях суду та їх тривалість), враховуючи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, заявлене представником позивача клопотання не підлягає задоволенню.
Доводи позивача щодо понесення останнім також витрат на правничу допомогу не можуть бути підставою для зменшення заявленої відповідачем суми витрат на правничу допомогу. При цьому суд враховує, що у позові відмовлено, у зв'язку із безпідставністю.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, які відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з позивача, в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1076/24 задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Нетішин-Управбуд" (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Нетішин, проспект Незалежності, 3а, кв. 13, код 41443116) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова, буд.№10/4" (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Нетішин, вул. Лісова, буд. 10, корпус 4, код 43128576) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 21.04.2025.
Суддя Л.О. Субботіна
Рішення надіслати учасникам справи та їх представникам до електронних кабінетів.