29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" квітня 2025 р. Справа №924/142/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Тарковській А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, м. Чорноморськ, Одеського р-ну, Одеської обл.
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Парус 12", м. Хмельницький
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 1 875 735,80 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Джумига Є.Ю. - на підставі довіреності від 27.10.2023р. (в режимі відеоконференції);
Від відповідача: Заболотний А.М. - на підставі ордеру серії ВХ № 1091214 від 05.03.2025р.
У судовому засіданні 22.04.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
07.02.2025р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, м. Чорноморськ, Одеського р-ну, Одеської обл. до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Парус 12", м. Хмельницький про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 1 875 735,80 грн.
Ухвалою суду від 07.02.2025р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
На адресу суду 11.02.2025р. від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в додаток із доказами сплати судового збору.
Ухвалою суду від 14.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на розгляд до Господарського суду Одеської області за виключною підсудністю, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Згідно ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
При цьому, тлумачення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995р. у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 року у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У постанові Верховного Суду від 11.07.2019р. у справі №462/7217/18 вказано, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі №638/1988/17 року від 10.04.2019 року.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Разом з тим, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі №643/4648/18 від 25.05.2020р.
Як встановлено судом, предметом судового розгляду у справі № 924/142/25 є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у формі сплати позивачу пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чорноморська при будівництві житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 2-Б, Пусковий комплекс №4, загальною площею приміщень 5579 м.кв. у сумі 1 024 379,47 грн., інфляційні витрати за період 28.12.2021р. по 24.10.2024р. у сумі 714 324,94 грн., 3% річних за період 25.10.2021р. по 24.10.2024р. у сумі 137 031,39 грн., разом 1 875 735,80 грн.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи № 924/142/25, зокрема із даних реєстру документів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва замовником (відповідачем) на підставі проектної документації код PD01:2242-7688-5137-1853 у період з 12.04.2019р. по 25.10.2021р. здійснювалося будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями.
Відповідно до п.3 розділу 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Враховуючи викладене вище та приймаючи до уваги те, що спірний об'єкт, щодо будівництва якого за твердженням позивача відповідач мав укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури громади м. Чорноморська, розміщений за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 2 Б, черга І, Пусковий комплекс № 4, суд дійшов висновку, що позовна заява Чорноморської міської ради повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 3 ст. 30 ГПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна), у зв'язку з чим матеріали позовної заяви по справі № 924/142/25 підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 176 ГПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 чч. 1, 3 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч.6 ст.31 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, справу №924/142/25 слід передати за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст. 30, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Справу №924/142/25 за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, м. Чорноморськ, Одеського р-ну, Одеської обл. до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Парус 12", м. Хмельницький про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 1 875 735,80 грн. направити за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29).
Ухвала набирає законної сили 22.04.2025р. та підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали буде складений у строк не більше п'яти днів з дня проголошення скороченої ухвали відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2025р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 1 прим. - до справи.
Позивачу - надіслати до кабінету ЕС.
Відповідачу - 29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 109, код ЄДРПОУ: 39773754 (рек. з повід.)
Господарському суду Одеської області - 65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 (рек. з повід).