адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
18.03.2025 Справа № 917/2372/24
Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні
заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження про неплатоспроможність,
За участю представників: згідно протоколу судового засідання
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ОСОБА_1 , заявниця, боржниця) звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №2474/24 від 26.12.2024) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/2372/24, призначено головуючим суддею Ореховську О.О.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.01.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 06.02.2025. Зобов'язано заявницю надати до підготовчого засідання:
- додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- документальні докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів з кожним з кредитних та інших зобов"язань упродовж двох місяців.
04.02.2025 від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 1452).
За наслідками судового засідання 06.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 18.03.2025 з направленням учасникам провадження повідомлення про час, дату та місце проведення наступного судового засідання.
Учасники у справі повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання ухвалою суду від 06.02.2025. Зазначена ухвала суду надіслана учасникам у справі, які мають електронні кабінети у системі ЄСІТС, в їх електронні кабінети і була доставлена 11.02.2025 о 01:29, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 146, 147 т. 3).
Заявниці ОСОБА_1 , у якої відсутній електронний кабінет, ухвала суду від 06.02.2025 була направлена у паперовій формі засобами поштового зв"язку за адресою, зазначеною нею у заяві - пров. Парковий, буд. 1В, с. Степове, Кременчуцький район, Полтавська область, 39015, проте, була повернута підприємством зв"язку до суду з відміткою поштового відділення " адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 152-155 т. 3).
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
Також, ухвала Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням зазначених положень процесуального закону учасники у справі належним чином були повідомлені про дату та час проведення судового засідання.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула до КУзПБ).
За ст.1 КУзПБ визначено, що:
неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).
Відповідно до ст.113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою.
За приписами ч. 1 ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи абр фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що стосовно неї існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що протягом 2021-2022 року вона перебувала у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладала правочини, за якими отримувала послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Проте, у неї накопичилась певна кількість грошових зобов'язань, які не можуть бути виконані нею з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.
Починаючи з жовтня-травня 2022 року вона була змушена припинити погашення своїх кредитів, тобто упродовж більш, ніж двох місяців; вона не має об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитних зобов'язаннях.
Згідно з Конкретизованим списком кредиторів ОСОБА_1 сума невиконаних кредитних зобов'язань останньої перед кредиторами становить 321 555,63грн, у тому числі 120 784,00грн - заборгованість за кредитом, 200 771,63грн - заборгованість за відсотками за користування кредитним коштами.
Заявник зазначає, що загальна історія кредитних відносин відображається у відповідній Кредитній історії боржниці станом на 27.11.2024, яка була сформована нею в електронному вигляді на веб сайті ТОВ "Українське бюро кредитних історій" у відповідності Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних".
Вказує, що адвокатом боржниці були направлені усім кредиторам запити від 28.11.2024 щодо підтвердження наявності його заборгованості перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів.
Отримані на зазначені запити документи залучені до заяви.
Заявниця зазначає, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручи до уваги часткове надання боржницею кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника підписаної електронним цифровим підписом ТОВ "УБКІ" та скріплені електронною печаткою ТОВ "УБКІ", а також, зважаючи на надання доказів направлення особисто боржником та його представником запитів до його кредиторів щодо надання кредитних договорів (договорів позики), виписок по рахункам та довідок про стан заборгованості.
За твердженням заявниці, прострочення виконання нею кредитних зобов'язань більше ніж два місяці є підставою для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Заявниця зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Cтаном на день звернення до господарського суду заявниця не працевлаштована, статусу фізичної особи - підприємця не має.
Членами сім"ї заявниця вказала батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та матір - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Заявниця у шлюбі не перебуває, дітей не має.
Заявницею додано до заяви декларації про майновий стан за 2021, 2022, 2023 та 2024 (станом на 01 липня). Також заявниця зазначає, що вона не отримала від членів сім'ї повну інформацію, необхідну для заповнення Декларацій за 2021 - 2024 роки, тому змушена була у деяких графах щодо членів сім'ї у відповідних рядках проставити відмітку "Не відомо".
Щодо свого матеріального становища заявниця зазначила, що вона не має у власності:
- нерухомого майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності,
- транспортних засобів, що підтверджується листом - відповіддю від ГСЦ МВС,
- рухомого майна, яке знаходиться у заставі або обтяженого в інший спосіб, що підтверджується Витягом з ДРОРМ,
а також не має часток в статутних капіталах юридичних осіб, інших корпоративних прав і будь-яких інших нематеріальних активів, в тому числі прав інтелектуальної власності.
На підставі зазначеного, заявниця просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що зазначені боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Окрім того, положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Згідно Конкретизованого списку Кредиторів і боржників ОСОБА_1 остання має заборгованість перед фінансовими та мікрофінансовими установами в сумі 321 555,63грн (у тому числі 120 784,00грн - заборгованість за кредитом, 200 771,63грн - заборгованість за користування кредитним коштами), а саме:
1) ТОВ "Александрит" - 18 289,15грн (згідно УБК станом на 27.11.2024); 3) ТОВ "СМАРТВЕЙ ЮКРЕЙН" - 2 183,60грн (згідно відповіді кредитора за вих. № 11122024/4 від 11.12.2024); 3) ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - 56 960,00грн (згідно відповіді кредитора за вих. № 194/2024-12-02/01-03 від 02.12.2024); 4) ТОВ "ФІНТАРГЕТ" - 4 462,50грн (згідно УБК станом на 27.11.2024); 5) ТОВ "ГЕЛЕКСІ" - 2 506,50грн (згідно відповіді кредитора від 11.12.2024); 6) ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" - 6 699,54грн (згідно відповіді кредитора за вих. № 1466/02-12 від 02.12.2024); 7) ТОВ "СОС КРЕДИТ" - 4 515,80грн (згідно відповіді кредитора за вих. 04/12/2024/2 від 04.12.2024); 8) ТОВ "БІЗПОЗИКА" - 75 254,57грн (згідно відповіді кредитора від 03.12.2024); 9) ТОВ "ФК "ІРБІС" - 7 100,00грн (згідно УБК станом на 27.11.2024); 10) "УКРСИББАНК" - 90 657,29грн (згідно відповіді кредитора за № 27-1-01/13749 від 05.12.2024); 11) АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" - 6 209,36грн (згідно відповіді кредитора за № БТ/5030 від 04.12.2024).
за договорами факторингу /відступлення пава вимоги: 1) ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" - 903,24грн (згідно відповіді кредитора вих. № 29/11-24 від 29.11.2024); 2) ТОВ ФК "УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС" - 3 071,94грн (згідно УБК станом на 21.11.2024); 3) ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" - 2 589,00грн (згідно УБК станом на 27.11.2024); 4) ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" - 5 522,00грн (згідно відповіді кредитора за вих. № 1262-12/24 від 05.12.2024); 5) ТОФ "СІТІ ФАКТОР" - 4 140,00грн (згідно відповіді кредитора за вих. Nо/СФ від 11.12.2024); 6) ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" - 9 980,00грн (згідно відповіді кредитора за вих. 005864612/ФК/3682 від 05.12.2024); 7) ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" - 5 980,00грн (згідно відповіді кредитора за вих. 005864612/ФК/3682 від 05.12.2024); 8) ТОВ "ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ" - 6 526,08грн (згідно відповіді кредитора за вих.05.12.2024 від 05.12.2024); 9) ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" - 6 575,06грн (згідно відповіді кредитора за вих.04/12/24-01 від 04.12.2024); 10) ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС" - 1 610,00грн (згідно відповіді кредитора за вих.0312/05 від 03.12.2024).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №916/2387/19 наведено правовий висновок, відповідно до якого факт виконання банком (фінансовою установою) свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника.
Аналогічні правові висновки в подібних правовідносинах висвітлено у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21.
У даному випадку заявницею у якості підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами до заяви залучено:
- кредитні договори, укладені фізичною особою з деякими фінансовими установами, виписки цих установ по рахункам заявниці, а також довідки (листи) з відомостями про розмір заборгованості заявниці.
- Кредитний звіт Українського бюро кредитних історій станом на 27.11.2024, в якому відображено дані кредитних договорів, суми кредитів, строки їх повернення, а також зазначено поточну заборгованість та поточну прострочену заборгованість.
Суд зазначає, що зазначені кредитні договори рівно як і звіт Українського бюро кредитних історій станом на 27.11.2024 та виписки по рахункам (рух коштів по картці) боржниці можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржниці перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням, лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами (банківські виписки, платіжні доручення, листи, претензії, вимоги від фінансово-кредитних установ тощо).
Щодо наданого заявницею Кредитного звіту Українського Бюро Кредитних Історій станом на 27.11.2024 судом також прийнято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, в розділі "Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи", зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того, Верховний Суд враховує, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, колегія суддів Верховного суду враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
У цьому контексті Верховний суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Суд дійшов до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 , яка зазначена в Конкретизованому списку кредиторів, в повній мірі не підтверджена первинними документами та довідками фінансових установ, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір грошових зобов'язань ОСОБА_1 та структуру заборгованості з урахуванням приписів ч. 3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Наведене, у свою чергу, унеможливлює здійснення господарським судом перевірки обґрунтованості вимог ОСОБА_1 в частині наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 ч.2 ст.115 КУзПБ.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:
"59. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".
ОСОБА_4 у поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що вона отримувала послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Разом із тим, матеріали заяви не містять документальних доказів того, на які саме цілі були витрачені кредитні кошти, відповідного обґрунтування щодо цього заявницею не надано.
Крім цього суд констатує, що із 21 кредитного договору, за якими у ОСОБА_1 наявна кредитна заборгованість, 20 кредитних договорів було укладено нею у період з 28.09.2021 по 22.02.2022 (протягом п'яти місяців), у тому числі 12 кредитних договір укладено у період 13.01.2022 по 22.02.2022, тобто майже протягом місяця.
Укладання заявницею більшої частини кредитних договорів за короткий період ставить під сумнів добросовісність поведінки останньої.
Також суд зауважує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідь на запит в електронному вигляді від 06.12.2024 щодо ОСОБА_1 ( а.с.31-32 т. 1):
- за 2021 рік виплачено - 176 419,46грн.;
- за 2022 рік виплачено - 177 143,05грн.;
- за 2023 рік виплачено - 226 764,40грн.;
- за 1 квартал 2024 року виплачено (на руки) - 59 443,68грн.
Отже, ОСОБА_1 отримувала дохід протягом зазначених років.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до висновку, що дохід заявниці надавав їй можливість виконувати зобов"язання за вищевказаними кредитними договорами. Разом з цим маючи помірну суму заборгованості у 2021 році та отримуючи доходи, ОСОБА_1 здійснювала часткові сплати по кредитах і в той же час продовжувала брати нові кредити і накопичувати борги.
Зазначене вказує на те, що ОСОБА_1 діяла недобросовісно.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявниці на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею долучено проект плану реструктуризації боргів, в якому зазначено, що доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів складають 15 000,00 грн. Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 наразі не працевлаштована, статусу фізичної особи - підприємця вона не має. Таким чином, в проекті плану реструктуризації боржницею зазначений дохід, який вона фактично не отримує, що може свідчити про її недобросовісність при подачі заяви про свою неплатоспроможність.
Також в проекті плану реструктуризації боргів вказано про те, що розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів (з фінансовою допомогою родичів та друзів) становить 5 000,00 грн., втім конкретно за рахунок саме яких третіх осіб боржниця збирається погашати кредиторську заборгованість не зазначила, не надала достатніх доказів на підтвердження можливості погашення кредиторської заборгованості за рахунок третіх осіб (родичів та друзів).
Відтак суд вважає, що ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ , відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича про участь у справі.
3. Скасувати заборону ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.01.2025.
4. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення/підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалу складено та підписано 14.04.2025
Суддя О.О. Ореховська