Справа № 210/1807/25
Провадження № 2-а/210/23/25
іменем України
16 квітня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Сільченко В.Є.,
за участю секретаря судового засідання: Козіної В.А.,
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали адміністративного позову Ахмедова Джейхун Ракиф Огли, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
04 квітня 2025 року позивач надав уточнену позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року позивачу було поновлено строк звернення до суду та прийнято позов до розгляду. Розгляд справи призначено на 16 квітня 2025 року.
16 квітня 2025 року від представника позивача надійшла заява, згідно якої просить розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просять задовольнити в повному обсязі.
16 квітня 2025 року від представника відповідача надійшла заява, про розгляд справи за його відсутності та відзив з додатками, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Громадяни України віком від 25 до 60 років. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Згідно абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
17.10.2024 року о 17:30 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що позивач проходив військово - лікарську комісію останній раз 22.05.2012 року як призовник в 23 роки, хоча згідно абзацу першого пункту 3.2 глави 3 розділу II «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, повинен був проходити з 2016 року як військовозобов'язаний кожні 5 років. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП, тому було прийнято рішення щодо направлення Позивача для проходження медичного огляду.
17.10.2024 року під час отримання направлення на проходження медичного огляду Позивач в категоричній формі відмовився від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії, про що останнім було написано заяву від 17.10.2024 року.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення було здійснено в присутності Позивача 17.10.2024 року о 17:30 годин та за його особистою згодою призначено розгляд на 09:00 годин 18.10.2024 року з ознайомленням під особистий підпис в протоколі (сторінка 2 протоколу.
Під час складання протоколу Позивачу надавалась можливість надання пояснень,
або в разі не згоди подати заяву чи клопотання.
Позивач також не заявляв клопотань про перенесення розгляду справи.
18.10.2024 року позивач не прибув на розгляд справи, тому за наявними в матеріалах адміністративної справи, керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову № уп/15448/1 від 18.10.2024 року.
18.10.2024 року другий примірник постанови було направлено засобами поштового зв'язку на адресу Позивача.
Будучи обізнаним про наявність адміністративної справи, позивач після одужання 28.10.2024 року так і не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду та отримання другого примірника постанови.
Крім того, зазначає, що між позивачем та його представником з 17.10.2024 року було укладено договір про надання правничої допомоги, однак з 18.10.2024 року представник позивача не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з адвокатським запитом щодо отримання інформації по даній адміністративній справі.
Виходячи з вище викладеного, позивач та представник позивача були обізнані щодо даної адміністративної справи та повідомлені про її розгляд 18.10.2024 року.
Відповідно до частини 2 статті 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, виходячи з наступних підстав.
Суд звертає увагу, що на момент відкриття провадження по даній справі суд дійшов висновку щодо достатності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення вказаного строку.
В обґрунтування поновлення строку для звернення до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 зазначає, що 18.10.2024 року ним була направлена заява до ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, тобто особисто копію постанови ОСОБА_1 не отримував. 23.03.2025 року ОСОБА_1 у поштовій скриньці було знайдено лист, відправником в якому є ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата відправлення на конверті розмита, а відтак встановити коли саме було відправлено лист не можливо. На підставі вищевикладеного заявник зазначає, що не мав можливості звернутись до суду в строк, зазначений законодавством.
Дослідивши матеріали справи суд зауважує, що відповідно наданої копії протоколу №1523/1 вбачається, що громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено його права та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.10.2024 року о 09:00 год. в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується його підписом в постанові.
Таким чином ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому йому було роз'яснено наслідки неявки та строк оскарження постанови за справою про адміністративне правопорушення. Клопотань про перенесення розгляду справи при складанні протоколу ОСОБА_1 не заявляв.
Позивач не надав жодного доказу на підтвердження часу отримання оскаржуваної постанови, однак був обізнаний про її винесення 18 жовтня 2024 року, оскільки був належним чином повідомлений про розгляд питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно постанови від 18.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП враховуючи неявку військовозобов'язаного ОСОБА_1 постановлено накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500,00 гривень.
Позивачем до матеріалів справи долучено заяву, згідно якої він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про перебування на лікарняному з 18.10.2024 року, однак суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення вищевказаної заяви відповідачу.
Позивач протягом десяти днів з дня винесення щодо нього оскаржуваної постанови не був позбавлений можливості ознайомитись з її змістом та у разі незгоди оскаржити у визначений законом строк.
Згідно повідомлення від 18.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено лист ОСОБА_1 та повідомлено останнього, що 18.10.2024 року було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та накладено на останнього стягнення у розмірі 25500,00 гривень.
Позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови було зазначено, що згідно штампу на конверті від відправника ІНФОРМАЦІЯ_3 дата відправлення розмита, відтак встановити коли саме було відправлено лист не можливо, однак на підтвердження вищезазначеного копію конверту не надано до суду.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано належними і допустимими доказами причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 286 КАС України.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Беручи до уваги те, що Кодексом адміністративного судочинства України визначено 10-денний строк для звернення до суду для оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, тоді як до суду ОСОБА_2 подано позов більш ніж місяць з дати, коли він дізнався про спірні рішення та дії представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку позивачем звернення до адміністративного суду був передчасним.
У постанові від 17.09.2020 по справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Водночас позивачем не було наведено жодних обґрунтованих причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву у строк, встановлений Законом.
Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про відсутність обставин, які б об'єктивно унеможливили звернення позивача до суду за захистом прав протягом визначеного законом строку.
Частинами 3, 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, підсумовуючи наведене та враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для звернення позивачем до суду з вказаним позовом, поданим після спливу десятиденного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 171, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, викладений в ухвалі від 07 квітня 2025 року про відкриття провадження у даній адміністративній справі.
Позовну заяву Ахмедова Джейхун Ракиф Огли, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у строки та в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В. Є. Сільченко