ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2025Справа № 910/3238/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/3238/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач вважає, що внаслідок виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу (страхувальнику) за договором добровільного страхування наземного транспорту, він отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду (винуватця), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 21.11.2024 року між ПАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_1 укладений договір № 29-0107-24-00454 добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом страхування якого є транспортний засіб «Toyota RAV-4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору встановлено з 22.11.2024 по 21.11.2025.
2.2. 22.11.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota RAV-4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , про що була складена довідка НПУ, ідентифікатор №3024334552914047.
2.3. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.12.2024 у справі №760/31446/24 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
2.4. 25.11.2024 страхувальник за договором № 29-0107-24-00454 від 21.11.2024 добровільного страхування наземного транспорту звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування, в якій повідомив страховика про настання страхового випадку.
2.5. Відповідно до рахунка №СР00-094044 від 25.11.2024, виставленого ТОВ «Саміт Моторз Україна» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota RAV-4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 124 075, 22 грн з яких ПДВ 20 679, 20 грн.
2.6. Позивач склав страховий акт від 06.12.2024 №ДККА-87645, згідно з яким пошкодження транспортного засобу «Toyota RAV-4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 124 075, 22 грн.
2.7. На підставі складеного страхового акту від 06.12.2024 №ДККА-87645 позивач сплатив суму страхового відшкодування в загальному розмірі 124 075, 22 грн на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції №86893 від 06.12.2024.
2.8. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно з полісом серії №218576270, ліміт за шкоду майну 160 000,00 грн, франшиза 0,00 грн.
2.9. Позивач звернувся до відповідача із заявою про стягнення заборгованості від 09.12.2024 №52859 в якій просив відшкодувати в порядку суброгації 124 075, 22 грн (список згрупованих поштових відправлень №4807 від 10.12.2024 та фіскальний чек №4000770578 від 10.12.2024). Заява отримана відповідачем 16.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303800031241).
2.10. Відповідач кошти в сумі 124 075, 22 грн не сплатив, що стало причиною виникнення даного спору.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 124 075, 22 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, статті 9, 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", стаття 2, 108 Закону України "Про страхування".
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання покладеного на нього обов'язку щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП майну третьої особи.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечив проти позову та вказав на наявність обставин для застосування коефіцієнту фізичного зносу, відсутність підстав для відшкодування виплати з урахуванням сум ПДВ, також вказав що відповідачем не було забезпечено можливості позивача бути присутнім при огляді пошкодженого транспортного засобу, про огляд відповідач повідомлений не був.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи набув позивач прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ НАБУТТЯ ПОЗИВАЧЕМ ПРАВ КРЕДИТОРА ТА РОЗМІР СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.
7.1. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
7.2. За змістом статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
7.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.4. Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов'язання не припиняються, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.
7.5. Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією (аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17).
7.6. Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (Постанова КГС ВС від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23).
7.7. Судом встановлено, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв'язку зі страховою подією та у повній відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного з ОСОБА_1 .
7.8. Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
7.9. Враховуючи вищевикладене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.
7.10. Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
7.11. Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
7.12. Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.
7.13. Відповідно до пункту 193.1. статті 193 Податкового кодексу України ставка податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.
7.14. В силу приписів частини другої 14 ЦК України (особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї) страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.
7.15. Отже, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин фактично проведеного ремонту та чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
7.16. З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Саміт Моторз Україна» зареєстроване як платник ПДВ з 11.12.2008, індивідуальний податковий номер 362592826555.
7.17. Виходячи з положень зазначеної норми пункту 36.2 статті 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок відповідача відшкодувати різницю на суму ПДВ виникає у разі надання доказів фактично проведеного ремонту.
7.18. У матеріалах справи наявний рахунок від 06.12.2024, виставлений ТОВ «Саміт Моторз Україна» за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, на суму 124 075, 22 грн з яких сума ПДВ 20% складає 20 679, 20 грн, а сума ремонту 103 396, 02 грн.
7.19. Натомість з платіжної інструкції №86893 від 06.12.2024 вбачається сплата позивачем на рахунок станції технічного обслуговування 124 075, 22 грн з призначенням платежу - Без ПДВ.
7.20. Відповідно до п. 41 розділу II постанови правління НБУ №163 від 29.07.2022 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
7.21. Таким чином слід дійти висновку що сплата позивачем страхового відшкодування була здійснена без урахування сум ПДВ, а тому належною до стягнення буде сума страхового відшкодування у розмірі здійсненого ремонту 103 396, 02 грн.
7.22. Цільове використання (перерахування) грошових коштів 20 679, 20 грн встановити не вбачається за можливе. Відомостей про перерахування вказаних сум в якості сум ПДВ матеріали справи не містять.
7.23. За наведених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
7.24. Заперечення відповідача щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу судом відхиляються, оскільки відповідач не довів наявність обставин, з якими закон пов'язує обов'язок застосовувати коефіцієнт фізичного зносу (перевищення строку експлуатації транспортного засобу, а також наявність винятків, встановлених п. 7.38. та 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену наказом МЮУ та Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092).
7.25. У даному випадку значення коефіцієнту фізичного зносу застрахованого позивачем автомобіля приймається таким, що дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищував визначених у пункті 7.38 Методики строків.
7.26. У свою чергу, відповідачем до матеріалів справи не було надано будь-яких доказів того, що складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ, зокрема, переднього бампера (зазначено в акті огляду ТЗ після настання ДТП) мали станом на дату ДТП пошкодження у вигляді деформації, що не підпадали під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики, а призвели до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ. Доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до пункту 7.39 Методики стосовно застрахованого позивачем автомобіля, матеріали справи також не містять.
7.27. При цьому, ремонтні роботи, зазначені в рахунку складеному за результатами відновлювального ремонту транспортного засобу, узгоджуються з пошкодженнями, зазначеними в акті огляду транспортного засобу та інформацією про пошкодження, зазначеною в схемі місця ДТП.
7.28. Твердження відповідача про незастосування сум ПДВ суд також відхиляє, оскільки зі змісту відзиву не вбачається за можливе встановити на якій підставі не слід застосовувати ПДВ. Відзив не містить жодних обґрунтувань (окрім посилання на судову практику та законодавство) чому суми ПДВ не мають бути включені до страхового відшкодування. Крім того, цитована відповідачем судова практика взагалі не стосується застосування статті пункту 36.2. статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - в частині відшкодування сум ПДВ.
7.29. При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на норми статті 34 Закону, оскільки останні не передбачають обов'язку страховика потерпілої особи повідомляти страховика винної в ДТП особи про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.
7.30. Відповідно до п. п. 34.1 та 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
7.31. Тобто, саме на відповідача, як страховика винної в ДТП особи, після отримання заяви на регламенту виплату покладається обов'язок здійснити передбачені ст. 34 зазначеного закону дії. При цьому, відповідач не звертався до позивача з запитами на отримання додаткових документів, фото тощо для з'ясування даних, необхідних для оцінки розміру завданої шкоди. Доказів зворотного матеріали справи не містять (Постанова ПАГС від 21.11.2024 у справі №910/4851/24).
7.32. Також відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу внаслідок його пошкодження в ДТП. Відповідач не спростував й розраховану позивачем суму страхового відшкодування.
7.33. Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.
8. СУДОВІ ВИТРАТИ.
8.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 2 018, 67 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в решті (403,73 грн) залишаються за позивачем.
8.2. Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.
8.3. Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
8.4. Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
8.5. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
8.6. Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
8.7. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
8.8. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
8.9. Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
8.10. Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2024 між позивачем та адвокатським бюро "Гедз" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 20-12/24-ЮП, за умовами якого останнє зобов'язалося надавати позивачу (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним правочином.
8.11. Відповідно до пункту 5.1 вказаного правочину за надання правової (правничої) допомоги адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає позивачем, та в яких ціна позову перевищує 50 000,00 грн, остання перераховує на рахунок адвокатського бюро гонорар у розмірі 7 000,00 грн не пізніше 5-ти робочих днів після надання адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього.
8.12. Перелік справ, прийнятих від Компанії адвокатським бюро "Гедз" з метою надання передбачених цим договором юридичних послуг, визначено сторонами цього правочину в акті виконаних робіт від 17.03.2025. У цьому акті також зазначено перелік наданих послуг (виконаних робіт), а також зазначено страхову справу, номер договору КАСКО, прізвище винуватця ДТП, сторін справи та найменування сторін даної справи.
8.13. Відповідно до вказаного акту виконаних робіт гонорар, передбачений умовами договору, за ведення даної справи в суді становить 7 000,00 грн. Загальна сума виконаних робіт за вказаним актом становить 19 000,00 грн.
8.14. Зазначений розмір витрат на правничу допомогу адвоката був сплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №6158 від 17.03.2025 на загальну суму 19 000,00 грн, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.
8.15. На підтвердження того, що Гедз Ю.В. є адвокатом, позивачем до його позовної заяви було долучено копії: відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 20.12.2021 серії КС № 10423/10, а також довіреності від 02.01.2024 № 0125-5, що підтверджують повноваження вказаного адвоката на представництво інтересів позивача в суді.
8.16. Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
8.17. За приписами частин 5 та 6 статті 126 ГПК України в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
8.18. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на їх завищений розмір, та з огляду на те, що представник позивача представляє інтереси виключно позивача в інших справах за якими адвокат подає позови про відшкодування шкоди, зокрема № 910/2582/23, 910/3477/23, 910/16775/23, 910/18402/23, 910/118/24 внаслідок чого, на думку представника відповідача, правова позиція щодо даного ДТП вже давно сформована представником позивача та отже додаткового часу не потребували та додаткових пояснень щодо формування позиції позивача, а виключно лише витрачено час на підготовку позову з додатками.
8.19. У п. 6.42 постанови ОП КГС ВС від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 суд вказав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
8.20. За висновками суду, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу за договором про надання правової допомоги не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.
8.21. При цьому, судом враховано, що дана справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження (без проведення судових засідань). У свою чергу, підготовка вказаної позовної заяви не потребувала здійснення складних арифметичних розрахунків чи збирання значного обсягу документів, на обґрунтування заявлених позовних вимог.
8.22. З урахуванням встановлених обставин та складності справи, часу розгляду справи, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
8.23. Враховуючи, що позов задоволено судом частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4 166, 67 грн витрат на правничу допомогу, розрахованих від суми 5 000, 00 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69, код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А, код ЄДРПОУ 30859524) 103 396, 02 грн страхового відшкодування, 2 018, 67 грн судового збору та 4 166, 67 грн витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.04.2025.
Суддя Ігор Курдельчук