ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічного позову
м. Київ
21.04.2025Справа № 910/4492/22
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є, розглянувши матеріали
зустрічного позову Акціонерного товариства "Київгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна"
про стягнення 1 951 613,53 грн.
у справі №910/4492/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна"
до Акціонерного товариства "Київгаз"
про визнання неправомірним та скасування рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" (далі - ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - АТ "Київгаз") про визнання неправомірним та скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" про задоволення акта про порушення від 02.11.2021 № 822 в повному обсязі та донарахування позивачу необлікованих об'ємів природного газу на загальну суму 1 951 613,53 грн, що оформлено рішенням від 09.12.2021 № 1/9-12/822 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" та актом-розрахунком № 1/9-12/822 б/д необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості з 29.10.2021 07:00 по 16:00 01.12.2021 на загальну суму 1 951 613,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає складений відповідачем акт про порушення від 02.11.2021 № 822 неправомірним, оскільки його складено за відсутності уповноваженого представника позивача, а рішення про задоволення зазначеного акта прийнято неповноважним складом комісії відповідача. Позивач зазначає, що не був обізнаний про місце, дату та орієнтовний час засідання комісії з розгляду актів про порушення, на якому мав розглядатися акт про порушення від 02.11.2021 № 822, внаслідок чого він не був присутнім при розгляді питання, що стосується його прав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 позов задоволено, а додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 стягнуто з АТ "Київгаз" на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу АТ "Київгаз" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 залишені без змін.
Судові рішення попередніх інстанцій базуються на тому, що у матеріалах справи відсутні належні докази щодо вручення позивачу акта про порушення від 02.11.2021 № 822, який має містити відомості про місце, дату та орієнтовний час засідання комісії з розгляду актів про порушення, а тому суди виснували про те, що відповідач не виконав свого обов'язку зі встановлення особи, яка забезпечила представникам відповідача доступ до вузла обліку природного газу (ВОГ) на об'єкті позивача, де розташований лічильник газу (ЗВТ), та підписала від імені позивача документи, складені під час та за результатами перевірки. Як наслідок, суди вважали, що відповідач позбавив позивача права бути повідомленим про розгляд акта про порушення комісією і таке неповідомлення не може вважатися формальним порушенням.
Постановою Верховного Суду від 12.02.2025 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/4492/22, та передано справу №910/4492/22 до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 вказав, наступне:
- суди попередніх інстанцій не врахували та не здійснили належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів, визначених ГПК України.
- для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв'язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.
- колегія суддів також звертає увагу на те, що підстави позову та правова позиція позивача у справі, вказують на те, що останній не оспорює самого факту вчиненого порушення та не висловлює заперечень стосовно об'єму та/або вартості необлікованого (донарахованого) природного газу. За таких обставин Верховний Суд не може погодитись із тим, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що неповідомлення споживача про розгляд комісією Оператора ГРМ акта про порушення (у разі його встановлення) не має вважатися формальним порушенням, є достатньою мірою обґрунтованим.
- відповідно до висновку Верховного Суду, який було викладено у постанові від 20.12.2022 у справі № 914/3145/21 (пункт 7.54) недотримання Оператором ГРМ процедури вчинення окремих дій (зокрема в частині надсилання споживачу повідомлення про час, дату та місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення), яка має суто формальний характер та, у разі підтвердження обставин, зазначених у акті про порушення, саме по собі не може вплинути на його дійсність чи призвести до неправомірності прийнятого на його підставі рішення комісії.
- при новому розгляді справи судам необхідно встановити чи могла участь позивача у засіданні постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" вплинути на прийняття відповідачем оспорюваного рішення з огляду відсутність заперечень по суті порушення.
- Верховний Суд направляє дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, на даний час немає підстав для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених скаржником в касаційній скарзі.
- під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/4492/22 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 прийнято справу №910/4492/22 до свого провадження, запропоновано учасникам справи до 10.04.2025 надати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025, призначено підготовче засідання у справі №910/4492/22 призначено на 14.04.2025.
11.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла зустрічний позов Акціонерного товариства «Київгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» про стягнення 1 951 613,53 грн.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача про повернення зустрічної позовної заяви.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42).
У відповідності до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
У відповідності до ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (частина 8 статті 165 ГПК України).
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд відзначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 запропоновано учасникам справи до 10.04.2025 надати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025, у зв'язку із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Разом з тим, 14.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла зустрічний позов Акціонерного товариства «Київгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» про стягнення 1 951 613,53 грн.
Також, суд акцентує увагу заявника на тому, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Суд зауважує, що повноваження вищих судових органів (Верховний Суд) стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Цінність res judicata і спрямування справ на новий розгляд Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, в тому числі у справах за заявами проти України, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Він виснував про це як в контексті допустимості ординарного, зокрема апеляційного, перегляду (§ 41 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03 [38]), так і стосовно екстраординарного перегляду (§ 35 рішення у справі "Трегубенко проти України", заява № 61333/00 [39]). Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (§ 40 рішення у справі "Пономарьов проти України").
Велика Палата саме в контексті обмеженої ролі касації з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" відзначала, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду п.130 постанови від 18.01.2022, справа № 910/17048/17, п. 5.9 постанови від 18.05.2021, справа № 914/1570/20, п. 116 постанови від 08.06.2021, справа № 487/8206/18 ).
Також ЄСПЛ звертає увагу на те, що § 1 статті 6 Конвенції гарантує "процесуальну" справедливість, яка втілюється на практиці у змагальності процедури, за якої заяви сторін мають бути почуті, а сторони мають бути в однакових умовах (англ. equal footing) перед судом (справа "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece, 2010) [13, с. 83].
Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 вказав, що під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
Таким чином, під час розгляду суд першої інстанції, враховуючи висновки Верховного Суду, повно та всебічно зобов'язаний перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, на даний час немає підстав для формування висновку Верховного Суду.
Разом з тим, Акціонерним товариством "Київгаз" реалізовано право на подання відзиву на позов, що підтверджується матеріалами справи №910/4492/22.
З огляду вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, під час нового розгляду справи відповідач позбавлений права на пред'явити зустрічний позов.
Отже, відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строків встановлених ч. 1 ст. 180 ГПК України, у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви спільно з первісним позовом у справі № 910/4492/22, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.
При цьому суд роз'яснює Акціонерному товариству "Київгаз", що він не позбавлений права звернутись до суду за захистом свого права шляхом подання позовної заяви у окремому позовному провадженні на загальних підставах.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 118, 180, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Київгаз" та додані до неї документи повернути заявнику.
2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.Є.Літвінова