вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.04.2025м. ДніпроСправа № 904/533/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері", м. Київ
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в суммі 61 413,08 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 34 587,00 грн., що складають суму пені за порушення строків розрахунків поставленого товару за договором поставки № 37 від 10.01.2024; 3 951,29 грн. - річних; 22 874,79 грн. - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 37 від 10.01.2024 в частині строків здійснення оплати поставленого товару.
У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/533/25, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.02.2025) до електронного кабінету АТ "Криворізький залізорудний комбінат" 21.02.2025 19:00.
Ухвалою від 17.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
18.02.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/533/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 21.02.2025.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині строків здійснення оплати за поставлений товар за договором поставки № 37 від 10.01.2024.
16.01.2025 Господарським судом розглянуто спір за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки № 37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн. та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн.
За результатами розгляду зазначеного вище спору господарським судом ухвалено рішення у справі № 904/4304/24, яким первісний позов задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" основний борг у розмірі 441 046,50 грн., пеню в розмірі 44 097,00 грн., 3% річних у розмірі 6 227,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 187,48 грн.; зустрічний позов задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" на користь Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" штраф у розмірі 105 418,60 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" 410 204,71 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 765,08 грн.
Так, вказаним вище рішенням, яке набрало законної сили 18.02.2025, встановлено наступні обставини.
10.01.2024 Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - покупець, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" (далі - постачальник, позивач у даній справі) укладено договір № 37 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.
Найменування, кількість, комплектність товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктом 1.3. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття товару за кількістю та якістю, й підтверджується актом приймання товару, який складається покупцем в односторонньому порядку, якщо відсутні зауваження до якості товару, або в двосторонньому порядку, після усунення виявлених зауважень до кількості та якості товару.
У разі поставки товару на умовах ЕХW з оплатою у формі передплати, оплати по факту завантаження або акредитиву, товар попередньо приймається покупцем по кількості на складі постачальника із перевіркою відповідності фактичної кількості товару даним видаткової накладної постачальника. Остаточне приймання за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця. Після приймання товару за кількістю та якістю на складі покупця, складається акт приймання товару, в порядку, передбаченому в п.1.3., який є підтвердженням переходу права власності на товар (пункт 1.4. договору).
Зобов'язання постачальника із поставки вважаються виконаними після переходу права власності на товар в порядку, передбаченому п.п. 1.3. та 1.4. договору (пункт 1.5. договору).
У пункті 3.1. договору сторонами встановлено, що базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.
Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до даного договору (пункт 3.2. договору).
Відповідно до пункту 3.3. договору поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою покупця (надалі - заявка).
Ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у специфікаціях (пункт 4.1. договору).
Розрахунки за поставку товару здійснюються в національній валюті України (пункт 4.3. договору).
Пунктом 4.4. встановлено, що оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікаціями до даного договору.
Якщо згідно умов угоди товар оплачується на умовах відстрочки платежу, то строк оплати товару відраховуються з дати приймання товару за кількістю та якістю згідно підписаного покупцем акту прийняття. При встановленні під час приймання недоліків товару, перебіг строку оплати товару зупиняється на період заміни, допоставки доукомплектування або усунення виявлених у ньому недоліків постачальником на підставі виклику для участі у двосторонньому прийнятті товару, що направляється покупцем. При цьому сторони погодили, що у такому випадку затримка оплати не є порушенням покупцем своїх зобов'язань за даним договором (пункт 4.5.).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2024 (пункт 10.1.).
Зміни та доповнення в даний договір можуть бути внесені тільки за згодою сторін та оформляються додатковою угодою (пункт 11.1.).
Відповідно до підписаної специфікації № 1, яка є додатком № 1 до договору, сторони погодили, що:
1. Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити:
- Лісоматеріали круглі сосна (pins) клас C D1a (10-14) L2 (4м), код покупця: 25 1 1; вимоги до товару - [ДСТУ EN 1315-2-2001, ТУ У 16.1-00994207-003:2018, ТУ У 16.1-00994207-001:2018. Не дозволяється тріщини, гниль деревини], у кількості 243,4 м3, за ціною з ПДВ - 1 044 186,00 грн, ціна за 1 м3 (без ПДВ) - 3 575,00 грн.
2. Товар поставляється на умовах: DDP - склад покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс -2010) (поставка залізничними або авто нормами).
3. Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком".
4. Строк поставки товару: протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки покупцем.
5. Порядок оплати товару: протягом 60 календарних днів з моменту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних.
6. Товар поставлений згідно специфікації має бути новим, не раніше 2023 року виготовлення.
7. Загальна сума договору № 37 від 10.01.2024 з урахуванням даної специфікації становить 1 044 186,00 грн., у тому числі ПДВ 174 031,00 грн.
8. Особливі умови: Толеранс +/-10%. Товар не прийнятий по якості згідно з п. 5.1 договору поставки № 37 від 10.01.2024 приймається та оплачується по ціні 500,00 грн. з ПДВ за 1 м3 товару або повертається на умовах вивозу транспортом постачальника зі складу покупця для заміни товару. Ціна фіксована та незмінна.
9. Невід'ємною частиною даної специфікації є ТУ У 16.1-00994207-003:2018, ТУ У 16.1-00994207-001:2018.
20.03.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного договору, якою останні вирішили внесли зміни до пункту 8 специфікації № 1 від 10.01.2024 та виклали його в наступній редакції: "Особливі умови: Толеранс +/-10%. Товар не прийнятий по якості згідно з п. 5.1 договору поставки № 37 від 10.01.2024 в кількості 16,44 м3 приймається та оплачується по ціні 250,00 грн. з ПДВ за 1 м3. Надалі товар не прийнятий по якості приймається по ціні 1 грн. з ПДВ за 1 м3 або повертається на умовах вивозу транспортом постачальника зі складу покупця для заміни товару. Ціна фіксована та незмінна".
Виконуючи умови спірного договору, позивач у період з лютого по квітень 2024 поставив відповідачеві товар на загальну суму 927 927, 20 грн., що підтверджується видатковими накладними № 19 від 29.02.2024 на суму 183 783,78 грн. (з урахуванням коригуючої накладної № 19/1 від 31.03.2024, відповідно до якої суму накладної накладною № 19 від 29.02.2024 було зменшено на 4 110,00 грн.), № 47 від 27.04.2024 на суму 229 605,10 грн., № 49 від 10.04.2024 на суму 257 275,60 грн., № 50 від 10.04.2024 на суму 257 262,72 грн.
Відповідачем, в свою чергу, було сплачено: 08.07.2024 - 229 605,10 грн. відповідно до повідомлення про зарахування коштів № 18535, згідно з призначенням платежу за поставку від 27.03.24; 15.07.2024 - 257 275,60 грн. відповідно до повідомлення про зарахування коштів № 18749, згідно з призначенням платежу за поставку від 10.04.24. Всього - 486 880, 70 грн.
Враховуючи умови договору (Специфікації), судом також встановлено, що строк оплати поставленого товару є таким, що настав:
1. За накладною № 19 на суму 183 783,78 грн. - до 29.04.2024;
2. За накладною № 47 на суму 229 605,10 грн. - до 27.05.2024;
3. За накладною № 49 на суму 257 275,60 грн. - до 10.06.2024;
4. За накладною № 50 на суму 257 262,72 грн. - до 10.06.2024.
Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару на суму 441 046,50 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Вказані обставини стали підставою для стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" 441 046,50 грн. - основного боргу, 44 097,00 грн. - пені (за період прострочення з 15.05.2024 по 20.09.2024), 24 252,61 грн. - інфляції грошових коштів (за період з травня по серпень 2024) та 6 227,20 грн. - річних (за період з 30.04.2024 по 30.09.2024).
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що його підприємство має право на стягнення штрафних санкцій за весь час прострочення, включно з періодом судового розгляду, у зв'язку з чим ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" донараховано та пред'явлено до стягнення з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" пеню за загальний період прострочення з 20.09.2024 по 16.01.2025 в сумі 34 587,00 грн., річні за загальний період прострочення з 30.09.2024 по 16.01.2025 в сумі 3 951,29 грн. та інфляцію грошових коштів за загальний період прострочення з жовтня по грудень 2024 в сумі 22 874,79 грн.
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вже було зазначено вище та встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 у справі № 904/4304/24, у порушення умов договору поставки № 37 від 10.01.2024 за поставлений позивачем у період з лютого по квітень 2024 товар, загальна вартість якого склала 927 927,20 грн., відповідач розрахувався лише частково - на суму 486 880,70 грн., що стало підставою для стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" 441 046,50 грн. - основного боргу, 44 097,00 грн. - пені (за період прострочення з 15.05.2024 по 20.09.2024), 24 252,61 грн. - інфляції грошових коштів (за період з травня по серпень 2024) та 6 227,20 грн. - річних (за період з 30.04.2024 по 30.09.2024).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім за порушення строків оплати поставленого товару за спірним договором до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 30.09.2024 по 16.01.2025 в сумі 3 951,29 грн. та інфляцію грошових коштів за загальний період прострочення з жовтня по грудень 2024 в сумі 22 874,79 грн.
Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Розрахунок річних позивачем завищено у зв'язку із тим, що останнім у період нарахування включено день (30.09.2024), за яким відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 у справі № 904/4304/24 вже відбулося стягнення.
Крім того, позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що станом на 16.01.2025 (день ухвалення рішення у справі № 904/4304/24) заборгованість відповідача перед його підприємством з урахуваннм проведеного судом зустрічного зарахування складала суму 410 204,71 грн.
Після здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягають річні за загальний період прострочення з 01.10.2024 по 16.01.2025 в сумі 3 903,40 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.
За порушення строків розрахунків сторонами в пункті 7.6. спірного договору встановлено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10 банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 20.09.2024 по 16.01.2025 в сумі 34 587,00 грн.
Розрахунок пені позивачем завищено у зв'язку із тим, що останнім у період нарахування включено день (20.09.2024), за яким відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 у справі № 904/4304/24 вже відбулося стягнення.
Крім того, при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 7.6. спірного договору не визначений інший строк нарахування пені, ніж передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Так, за видатковою накладною № 19 від 29.02.2024 прострочення в оплаті мало місце з 30.04.2024, за видатковою накладною № 50 від 10.04.2024 - з 11.06.2024, у зв'язку з чим правомірним є нарахування штрафних санкцій до 30.10.2024 та 11.12.2024 відповідно.
Після здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за загальний період прострочення з 21.09.2024 по 11.12.2024 в сумі 20 208,17 грн.
Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем заявлено витрати на правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 07.01.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1350724 від 07.02.2025, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 01/25 від 07.01.2025.
07.01.2025 ФОП Пришедько Артемом Леонідовичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3625, яке видано Радою адвокатів Дніпропетровської області 09.02.2018, зареєстрований як фізична особа-підприємець реєстраційний номер: 2010350000000279217, зареєстрований 22.03.2023, РНОКПП - НОМЕР_1 , (далі - виконавець) та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" (далі - клієнт, позивач у даній справі) укладено договір № 01/25 про надання правової допомоги (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується за плату надавати Клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги, зокрема, але не виключно:
- надання письмових та усних консультацій (у тому числі за телефоном), підготовка роз?яснень, висновків з правових питань;
- складання листів, запитів, претензій, скарг, відповідей на запити, інформаційних листів, заяв про вчинення злочинів в тому числі до органів державної влади та місцевого самоврядування, представництво Клієнта в усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, органах державної влади та управління, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування;
- складання перевірка та правовий аналіз договорів, установчих документів, внутрішньої документації;
- представництво і захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, Державній податковій службі України, у правоохоронних органах, поліції, прокуратурі з усіма правами, наданими чинним законодавством України захиснику, підозрюваному, обвинуваченому, виправданому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам, представнику юридичної особи, заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, скаржнику; підготовка процесуальних документів;
- представництво Клієнта при проведенні перевірок контролюючими органами та правоохоронними органами;
- представництво Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування.
Перелік послуг та їх найменування може бути доповнено чи змінено у додатках до цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору виконання послуг засвідчується двосторонніми актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються за результатами наданих послуг.
Вартість наданих послуг Виконавця, за період дії Договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 4 000,00 грн. за 1 годину правової роботи. При цьому Сторони домовились, що вартість участі у судовому засіданні становить 4 000,00 грн., без врахування тривалості такого засідання (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктом 3.2. договору Клієнт сплачує грошові кошти Виконавцю за надані Послуги у безготівковій або іншій формі, яка не заборонена законом, протягом 10 календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.3. договору Акт приймання-передачі наданих послуг готується Виконавцем у будь-який час (після надання послуг або до такого надання як попередня оплата). Час складання відповідного акту визначається Виконавцем самостійно.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 (пункт 5.1.).
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2025 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 01/25 від 07.01.2025.
Відповідно до пункту 1 зазначеного вище акта виконавець за період з 07.01.2025 по 07.02.2025 надав правові послуги та витратив таку кількість годин, а клієнт прийняв їх у повному обсязі:
- надання усної консультації керівнику ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" з приводу можливості здійснення стягнення штрафних санкцій за час розгляду справи у суді - 1 год.;
- здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені за договором № 37 від 10.01.2024 - 2 год.;
- підготовка та подання позовної заяви про стягнення коштів за договором № 37 від 10.01.2024 - 3 год.
Вартість наданих послуг виконавця, за період з 07.01.2025 по 07.02.2025 визначається шляхом множення суми затраченого часу в цей період на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 4 000,00 грн. за одну годину (пункт 2 акта).
Згідно з пунктами 3, 4 акта вартість наданих послуг виконавця та загальна сума до сплати складає 24 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору про надання правової допомоги № 01/25 від 07.01.2025 сплата вартості наданих послуг виконавця клієнтом здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами цього акта приймання-передачі (пункт 6).
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.
Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. є необґрунтованою та завищеною, на підставі наступного.
Як вже було зазначено вище та вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг від 07.02.2025, до складу витрат на правничу допомогу позивачем включено, зокрема:
- надання усної консультації керівнику ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" з приводу можливості здійснення стягнення штрафних санкцій за час розгляду справи у суді - 1 год.;
- здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені за договором № 37 від 10.01.2024 - 2 год.;
- підготовка та подання позовної заяви про стягнення коштів за договором № 37 від 10.01.2024 - 3 год.
Проаналізувавши зазначений вище акт, а також документи, що містяться матеріалах справи, господарський суд вважає, що відображена в ньому інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, цей спір відноситься до категорії справ незначної складності.
Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося, доказів на підтвердження ступеня складності справи, вирішення нових правових питань суду не надано.
Здійснення арифметичних розрахунків пред'явлених до стягнення сум за двома видатковими накладними не є складним.
Витрати, зазначені в акті на здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені за договором № 37 від 10.01.2024 (із зазначенням витраченого адвокатом часу - 2 год.) не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки позовної заяви про стягнення коштів за договором № 37 від 10.01.2024.
Крім того, слід зазначити про те, що такий вид послуг як подання позовної заяви не потребує спеціальних знань у галузі права та не може бути віднесенно до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаної роботи не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.
Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.
При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача, складає 5 000,00 грн.
Проте, з урахуванням пропорційності розміру задоволених вимог до стягнення з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 3 825,44 грн.
Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.
До того ж, слід зазначити про те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).
Ціна позову у даній справі становить 61 413,08 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 123 від 07.02.2025.
У статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (частина 1 зазначеної вище статті).
Таким чином, позивачу із Державного бюджету України підлягає поверненню судовий збір в сумі 605,60 грн. (3 028,00 грн. - 2 422,40 грн.), який надмірно сплачено при зверненні з позовом до суду, в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", за відповідною заявою (відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зі змінами).
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄДРПОУ 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енд Делівері" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 23А, офіс 20, код ЄДРПОУ 42940293) 20 208,17 грн. - пені, 22 874,79 грн. - інфляції грошових коштів, 3 903,40 грн. - річних, 3 825,44 грн. - витрат на правничу допомогу та 1 853,35 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 52 665,15 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 22.04.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко