вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.04.2025м. ДніпроСправа № 904/372/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Будархітектура", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 714 292,77 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 709 375,94 грн., що складають суму заборгованості за договором про надання послуг техніки № 1006-24 від 10.06.2024; 2 102,83 грн. - річних та 2 814,00 грн. - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг техніки № 1006-24 від 10.06.2024 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ним було сплачено грошові кошти за виконані роботи (надані послуги) на підставі виставлених рахунків-фактур від 18.11.2024 № SS-1118/01, № SS-1118/02 та від 19.11.2024 № SS-1119/01 відповідно до платіжних інструкцій від 31.01.2025 № 1205 на суму 114 100,00 грн., № 1206 на суму 86 900,00 грн., № 1207 на суму 82 975,94 грн. Таким чином, за твердженням ТОВ "Сучасна Будархітектура", основна заборгованість в сумі 709 375,94 грн. відсутня, а позовні вимоги в цій частині та відповідно в частині стягнення річних та інфляції грошових коштів є безпідставними.
03.03.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує про те, що відповідачем було оплачено рахунки-фактури № SS-1118/01 від 18.12.2024, № SS -1119/01 від 19.11.2024 та залишок по рахунку-фактурі № SS-1118/02 від 18.11.2024 вже після подання даної позовної заяви до суду, а саме 31.01.2025.
Таким чином, ТОВ "Сервіс Спецтех" вказує про те, що станом на дату подання даної відповіді на відзив сума основного боргу відповідача за спірним договором складає 425 400,00 грн., оскільки рахунки-фактури № SS-1210/01 від 10.12.2024 року на суму 242 250,00 грн. та № SS-1226/01 від 26.12.2024 на суму 183 150,00 грн. останнім не оплачені.
Ухвалою від 03.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/372/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 17.02.2025.
21.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Будархітектура" через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи № 904/372/25 за правилами загального позовного провадження. Аналогічне клопотання надійшло до суду від відповідача 26.02.2025 засобами поштового зв'язку.
Ухвалою від 03.03.2025 господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Будархітектура" про перехід до розгляду справи № 904/372/25 за правилами загального позовного провадження.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги за договором про надання послуг техніки № 1006-24 від 10.06.2024.
10.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Будархітектура" (далі - замовник, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" (далі - виконавець, позивач у даній справі) укладено договір про надання послуг техніки № 1006-24 (далі - договір).
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору виконавець приймає на себе обов'язки з надання послуг технікою (надалі - техніка), для виконання робіт замовника, а замовник замовляє та оплачує надані виконавцем послуги на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 2.1. за домовленістю сторін на виконання умов цього договору техніка надається з екіпажем виконавця, а саме:
- Автокран Краз 65101;
- Екскаватор колісний DOOSAN S 240W-V;
- Екскаватор гусеничний DOOSAN SOLAR340 LC-V;
- Екскаватор DOOSAN SOLAR340 LC-V;
- Каток дорожній BOMAG BW 216 D3;
- Самоскид Краз 65055;
- Самоскид SKANIA R500;
- Самоскид SHAANXI SX 3315D;
- Самоскид SHAANXI SX 3315D.
За результатами наданих послуг виконавець складає відповідний акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (пункт 2.2. договору).
У пункті 2.3. договору сторонами узгоджено, що фактичний об'єм та загальна вартість наданих послуг визначаються на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та/або специфікації.
Зобов'язання по складанню усіх необхідних актів покладається на виконавця (пункт 2.4. договору).
Відповідно до пунктів 2.5., 2.6. договору послуги вважаються наданими виконавцем з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Після надання послуг виконавець зобов'язується скласти та надати замовнику для підписання акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Акт надсилається на поштову адресу замовника протягом 5 робочих днів після завершення надання послуг у двох примірниках. Замовник у разі відсутності заперечень до акту протягом 5 робочих днів підписує відповідний акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) у двох примірниках, один з яких повертає виконавцю.
Згідно з пунктом 3.6. договору замовник зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату послуг в обсязі вартості фактично наданих виконавцем послуг за передбачуваний термін користування ними.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що вартість послуг визначається за домовленістю сторін вираховується в змінах та відображається в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та орієнтовно, складає 5 000 000,00 грн. з ПДВ.
Підставою для оплати наданих послуг є підписаний обома сторонами відповідний акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) або акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами.
У пункті 4.3. договору сторонами узгоджено, що замовник зобов'язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у розділі 10 договору, протягом 10 робочих днів з дня підписання обома сторонами відповідного акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Днем оплати є дата списання коштів з відповідних рахунків замовника (пункт 4.8. договору).
Відповідно до пункту 7.1. договору останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024. Якщо сторони за один календарний місяць до закінчення дії цього договору не виявили намірів (у вигляді письмового звернення до протилежної сторони) про припинення дії договору, він вважається автоматично пролонгованим на наступний рік (пункт 7.1.).
У матеріалах справи містяться укладені сторонами специфікації № 1 від 10.06.2024, № 2 від 01.08.2024, № 3 від 09.08.2024, № 4 від 09.08.2024, № 5 від 02.08.2024, № 6 від 02.08.2024 та № 7 від 02.09.2024, в яких останні погодили найменування та вартість послуг за спірним договором.
Виконуючи умови спірного договору, позивач у період з листопада по грудень 2024 надав відповідачеві послуги технікою на загальну суму 913 150,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SS-1118/01 від 18.11.2024 на суму 114 100,00 грн., № SS-1119/01 від 19.11.2024 на суму 86 900,00 грн., № SS-1209/01 від 09.12.2024 на суму 286 750,00 грн., № SS-1210/01 від 10.12.2024 на суму 242 250,00 грн., № SS-1226/01 від 26.12.2024 на суму 183 150,00 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками останніх без зауважень та заперечень.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що ним було виставлено відповідачеві відповідні рахунки на оплату проведених робіт (наданих послуг) № SS-1118/01, № SS-1118/02, № SS-1119/01, № SS-1210/01, № SS-1226/01, проте, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги технікою, здійснивши розрахунки частково в сумі 203 774,06 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи банківською випискою за період з 01.01.2024 по 27.12.2024 та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з січня по грудень 2024, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Сучасна Будархітектура" складає 709 375,94 грн.
До того ж, позивачем зазначено про те, що відповідачем за рахунком-фактурою № SS-1111/01 від 11.11.2024 було переплачено 203 774,06 грн., вказана сума зарахована в якості оплати рахунку-фактури № SS-1118/02 від 18.11.2024.
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, у пункті 4.3. спірного договору сторони узгодили, що замовник зобов'язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у розділі 10 договору, протягом 10 робочих днів з дня підписання обома сторонами відповідного акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Так, відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги технікою за спірним договором, здійснивши розрахунки частково в сумі 487 750,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи банківською випискою за період з 01.01.2024 по 27.12.2024, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з січня по грудень 2024 та платіжними інструкціями від 31.01.2025 № 1205 на суму 114 100,00 грн., № 1206 на суму 86 900,00 грн., № 1207 на суму 82 975,94 грн.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги за спірним договором на суму 425 400,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
До того ж, слід зазначити про те, що як вбачається із матеріалів справи, після звернення позивача з позовом до суду, а саме, 31.01.2025, відповідачем погашено заборгованість в сумі 283 975,94 грн., що підтверджується залученими відповідачем до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій № 1205 на суму 114 100,00 грн., № 1206 на суму 86 900,00 грн., № 1207 на суму 82 975,94 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
При викладених обставинах провадження у справі щодо стягнення основного боргу на зазначену вище суму підлягає закриттю.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 03.12.2024 по 27.01.2025 в сумі 2 102,83 грн. та інфляція грошових коштів за грудень 2024 в сумі 2 814,00 грн.
Розрахунки річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, у зв'язку з чим зазначені у розрахунку суми підлягають до примусового стягнення з відповідача.
Посилання відповідача, у відзиві на позов, про погашення заборгованості у повному обсязі не заслуговують на увагу з огляду на те, що залучені останнім до матеріалів справи докази свідчать про часткове погашення існуючої заборгованості в сумі 283 975,94 грн. Доказів же сплати вартості послуг в сумі 425 400,00 грн. до матеріалів справи залучено не було, що і стало підставою для їх примусового стягнення.
Крім того, слід зазначити про те, що, як свідчать матеріали справи, навіть часткові розрахунки відповідача здійснено з порушенням строків, встановлених умовами договору, що, в свою чергу, спростовує посилання останнього відносно безпідставності нарахування на суму заборгованості інфляції та річних, які передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає про таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
У статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини 1 зазначеної вище статті).
Таким чином, позивачу із Державного бюджету України підлягає поверненню судовий збір в сумі 4 259,64 грн. у зв'язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу на загальну суму 283 975,94 грн., в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", за відповідною заявою (відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зі змінами).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 6 454,75 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Будархітектура" (49005, м. Дніпро, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, корп. А-2, нежитлове приміщення 2-18, код ЄДРПОУ 43037971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" (49038, м. Дніпро, вул. Белелюбського Академіка, буд. 14, оф. 5, код ЄДРПОУ 44269385) 425 400,00 грн. - основного боргу, 2 102,83 грн. - річних, 2 814,00 грн. - інфляції грошових коштів та 6 454,75 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 436 771,58 грн.
Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 283 975,94 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 21.04.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко