вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" квітня 2025 р. Cправа № 902/18/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
прокурора - Міняйло І.М.,
представниці відповідача 1 - Обертюх Т.С.,
у відсутності представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Вінницька область, 23700) в інтересах держави в особі Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)
до: Комунального підприємства "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, буд. 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830)
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 46 741,37 грн,
Виконувачем обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області подано позов в інтересах держави в особі Ольгопільської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Комунального підприємства "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 46 741,37 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/18/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2025 об 11:00 год.
Під час підготовчого провадження учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачами подано відзиви на позовну заяву (а.с. 126-212, т. 1; а.с. 1-78, т. 2), прокурором - відповіді на відзиви відповідачів (а.с. 81-98, 99-116, т. 2), відповідачем 1 (ТОВ "Енера Вінниця") - заперечення на відповідь прокурора на відзив (а.с. 117-126, т. 2).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 11.03.2025 об 11:30 год. Поряд з цим у судовому засіданні 11.03.2025 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 09:30 год. 10.04.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 10.04.2025 з'явилися прокурор та представниця відповідача 1, решта повідомлених належним чином учасників справи (шляхом доставки ухвали від 12.03.2025 до Електронних кабінетів ЄСІТС правом участі у судовому засіданні не скористалися).
Прокурор заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, які викладено у позовній заяві та відповідях на відзиви відповідачів. Представниця Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" щодо позову заперечила, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь прокурора на відзив. Окрім того, відхилено як необґрунтоване клопотання представниці відповідача 1 про зупинення провадження у справі (вх. № 01-34/1942/25 від 25.02.2025), про що постановлено протокольну ухвалу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Комунальним підприємством "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради укладено Договір постачання електричної енергії споживачу № ЧЧ-700600 від 18.04.2022.
В подальшому між цими ж сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, відповідно до яких змінено ціну за одиницю товару.
Як стверджує прокурор, унаслідок укладення додаткових угод № 3 від 25.08.2022, № 4 від 30.08.2022, №1 від 26.09.2022 та № б/н від 29.09.2022 до Договору відбулося збільшення ціни за одиницю товару на 34,90 %, Комунальне підприємство "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради не отримало електричної енергії на суму 46741,37 грн.
З огляду на викладене, прокурор просить визнати недійсними вказані додаткові угоди внаслідок недотримання сторонами вимог чинного законодавства під час їх укладення, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" безпідставно сплачені кошти внаслідок збільшення ціни за додатковими угодами на загальну суму 46741,37 грн.
Суть заперечень ТОВ "Енера Вінниця", викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що у зв'язку із коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" було запропоновано Комунальному підприємству "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради підписати спірні додаткові угоди.
12.10.2022 з метою врегулювання питань закупівель на час військового стану Кабінет міністрів України пішов на зустріч енергопостачальникам та прийняв постанову №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості).
Прийняттям Особливостей на час війни та протягом 90 днів з дня його припинення зміна ціни відбувається без будь-яких відсоткових обмежень, тому законодавець врегулював питання зміни ціни без будь-яких відсоткових обмежень, що дозволяє Товариству змінювати вартість за спожиту електроенергію пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку та підтверджувати це відповідним документом.
Позиція Комунального підприємства "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради, викладена у відзиві на позовну заяву, є аналогічною позиції відповідача 1.
У відповідях на відзиви відповідачів прокурор, зокрема, вказує, що відповідачі як на підставу для укладення спірних додаткових угод посилаються не на інформацію з сайту "Оператор ринку", а на висновки Вінницької торгово-промислової палати, які носять виключно фактографічно-інформаційний характер. Такі висновки не підтверджують коливання ціни на електричну енергію на ринку, а відображають інформацію станом на певні дати та /або періоди.
Також прокурор зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Ольгопільській сільській раді комунальним підприємством.
Отже, безпідставно сплачені бюджетні кошти за електричну енергію в подальшому будуть неминуче перераховані до доходів загального фонду місцевого бюджету Ольгопільської сільської ради, з якого фактично були витрачені, оскільки іншого порядку повернення коштів не визначено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" у запереченні на відповідь на відзив прокурора вказує на безпідставність твердження прокурора, що всі кошти Комунального підприємства "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради, в т.ч. і доходи від господарської діяльності, є комунальною власністю територіальної громади. Джерелом фінансування закупівлі електричної енергії за Договором є як власні кошти від господарської діяльності КП "Ольгопіль", так і бюджетні кошти Ольгопільської сільської ради.
За таких обставин, відповідач зазначає про відсутність порушеного права Ольгопільської сільської ради, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами процедури закупівлі 18.04.2022 між Комунальним підприємством "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Постачальник) укладено договір № ЧЧ-700600 про постачання електричної енергії споживачу (Договір), відповідно до п. 2.1. якого Постачальник зобов'язується у 2022 році передавати Споживачу Електричну енергію - за кодом CPV за "код ДК 02162015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5-електрична енергія (Електрична енергія)" для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати Постачальнику вартість використаної електричної енергії на умовах цього договору.
Кількість товару за цим Договором 104000 кВт (п. 2.3. Договору).
Згідно із п. 5.1. Договору ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 3,441499 грн., у т.ч. ПДВ - 0,573583 грн.
Ціна цього Договору становить 357915,86 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 59652,64 грн. (п. 5.2. Договору).
Згідно із п. 13.1. Договору останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 року та до повного взаєморозрахунку фінансових зобов'язань між сторонами.
Пунктом 13.2. Договору сторони погодили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадку: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього Договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення Постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку. У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце).
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, передбачених цим підпунктом, сторонами визнаються наступні документи:
а) завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ";
б) копії постанов про затвердження тарифу на послугу з передачі електричної енергії та послугу з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються на веб-сайті НКРЕКП.
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.
Додатковою угодою №2 від 03.08.2022 до Договору сторони погодили зміни до п.п. 2.3, 5.2. Договору, визначивши кількість товару за Договором 86 335 кВт/год та ціну Договору - 297 121,78 грн з ПДВ.
У подальшому між Споживачем та Постачальником укладено ряд додаткових угод до Договору, а саме:
- додаткову угоду №3 від 25.08.2022, відповідно до якої підвищено ціну за одиницю електричної енергії з 3,441499 грн з ПДВ до 3,743869 грн з ПДВ за 1 кВт*год; умови угоди поширюються на відносини Сторін, які виникли до її укладання, а саме з 01.09.2022;
- додаткову угоду №4 від 30.08.2022, відповідно до якої підвищено ціну за одиницю електричної енергії з 3,743869 грн з ПДВ до 3,909659 грн з ПДВ за 1 кВт*год; умови угоди поширюються на відносини Сторін, які виникли до її укладання, а саме з 01.09.2022;
- додаткову угоду №1 від 26.09.2022, відповідно до якої змінено ціну за одиницю електричної енергії з 3,909659 грн з ПДВ до 3,203351 грн без ПДВ за 1 кВт*год; умови угоди поширюються на відносини Сторін, які виникли з 18.04.2022;
- додаткову угоду №б/н від 29.09.2022, відповідно до якої підвищено ціну за одиницю електричної енергії з 3,203351 грн без ПДВ до 4,642806 грн з ПДВ за 1 кВт*год.; умови угоди поширюються на відносини Сторін, які виникли з 18.04.2022.
Так, підставою для укладення додаткової угоди №3 від 25.08.2022 вказано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-190 від 25.07.2022, у якому зазначено , що згідно з інформацією з офіційного сайту АТ "Оператор ринку" середньозважені ціни електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України, які склались за ІІ декади липня 2022 року відносно ІІ декад червня 2022 року зросли на 14,98 %.
Підставою для укладення додаткової угоди №4 від 30.08.2022 вказано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-231 від 16.08.2022, відповідно до якого надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН за 1 декаду серпня 2022 року по відношенню до 1 декади липня 2022 року та порівняння між ними.
Підставою для укладення додаткової угоди №1 від 26.09.2022 слугував експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-238 від 24.08.2022, відповідно до якої наведено зміну середньозваженої ціни електричної енергії за 2 декади 20 днів серпня місяця 2022 року відносно середньозваженої ціни за 2 декади 20 днів липня місяця 2022 року в торговій зоні ОЕС України на РДН (ринок доба наперед), згідно інформації ДП "Оператор ринку".
Підставою для укладення додаткової угоди №б/н від 29.09.2022 слугував експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-260 від 13.09.2022, відповідно до якого відбулася зміна ціни за одиницю товару в межах 13,35% в липні 2022 року в порівнянні з серпнем 2022 року.
Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період квітня - грудня 2022 року ТОВ "Енера Вінниця" поставлено КП "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради електричну енергію загальним обсягом 98 969 кВт/год на суму 387 343,08 грн, яку Споживачем сплачено повністю відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень.
Прокурор у позовній заяві акцентує увагу, що за погодженою у Договорі ціною (без врахування спірних додаткових угод) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" виконало свої зобов'язання згідно поставленого обсягу електричної енергії на суму 340 601,71 грн (98969 кВт/год * 3,441499 грн = 340 601,71 грн).
Таким чином, Комунальне підприємство "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради не отримало електричної енергії на суму 46 741,37 грн, яку заявлено до стягнення (387 343,08 грн - 340 601,71 грн = 46 741,37 грн).
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
У цій справі сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон №922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 року відступила від висновку Касаційного адміністративного суду, наведеного в постанові від 05.04.2023 року у справі № 420/17618/21 про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII дають можливість сторонам на внесення необмеженої кількості разів (не частіше одного разу на 90 днів, а у випадку закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії - у будь-який час) змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за кожний раз такого збільшення пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
За висновком Великої Палати Верховного Суду норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
Суд встановив, що станом на момент підписання Договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтована коливанням ціни на ринку електричної енергії.
Суд бере до уваги, що у експертних висновках Вінницької торгово-промислової палати на підтвердження підстав для укладення спірних додаткових угод, інформація про динаміку ціни електричної енергії з прив'язкою до дати укладення Договору відсутня, лише зазначено середньозважені ціни за окремі місяці погодженого постачання
Так, Договір укладено 18.04.2022, а динаміку збільшення ціни визначено лише починаючи за 20 днів червня 2022 року.
Поряд з цим у експертному висновку Вінницької торгово-промислової палати №В-260 від 13.09.2022, відповідно до якого відбулася зміна ціни за одиницю товару в межах 13,35% в липні 2022 року в порівнянні з серпнем 2022 року, охоплено період, який використовувався під час укладання додаткових угод №3 від 25.08.2022, №4 від 30.08.2022 та №1 від 26.09.2022, при цьому не охоплено період з укладення наступної додаткової угоди № б/н - 29.09.2022.
Отже, такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому необхідність внесення зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
Більше того, як зазначалося вище з урахуванням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові по справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Водночас внаслідок укладення спірних додаткових угод відбулося збільшення ціни за одиницю товару на 34,90 %, що є неправомірним.
Посилання ж Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", що прийняттям Особливостей на час війни та протягом 90 днів з дня його припинення зміна ціни відбувається без будь-яких відсоткових обмежень, тому законодавець врегулював питання зміни ціни без будь-яких відсоткових обмежень, що дозволяє Товариству змінювати вартість за спожиту електроенергію пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку та підтверджувати це відповідним документом, є безпідставним.
Так, Особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 року.
Тобто, лише з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.
Поряд з цим процедура закупівлі, укладений між сторонами Договір постачання електричної енергії споживачу № ЧЧ-700600 від 18.04.2022 та спірні додаткові угоди № 3 від 25.08.2022, № 4 від 30.08.2022, №1 від 26.09.2022 та № б/н від 29.09.2022 не підпадають під правове регулювання Особливостей, оскільки передували набранню чинності такими Особливостями.
Таким чином, при укладенні між відповідачами спірних додаткових угод до Договору сторони не дотримались вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору. При укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору та ціна за одиницю товару була збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Враховуючи те, що додаткові угоди № 3 від 25.08.2022, № 4 від 30.08.2022, №1 від 26.09.2022 та № б/н від 29.09.2022 до Договору укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України та про задоволення позову в цій частині.
Визначаючись щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів внаслідок збільшення ціни за додатковими угодами на загальну суму 46741,37 грн, суд враховує таке.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Враховуючи відповідні приписи законодавства, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача всього, що було отримано за додатковими угодами, які було визнані судом недійсними, а при проведенні відповідних розрахунків повинні братися ціни, встановлені сторонами в основному договорі.
Судом встановлено, що розрахунок надмірно сплачених коштів зроблений прокурором на підставі ціни, що була погоджена сторонами в основному договорі та відповідно до кількості спожитої електричної енергії за відповідний період.
Отже, позов в цій частині є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в сумі 46741,37 грн.
Висновку про наявність підстав для визнання додаткових угод недійсними в результаті необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, та як наслідок - для стягнення безпідставно отриманих за такими додатковими угодами коштів притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку задоволення позову у повному обсязі з вищенаведених мотивів. Поряд з цим викладені відповідачами заперечення по суті спору жодним чином не спростовують викладених судом мотивів щодо задоволення позову.
Водночас слушними є доводи прокурора, що ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 64 БК України частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань належить до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Ольгопільській сільській раді комунальним підприємством,
Отже, безпідставно сплачені бюджетні кошти за електричну енергію в подальшому будуть перераховані до загального фонду місцевого бюджету Ольгопільської сільської ради, з якого фактично були витрачені, оскільки іншого порядку повернення коштів не визначено.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, незаконне та неефективне використання комунальною установою чи підприємством бюджетних коштів створює підстави для представництва прокурором інтересів держави саме в особі органу місцевого самоврядування, якому такі установа чи підприємство підконтрольні.
Суд також враховує, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову повністю витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 15 140 грн покладаються на відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди до Договору постачання електричної енергії споживачу № ЧЧ-700600 від 18.04.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради (код ЄДРПОУ 34120901) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (код ЄДРПОУ 41835359):
- № 3 від 25.08.2022;
- № 4 від 30.08.2022;
- № 1 від 26.09.2022;
- № б/н від 29.09.2022.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830, код ЄДРПОУ 04331931) в дохід місцевого бюджету кошти в розмірі 46 741,37 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) 7 570 грн - витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Комунального підприємства "Ольгопіль" Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, буд. 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830, код ЄДРПОУ 34120901) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) 7 570 грн - витрат зі сплати судового збору.
6. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи та Вінницькій обласній прокуратурі до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 21 квітня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.