Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2940/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/353/25
Категорія ч.2 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
14 квітня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12020060090000538 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,-
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2024 року кримінальне провадження № 285/2940/20 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - закрито на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Як встановив суд, 29 квітня 2020 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з особою, відносно якої виділено матеріали (далі - ОСОБА) вирішили умисно, таємно викрасти два бетонні кільця КЦ 10-9 та одну кришку КЦП 10-2 з поля, що розташоване поблизу с. Українське Звягельського району Житомирської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за попередньою змовою, попередньо розподіливши між собою дії, ОСОБА_6 разом з ОСОБОЮ, 29 квітня 2020 року близько 21 години на автомобілі ОСОБА_6 приїхали на поле поблизу с. Українське Звягельського району Житомирської області. В подальшому ОСОБА_6 за допомогою лопати та лома викопав з двох криниць по одному бетонному кругу та одну кришку, які разом з ОСОБОЮ перекотили до ями, тим самим підготувавши їх.
Доводячи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення двох бетонних кілець КЦ 10-9 та однієї кришки КЦП 10-2 до кінця, 30 квітня 2020 року близько 04 години ОСОБА, ОСОБА_6 та за його проханням ОСОБА_9 та двоє односельчан ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які не були обізнані про злочинний намір останніх, на тракторі ОСОБА_6 приїхали на поле поблизу с. Українське Звягельського району Житомирської області. Знаходячись на полі в місці, де напередодні залишили два бетонних кільця КЦ 10-9 вартістю 1039 грн. 98 коп. та одну кришку КЦП 10-2 вартістю 480 грн. завантажили їх до трактора.
В подальшому з викраденим майном залишили місце вчинення кримінального правопорушення та два бетонних кільця КЦ 10-9, одну кришку КЦП 10-2 перевезли на тракторі до місця проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , спричинивши ПП “Галекс-Агро» матеріального збитку на загальну суму 1519 грн. 98 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду, а кримінальне провадження закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 України.
Зазначає, що виявлені слідчими при огляді його господарства кільця і кришки він придбав у свого знайомого ОСОБА_12 .
Стверджує, що вартість кільця і кришки завищена, а сторона обвинувачення не надала суду доказів, які підтверджують його вартість, а суд безпідставно посилався на накладну, оскільки не відомо хто її подав.
Вказує, що на підприємстві ПП «Галекс агро» не було виявлено нестачі, а тому і не було матеріальних збитків.
Сторона захисту наголошує, що фактичні обставини у обвинувальному акті і ухвалі суду відрізняються. Суд не вмотивовано виключив ОСОБА_9 зі складу співучасті крадіжки та змінив дату вчинення злочину, чим істотно порушив права обвинуваченого.
Зазначає, що суд закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , а дії ОСОБА_6 помилково кваліфікував як крадіжка вчинена групою осіб.
Наголошує на тому, що слідча ОСОБА_13 не мала повноважень у даному кримінальному провадженні.
Також, вказує, що суд помилко надав перевагу показанням ОСОБА_12 , який переховується від суду з 2022 року, а не показаннями обвинуваченого.
Звертає увагу, що суд помилково посилався на покази ОСОБА_12 , оскільки він її надавав під час досудового розслідування, а не під час судового розгляду.
Сторона захисту вказує, що суд не навів мотивів, що саме ПП “Галекс-Агро» є потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Вказує, що в постанові про зміну групу прокурорів від 27.04.2023 року не визначеного старшого прокурора та не вказано особу, яка має виконувати такі обов'язки.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу суду, а кримінальне провадження закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 України.
Вказує, що не визнає вину, оскільки не вчиняв крадіжки.
Стверджує, що ОСОБА_14 під час слідчого експерименту його та сина обмовив, а потім втік за кордон.
Наголошує на тому, що він був позбавлений права на перехресний допит з ОСОБА_15 .
Вказує, що суд вийшов за межі обвинувачення.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання генерального директора ПП “Галекс-Агро» ОСОБА_16 про розгляд кримінального провадження без його участі, а тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
На думку колегії суддів проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна вчиненого за попередньою змовою групою осіб обґрунтувавши це належним чином в ухвалі з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку з такими висновками погоджується і апеляційний суд.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ст. 284 КПК України, та пояснив, що у квітні 2020 року на своєму подвір'ї він почав робити каналізацію, для якої йому потрібні були бетонні кільця. Одного разу ОСОБА_12 запропонував йому купити два бетонні кільця за ціною 1600 грн. На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився. У кінці квітня ОСОБА_6 разом із ОСОБА_12 на його авто поїхали на поле, поблизу с. Українка і ОСОБА_12 показав ОСОБА_6 дві криниці, де знаходились два бетонних кільця та бетонна кришка, які залишили біля канави на полі. Після цього, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та попросив їх допомогти завантажити бетонні кільця на транспорт у зв'язку із їх придбанням у ОСОБА_12 , на що останні погодились. Наступного дня о 5:00 ранку ОСОБА_6 на тракторі з причепом, забрав із собою ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та вп'ятьох вони поїхали на поле поблизу с. Українка, де біля канави, за допомогою дерев'яних дощок, вп'ятьох завантажили два бетонних кільця та бетонну кришку на причіп трактора, відвізши ці бетонні конструкції на подвір'я ОСОБА_6 . Через декілька днів ОСОБА_6 заплатив ОСОБА_12 1600 грн. за придбані бетонні конструкції.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув вказані показання, як такі, що направлені на уникнення відповідальності за вчинення крадіжки та є його способом захисту.
Показання обвинуваченого спростовуються доказами, які суд дослідив безпосередньо у судовому засіданні та навів в ухвалі.
Відповідно до заяви про кримінальне правопорушення від 23.06.2020 року, представник потерпілого ПП “Галекс-Агро» ОСОБА_21 повідомив, що у період часу із травня 2020 року до 23.06.2020 року невідома особа викрала два бетонні круги та одну бетонну кришку, які були вмонтовані на полі, розташованому в с. Українське Новоград-Волинського району, чим завдали ПП “Галекс-Агро» майнової шкоди в сумі 1690 грн.
Згідно довідки ПП “Галекс-Агро» в результаті вчинення крадіжки двох бетонних кілець та бетонної кришки ПП “Галекс-Агро» завдано матеріальної шкоди в сумі 1519 грн 98 коп.
Згідно з довідкою виданої ПП “Галекс-Агро» крадіжку вчинено на земельній ділянці, яка згідно договору оренди землі перебуває в користуванні ПП “Галекс-Агро».
Накладною від 01.04.2015 року згідно якої ПП “Галекс-Агро» придбало бетонні кільця КЦ 10-9, вартість 1 шт. - 433 грн 33 коп.; бетонні кришки КЦП 10-2, вартість однієї шт. - 400 грн.
Протоколом огляду місця події від 23.06.2020 року та фототаблиці до нього з якого слідує, що оглядом місця події є ділянка поля, розташована в північно-західній частині с. Українське Новоград-Волинського району. На даному полі росте сільськогосподарська зернова культура пшениця. Біля поля розташована ґрунтова дорога, поруч у землі знаходяться два отвори, де відсутні два бетонні кільця КЦ 10-9, а також бетонні кришки КЦП 10-2.
Протоколом огляду місця події від 23.06.2020 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 та фототаблиці до нього, згідно якого на території домоволодіння виявлено частково недобудований колодязь, який складається із бетонних кілець діаметром 95 см, а біля будинку виявлено круглу бетонну кришку із отвором посередині. Під час проведення огляду ОСОБА_6 пояснив, що зазначені два бетонні кільця та бетонну кришку він привіз із поля, розташованого в с. Українка Новоград-Волинського району.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.06.2020 року з фототаблицею до нього, проведеного із підозрюваним ОСОБА_12 останній пояснив, що у с. Суємці Баранівського району Житомирської області проживає його давній знайомий ОСОБА_6 . У кінці квітня - на початку травня ОСОБА_6 у телефонній розмові попросив його допомогти відкопати бетонні кільця для каналізації, запевнивши, що такі дії не є крадіжкою. Близько 21:00 до нього на автомобілі приїхав ОСОБА_6 із своїм сином ОСОБА_22 та вони у трьох поїхали на поле поблизу с. Українка Новоград-Волинського району. Зупинившись поблизу канави ОСОБА_6 разом із сином ОСОБА_22 за допомогою лому та лопати викопали два бетонні кільця та бетонну кришку й утрьох перекотили їх до канави. Після цього вони поїхали додому. Наступного дня близько 4:00 ранку до нього приїхав на тракторі ОСОБА_6 , у причепі якого сиділи ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Також, до нього на автомобілі приїхав ОСОБА_25 , на якому вони у двох поїхали на поле. Інші поїхали на поле на тракторі. Під'їхавши до канави, вони вп'ятьох за допомогою двох дерев'яних дощок завантажили два бетонні кільця та бетонну кришку у причіп трактора, після чого поїхали додому (т. 2 а.с. 3-11).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_6 , його вина у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_26 , які вказали, що на прохання ОСОБА_6 весною 2020 року на полі поблизу села Українське допомагали йому погрузити на трактор два бетонних кільця і кришку.
Під час огляду території домоволодіння обвинуваченого було виявлено частково недобудований колодязь, який складався з бетонних кругів, а біля будинку було виявлено бетонну кришку.
ОСОБА_6 не заперечував, що вказані кільця та кришку привіз із поля, розташованого у с.Українка.
Під час слідчого експерименту 27.06.2020 року ОСОБА_12 показав де викопували круги, вказавши, що йому телефонував ОСОБА_6 , з яким перебуває дружніх відносинах, та попросив допомогти викопати круги.
Твердження ОСОБА_6 , що ОСОБА_12 обмовив його та втік, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки вина ОСОБА_6 підтверджується сукупністю доказів, яким суд дав належну оцінку під час судового розгляду.
Що стосується доводів обвинуваченого, що він був позбавлений права на перехресний допит з ОСОБА_12 , то вони не спростовують правильність висновків суду, оскільки суд першої інстанції вичерпав всі можливі способи для його виклику в судове засідання, однак він ухилявся від явки до суду та був оголошений у розшук, а тому апеляційний суд не вбачає порушень прав обвинуваченого.
Аргументи апелянтів, що суд надав перевагу показам ОСОБА_12 , то вони є надуманими, оскільки суд дослідив та проаналізував саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій він діяв тощо, на підставі чого й зробив висновок, що ОСОБА_6 вчинив крадіжку майна.
Доводи апелянтів, що бетонні круги та кришку ОСОБА_6 купив у ОСОБА_12 є неспроможними та заявлені з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
ОСОБА_6 , як місцевий житель не міг не розуміти, що поле з якого від забрав бетонні кільця та кришку, зруйнувавши меліоративний колодязь, є чужим майном, яке не належить ОСОБА_12 і до якого він жодного відношення він не має, а те, що на вказаному полі ведуться сількогосподарські роботи, вирощуються сількогосподарські культури і колодязь який на ньому знаходиться забезпечує таку діяльність беззаперечно свідчить, що ОСОБА_6 усвідомлював, що він протиправно, поза волею власника вилучає у нього майно з корисливою метою і цим спричиняє йому матеріального збитку.
Крім того, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і доводи захисника, що суд вийшов за межі обвинувачення, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції розглянув справу щодо ОСОБА_6 в межах зміненого обвинувального акту, а описка яку прокурор допустив в одному з речень формулювання обвинувачення, вказавши замість 2020 року, 2024 рік зважаючи на її очевидність не свідчить про істотні порушення кримінального процесуального законодавства, вихід суду за межі обвинувачення та не дає підстав для скасування вироку і закриття кримінального провадження за відсутністю події злочину або недоведеністю обвинувачення.
Твердження захисника, що вартість кільця і кришки завищена є хибними, оскільки на підтвердження вартості викраденого майна ПП «Галекс-Агро» надало накладну №11 від 01.05.2025 року.
Відповідно до накладної ціна за одне кільце 433,33 грн. та одну кришку 400,00 грн., це без ПДВ, яке становить 20 % від вартості товару.
Таким чином, 433,33 грн.*2 становить 866,66 грн. та ще 20%, загальна вартість 2 кілець з врахуванням ПДВ становить 1039,98 грн.
Крім того, вартість 1 кришки - 400,00 грн. плюс 20% ПДВ становить 480 грн.
Аргументи захисника, що сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження вартості майна є помилковими, оскільки вартість майна, яке викрадене ОСОБА_6 встановлена правильно, що підтверджено накладною.
Також вказана накладна підтверджує те, що потерпілим у вказаному кримінальному провадженні є саме ПП «Галекс-Агро».
Відповідно до якої ПП «Галекс-Агро» придбало у ПАТ Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» кільця та кришки.
Твердження сторони захисту, що невідомо звідки в матеріалах кримінального провадження з'явилась накладна є неспроможними з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право подавати докази слідчому, у тому числі й документи або їх копії, витяги тощо (ч. 6 ст. 99 КПК України).
При цьому, процесуальної форми фіксації подання документів потерпілим слідчому КПК України не передбачає, оскільки протокол складається у випадках, передбачених цим Кодексом, що регламентується ст. 103, ч. 1 ст. 104 КПК України.
З огляду на викладене, ПП «Галекс-Агро» мало право самостійно подати слідчому накладну на підтвердження завданих матеріальних збитків кримінальним правопорушенням.
Доводи апеляційної скарги, що на ПП «Галекс-Агро» не виявлено нестачу є лише суб'єктивною думкою захисту, яка спростована доказами сторони обвинувачення про неправомірне вилучення у власника його майна та спричинення підприємству матеріальної шкоди.
Стосовно твердження сторони захисту, що суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України, а саме крадіжку вчинену за попередньою змовою групою осіб, так як кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 закрите судом на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України то воно є надуманим.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 вчинив крадіжку за попередньою змовою з особою, яка ухвалою суду оголошена у розшук, а кримінальне провадження в цій частині зупинено до його розшуку.
Таким чином, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вказує, що слідча ОСОБА_13 не мала повноважень у даному кримінальному провадженні, однак це спростовується матеріалами справи, у яких міститься постанова начальника СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_27 про призначення групи слідчих від 23.06.2020 року.
Відповідно до постанови слідча ОСОБА_13 входить у групу слідчий у кримінальному провадження № 12020060090000538 від 23.06.2020 року.(т.1 а.с. 220)
Що стосується вимог захисника про скасування ухвали від 25.05.2023 року про відмову у відводі прокурора ОСОБА_28 , то вони не підлягають задоволенню, оскільки суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду належним чином розглянув клопотання захисника про відвід та прийняв законне та обґрунтоване рішення.(т.2 а.с.219-220)
Крім того, постанова заступника керівника Звягельської окружної прокуратури про зміну групи прокурорів від 27.04.2023 року, у якій вказано, що в групу прокурорів входить прокурор ОСОБА_28 , відповідає вимогам ст.37 КПК України.(т.2 а.с.215)
Суд першої інстанції належним чином проаналізував докази обвинувачення та ретельно обґрунтував свої висновки в ухвалі з цими висновками погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та правильно кваліфікував його дії.
Разом з тим, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким були внесені зміни до ст.51 КУпАП та посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібної крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення вважається крадіжка, яке не перевищує 2х неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підпунктом169.1.1 статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2020 року становить 2102 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян на 2020 рік становив 1051 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів становить 2102 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21 зазначає, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 вчинив крадіжку майна, вартість якого 1519 грн. 98 коп., тобто менше ніж 2102 грн. 00 коп.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України підлягає закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вказаного діяння.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: