Справа № 752/7297/25
Провадження №: 1-кс/752/2831/25
27 березня 2025 слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Латвійської Республіки, м. Рига, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105010000154 від 05 березня 2025 року,
Слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання вмотивовано тим, слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105010000154 від 05.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України..
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом року після засудження за ч. 2 ст. 309 КК України, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 05.03.2025 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, ОСОБА_4 , 05.03.2025, перебуваючи по проспекту Академіка Глушкова, знайшов шляхом закладки згорток, в середині якого містився прозорий полімерний пакет з пазовим замком, в середині з психотропною речовиною, яку помістив до кишені штанів, в які на той час був одягнений, тим самим, незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 , 05.03.2025 приблизно об 11 год. 42 хв., за адресою: місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, був зупинений працівником поліції, де в ході обшуку затриманої особи, останній, добровільно видав, а саме з кишені штанів, в які був одягнений на той час, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку ОСОБА_4 , за вищевикладених обставин незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Згідно висновку експерта надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP Маса PVP становить 0, 655 г.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №653 від 24.05.2024) «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиця І» PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України №2712 від 06.12.2021) маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) від 0,15 г до 1,5 г є невеликим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, уродженець Латвійської Республіки, м. Рига, одружений, офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: вироком Оболонського районного суд м. Києва від 16.01.2025 року засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один рік) та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, 24.03.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання, показаннями свідків, протокол допиту підозрюваного, іншими матеріали кримінального провадження в їх сукупності, що підтверджують причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, покарання за вчинення якого Кримінальним Кодексом України передбачено у виді позбавлення волі на строк від трьох років до п'яти років.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на них, змушуючи надавати інші -бажані для нього показання.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що маючи можливість вільного пересування, враховуючи вчинення ним кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане незаконним обігом наркотичних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистої поруки неможливо застосувати у зв'язку з тим, що, відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, проте на разі будь-яких документів подано не було.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або застави не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що останній не має міцних соціальних зав'язків та постійного джерела доходів.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала вказане клопотання та просила задовольнити з огляду на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував, щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025105010000154 від 05.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
25 березня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом затримання, показаннями свідків, протокол допиту підозрюваного, іншими матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України, належить до категорії не тяжких кримінальних правопорушень.
На цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за якими оголошено підозру, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
На час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання.
У зв'язку з цим, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Саме домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати житло, слідчий суддя вважає, що такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та необхідності виконання процесуального обов'язку явки за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Керуючись статями 176-178, 181 194, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 травня 2025 року, заборонивши йому з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: : АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 25 травня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1